Видео дня
Український пучок – хатній спаситель
14 серпня українці святкуватимуть Медовий Спас
У серпні православні українці відзначають одразу три Спаси – Медовий, Яблучний і Горіховий. Щоправда, ці свята, скоріш, язичницькі, аніж християнські, оскільки головна тема тут – врожай, а не події, описані у Євангеліях.
Проте, обрядова яскравість свят вражає. Мед, макові коржі, різнокольорові пучки диких духмяних трав і квітів, яблука, виноград, горіхи… Про красиві свята, обряди й звичаї у прес-центрі ОБОЗу розповів старший науковий співробітник Центру українознавства Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Анатолій Ціпко.
14 серпня - Медовий Спас: польове свято
За старим календарем це свято припадає на 1 серпня – воно, по суті, є початком вінчання літа. Церковне означення свята – свято винесення Чесних Дерев святого хреста. Але існує і ще одна пам'ять, пов’язана із святкуванням святих – не новозаповітних, а старозаповітних – мучеників Маккавеїв.
Як творилася місцева українська традиція? Образи, щоб вони були більш дохідливіші, бралися з місцевого середовища. Наша південна географічна смуга плекає таку рослину, як мак. Мак, як і волошки, «розбавляють» море жита, яке з’являється на українському крайобрії. Народ на цьому співзвуччі і збудував форму святкування.
Мак не просто брався до хати – його, як і всяку річ, яка знаменує святу подію, треба було переносити через освячення. В цей час буйно проростало зело і воно приносилося на освячення у церкву. Таким чином творився український пучок – зібранка квітів. Він має не лише естетичне, але й практичне і охоронне призначення. Це охоронне призначення мав за собою мак. Окрім звичайного маку святився і особливий, здичавілий мак – мак-відюк. Він і був оборончим. А оборона підкріплювалася благословенням церкви – освяченням. Плекання цих пучків було жіночим завданням, хоча на свято неодмінно збиралася вся громада.
Чи в той день, чи після могла бути здійснена ще одна дія – обведення хати охоронним колом – обсипання свяченим маком. Взагалі поняття кола як замкненого простору, як поняття повноти, є властивим давнішим культурам. Коло – це ознака життя. Сам пучок квітів завжди тримався за образами до наступного року, коли його мав замінити свіжий пучок, а попередній міг бути спаленим.
Свято Маковея було хатнім – святкування із церкви приносилося в хату. На свято пеклися коржі з медом і з маковою присипкою. Медування – вживання свіжого, молодого меду – поширювалося і на свято Преображення.
Бджола вважалася добрим взірцем для людини, бо вона підтримує і людину в її житті, і працює на справи Божеські. З вощини багато чого робилося. Віск йшов на потребу сяйва свічки, яке символізує те Вічне світло, пов’язане із святкуванням свята Преображення. А мед був усьому основою. Навіть варення варилися на основі меду. Мед становив свято людського життя і знаменував піднесення духу, бо коли людина вживала мед, вона раділа і скріплювалася духом.
19 серпня – Яблучний Спас: садове свято
Якщо Медовий Спас був більше святом громадським і хатнім, польовим і господарчим, то наступне свято є святом садовим. На благословення приносили те, чим обдарована земля. Але для південних земель яблука – це не є дивина. Основа їхнього життя – вино. Тому на півдні весь господарчий обхід відбувався довкола винограду.
В основі свята лежить символ гори – гора показала божественну силу і божественне сяйво Христа. На горі Він преобразився – змінився, перемінився. Але кожне свято обростає місцевими ознаками.
Яблуко, яке шанується в українців, шанується як яблуко з місцевого роду, так само як яблуко, яке колись вхопила Єва. Навіть у Трої розбрад почався з яблука. Жінки вважали, що яблуко є поєднальною річчю з їхньою праматір’ю, Євою, яка допомагає їм. Коли жінки тримали особливий піст – невживання садовини – то була особлива їхня «присяга», це була підтримка жіночої солідарності із Євою. Другий напрямок – підтримка тих дітей, які померли нехрещеними. Це яблуко, яке жінки не вживали, адресувалося цим дітям для того, щоб їх підтримати.
Разом із яблуками, грушами на освячення приносилося так само і обжинкове колосся – з нього випліталися вінки. По суті, свято Преображення є межовим в хліборобській, господарчій культурі українців.
Це піднесення врожаю з українського поля і городу було програмуванням на наступний рік – подяка за попередній врожай і заклик на добре поліття в наступному році. Коли лунало слово подяки, це й було програмування. Церковна молитва говорить про добре поліття і велику кількість плодів земних.
29 серпня – Горіховий Спас: свято «воїна двору»
Свято, яке називали Горіховим Спасом, або пошануванням Нерукотворного Образа Спасителя Христа, вшановується на другий день Успення, тобто 29 серпня. День Успення – це день пошанування прощання Богородиці Марії із земними. Через те і в західній, і в східній традиції на цьому святі наголошується зміст не земний, а небесний.
За цим святом відбувається пошанування Нерукотворного Спаса. Традиція переказує, що коли Христос йшов шляхом через Єрусалимські вулиці, жінка на ім’я Вероніка підскочила до нього і утерла йому спітніле чоло. Кажуть, що на хустці Вероніки відбилося зображення Христа. Разом із туринською плащаницею, де відбилося все тіло Христа, ця хустка шанується як елемент нерукотворного зображення Христа на землі.
Але народ і сюди підніс господарчу корзину, господарче плекання, свій труд. На першого Спаса підносили труд городній, на другого Спаса – труд саду і поля, а третій Спас також був ознаменований своїм образком – плодом, яке приносить горіхове дерево. В українців вважалося, що горіхове дерево теж є охорончим, це воїн двору. На Горіховий Спас як такого посвячення не відбувалося.
Ці свята мають в своїй основі слово «Спас» - «спасення». Отже нехай всі будуть спасенні внутрішньо, але й поводяться так, щоб все довкола них було благо. Кожне з цих свят має налаштувати на цю головну суть – на спасення. Нехай це слово з його суттю буде вказівним до святкування цього Спаса. І як завжди кажуть – «Вам на спасення і на здоров’я».
Читайте новини за підсумками прес-конференції:
«Украинский пучок» защитит дом – этнограф
Маковый Спас – сугубо киевский праздник - этнограф
14 августа – время обводить дом охранным кольцом - этнограф
19 августа – время для «программирования» достатка - этнограф
Мед – праздник жизни, возносящий дух - этнограф
Дивіться відеозапис прес-конференції:
