Блог | Хто кому винен? Афери приватних перевізників
- Чи можна по посвідченню? - запитала вона у водія маршрутки.
- Ні, - безцеремонно відповів той і зачинив двері перед її носом.
- А що це було? - ошелешено питаю у подруги, перебуваючи в ступорі від спостереження цієї кричущої картини.
- Пільгових місць, мабуть, не було вільних, - ніби вибачаючись за неприємний інцидент, Наталочка опускає очі.
- Які, до біса, пільгові місця ?! Закон України знаєш про перевезення пільговиків твоєї категорії?
- Та знаю я все! Але, бачиш, їм плювати на закони. Не беруть пільговиків, - і все тут.
- Скажи мені, будь ласка, а навіщо ти у них дозволу питаєш, щоб зайти? Морду цеглою зробила, мовчки тицьнула в ніс посвідчення, зайшла і сіла! Усе!
- Боюся, що викинуть на ходу. Адже з боку пасажирів підтримки ніякої, всі захищають водія ...
- І часто тебе так ... не беруть в маршрутку?
- Частенько. Тільки, коли беруть, - не легше. Таку фізіономію водій іноді скорчить, що жити не хочеться. Таке відчуття, що я йому повинна, як земля колгоспу. Я ж не винна, що Андрія мого не стало через цю війни проклятущу. Нехай мені повернуть мого чоловіка і я відмовлюся від усіх пільг. Я не можу так більше ... Андрія немає, а ці ... вони знущаються наді мною у відкриту ... Сміються мені в обличчя, заявляючи: "Я не винен, що твого чоловіка на війні вбили! Розвелося пільговиків!" Або ось: "Хто йому лікар? Навіщо він поперся на Донбас?" А буває і так: "Через таких, як твій чоловік, війна і почалася! А я, таких як ти, в чорній хустці, тепер повинен возити безкоштовно?" Якби ти тільки знала, скільки я наслухалася за цей місяць ... У людей ніякого почуття такту немає. "Чорну хустку натягнула, думаєш, що тобі все можна ?!" Це пасажири ... коли я щось кажу про Закон України, що возити повинні всіх пільговиків без розбору.
Додому вона в той день не потрапила. Я не пустила. Сиділи до півночі, чаї ганяли…
Так ... Знала я, знала ... Але таке мені в страшному сні не привиділося б. А тут в реальності ... Дар мови пропадає. І це географічний центр України. Куди ми котимося ?!
Почала розпитувати у хлопців-ветеранів, які також мають право на безкоштовний проїзд, які у них успіхи з поїздками в громадському транспорті. Ситуація з пільговим проїздом виявилася набагато масштабніше, ніж я припускала спочатку. Хлопців, які пройшли по два, по три роки війни так само, як і мою подругу, викидали з транспорту без докорів сумління. Опитавши чоловік п'ятдесят, мені стало погано. 95 відсоткам з них легше заплатити мовчки і без претензій, ніж потім всю дорогу відчувати на собі гидливі погляди водія. Найчастіше намагаються або пішки йти, або в тролейбусі покататися.
На наступний день, як на замовлення, я особисто потрапила у вирій подій. На очі побачила відношення до пільговиків і відчула на собі всі принади маршрутного таксі.
Заходимо втрьох у 22 маршрут автобуса, м. Хмельницький: я, ветеран АТО і вдова воїна. В них обох є посвідчення на безоплатний проїзд. Я заплатила. Кондуктор моїм пільговикам:
- В нас 4 пільгових місця, Один з вас двох має заплатити за проїзд.
Ветеран АТО заплатив. А мені стало цікаво, знала, що брати з них за проїзд протизаконно. Питаюсь у кондуктора:
- На чому ґрунтуються Ваші дії? По закону України Ви не маєте права вимагати з них оплачувати проїзд.
- Дівчино, що за претензії?
- Ніяких претензій, мені просто цікаво. Ви можете відповісти чи ні?
- Там все написано. - І вказує на папір приклеєний до скла. Така собі пам'ятка для пасажирів.
Час в мене був. Я ознайомилась зі змістом.
Знов підходжу до кондуктора:
- Там нічого не сказано за пільговиків АТО і чому вони мають платити. А також не вказано ані за 4 пільгових місця, ані за два. То ж, поясніть, будь ласка. Я ж не просто так питаюсь. Може Ваша інформація і мені згодиться.
- Чого Ви до мене причепилися? Там є номер телефона, дзвоніть!
- Нащо я буду туди дзвонити? Ви людям розказуєте про ліміт 4 пільгових місць, а звідки взялась така постанова і хто її узгодив сказати не можете. Як таке може бути?
Людина я не скандальна, тому все вищесказане говорила майже пошепки та спокійно. Але за моєю спиною розгорілося вже поле битви між пасажирами. Мене вбила кількість захисників у кондуктора.
Коротше, нас втрьох ледь не вигнали з того автобуса. Єдине, що мені вдалося взнати: постанову прийняла хмельницька міська рада. І телефон ніби теж міськвлади вказаний. А вигнати нас хотіли, бо я почала просити надати нам книгу обліку пільговиків, про яку вказано на папері.
Вийшла з автобуса зла, як мегера. Думки моїх пільговиків текли вже в іншому напрямку, а мої - трепетали, як лані при погоні.
Думала:"От же ж скотиняки! Піаряться вони на фестивалях! А такі постанови умовчують!" (Це про Хмельницьку владу)
Подзвонила я на той вказаний номер телефона. І потрапила чомусь в Авто транс. Майже домовилась про зустріч, повідомивши о прецеденті. На тому кінці лінії пообіцяли все розтлумачити при зустрічі.
Подзвонила одразу ж юристу.
А вона каже:
- Так. Є така справа. Прийняли таку постанову на місцевому рівні.
Ну, якщо вже юрист підтверджує, значить так і є....
Кілька днів поспіль довелось бути в Хмельницькій міській раді й поспілкуватись по - людські з чиновником на тему пасажирських перевезень. Розказали йому про історію в 22 автобусі. Його відповіді відкрили очі на деякі речі:
- Перевізники обнагліли в корінь. Річ у тім, що до 2015 року ніколи й мови не було ані про які компенсації. Возили пільговиків і рота не відкривали.
- Що то за постанова міської ради стосовно 4-2 пільгових місця? Нам кондуктор сказав, що наші депутати на місцевому рівні узаконили перевіз 4-х пільговиків у великих автобусах і 2-х - в маршрутках. І з його слів вони мають право брати гроші з АТОшної категорії людей, якщо вони 5 або 6 пільговик на маршруті.
- Постанова на міському рівні не може йти в розріз із Законами України. По Закону України возити мають всіх пільговиків АТОшної категорії. А на місцевому рівні прийняли постанову про відшкодування перевізникам 4-х і 2-х пільговиків за один рейс. Все інше вони самі собі придумали та вводять людей в оману.
- І як з цим боротись? Які дії пільговика, коли його відмовляються везти безкоштовно?
- Дзвонити 102. Викликати поліцію.
- І вони приїдуть?
- Мають приїхати. Рідко хто звертається до них з такого приводу. Хлопцям легше заплатити, ніж втрачати час на розбирання. А перевізникам в таких випадках по закону накладається чималий штраф, водія можуть з роботи, навіть, попросити. З цим зараз строго. Викликати поліцію, разом з водієм чекати патруль і складати протокол. Все.
ТЕРПЕЦЬ УВІРВАВСЯ
Три місяці назад вона втратила землю під ногами. В небо пішов її коханий. Відслужив майже два роки на сході України, а вдома вже його серце не витримало, стався розлогий інфаркт. Комісія визнала, що це сталося в наслідок участі у неоголошеній війні...
- Жінка, вийдіть або платіть за проїзд. - Почула вдова Героя України від водія у відповідь на показане посвідчення вдови Героя АТО.
Якщо раніше вона просто виходила з маршрутки, або вступала в перепалку з водієм і програвала в ній... Байдужість... Байдужість, а іноді, навіть, відверте хамство... Це боляче...
Тепер вона була озброєна знаннями про свої права.
- Я нікуди не піду і платити не буду.- Відповіла вона в цей раз.- Я дуже втомилась. А якщо Ви відмовляєтесь мене везти, я викличу поліцію. Викликати?
Нагла посмішка водія...:"Викликай!"
102...
- Поліція? Я вдова (ім'я). Водій 2-го маршруту відмовляється мене везти по посвідченню.
- Ми Вас з водієм будемо чекати на кінцевій зупинці.
Можливо все й не було б на стільки плачевно для водія... Але не в цьому випадку. У вдови терпець зірвався, вона зателефонувала меру міста:
- Олександр Сергійович, сталася ситуація неприємна. Мене відмовляються везти по моєму посвідченню. І так кожен раз. В цей раз я вже викликала поліцію і вимагаю, щоб цей випадок був розглянутий по закону. Бо це вже неможливо!
- Всі дані на водія і протокол складений поліціянтами я хочу бачити особисто. - Відповів Олександр Сергійович Симчишин.
Дзвонила вона меру не для того, щоб придати собі важності... Просто, щоб водій не надумав собі якось збігти чи заподіяти їй якоїсь шкоди, і без вибриків доїхав до кінцевої зупинки.
Поліціянти чекали. Коли складався протокол, один з них каже вдові:
- Ви розумієте, що в людини тепер будуть проблеми?
- Про це він, а не я, мав думати, коли порушував постанову Кабінету Міністрів України. А тепер вже запізно. Тим більше, мер міста вже чекає на дані водія і протокол порушення. То ж складайте все, як слід, бо інакше й у Вас можуть виникнути проблеми.
На поліційний машині вдову довезли до самої домівки. А через кілька днів вона йде на зустріч в Автотрансбезпеку.
В даному випадку, водія за невиконання Закону України, стосовно перевезення пільговиків, скоріше за все, звільнили.
Інакше, не можу пояснити поведінку інших водіїв маршрутного таксі після випадку з викликом поліції, дзвінку меру і складанні протоколу під його палким наглядом.
На наступний ранок секретар міського голови Симчишина О.С. дійсно питалась про дані водія і перевізника. Це при тому, що у міського голови триває відпустка. Не думаю, що він заради піару займався розбором польотів, результату аплодую стоячи. Завжди би так.
Після інциденту, людину-пільговика, яка викликала поліцію, жодного разу не висадили з транспорту і, навіть, не натякали на це. Навіть більше, за кількість пільговиків в транспорті, мови вже не йшло. Кривились, посміхались, співчували, але рота не відкрив жоден. Мені цікаво, то реакція така на одну людину? Можливо, надали її опис і сказали не чіпати? Чи то взагалі щось рухатися почало з мертвої крапки?
У нашому хворому суспільстві, елементарні речі перекручуються до невпізнання.
Наприклад, щоб виправдати порушення Закону України і виглядати в очах населення жертвою, перевізники придумали казочку, що вони благодійники неймовірні ... Возять пільговиків собі в збиток. І на диво, пасажири зазвичай стають на бік водія, кондуктора, перевізника. Чому?! Така своєрідна психологічна атака.
Поясню реальну ситуацію на прикладі Хмельницької області.
Нумо порахуймо трошки... Виходячи з даних, які надав представник Хмельницької влади, кількість пільговиків в області 79000 осіб. Це разом з пенсіонерами, яких приватні маршрутки не возять. Бюджетом області заплановано 45 млн грн / рік компенсації перевізникам.
Точні дані вирахувати неможливо, тому що у мене немає даних на кількість пенсіонерів в області та суми компенсації тролейбусному депо. Тому дані будуть відносно приблизні і кінцеві суми значно занижені, тому що рахувати будемо по максимуму.
Ділимо 45 млн грн на 79 тис осіб. Отримуємо суму - 570 грн. / чол. на рік. За найбільш приблизними підрахунками, беручи до уваги максимальну вартість проїзду 4 грн .... 570 ділимо на 12 міс. отримуємо 47 грн. Ділимо на 4 грн. Це 12 поїздок кожного пільговика. Зауважте ще раз... 12 поїздок - це, як мінімум. І на перший погляд здається, що цього замало в сучасному життю. Але насправді, цілком достатньо.
Тепер розкажу свою точку зору, чому я вважаю, що перевізникам з держбюджету заплачено сповна, а може й більш, ніж треба.
1. УБД
Припустимо, хлопцям-ветеранам - соромно бути належним кому б то не було. А тим більше, латентним сепарам, якими є водії в більшості своїй. А сперечатися з подібним контингентом - це нижче їхньої гідності. І бойові хлопці платять, маючи повне право не платити і по моральним нормам і по чинному законодавству. Вони навіть не підозрюють, що з міського бюджету на кожного з них виділяються чималі суми.
Відпустку чинні УБД, в основному, намагаються проводити вдома з сім'єю, а не кататися по місту в громадському транспорті. І триває відпустка, найчастіше, 10 днів. Потім людини довго в місті немає, як мінімум, три місяці. Весь цей час він "страждає фігньою", на думку багатьох водіїв маршруток, в степах Донбасу, ризикуючи своїм життям. заради процвітання олігархічних кланів. А за відсутності пільговика в місті, в кишеню перевізника все одно капає компенсація за пільговий проїзд всіх власників посвідчення УБД. Так хто кому повинен, скажіть мені ?! Якщо немає ніяких моральних цінностей, порахуйте в грошовому еквіваленті. Може бути так простіше дійде? УБД в Хмельницькій області всього близько трьох тисяч (+/-) Чимала частина з них служать і в даний момент.
Для УБД Хмельницької області я можу додати конкретні посилання, на які вони можуть спиратись:
1. Закон України(Стаття 12, п.7):
2. Рішення Хмельницької міської ради:
Стаття по темі, де водії надають журналістам неправдиву інформацію: http://www.marichkanews.com/13797-пільговики-в-маршрутках-хмельницько/
3. Рішення Виконавчого комітету:
4. Стаття "Хто має право на пільговий проїзд." на сайті Хмельницької міської ради.:
Чому власникам УБД соромно користуватися своїм законним правом? Тим більше, що за кожного з них, місто вже заплатило сповна!
2. Інваліди 1-2 групи.
Йдемо далі ... Інваліди першої та другої групи навряд чи будуть по кілька разів на день кататися по місту, за тиждень намотуючи цілий марафон кілометрів. Максимум - раз на місяць ... А перевізнику грошики з державного бюджету капають в кишеню регулярно ... все ті ж 47 грн / міс на кожного з них. Бувають винятки, не без цього. Але з міського бюджету виділили достатню суму, щоб забезпечити пільговиків-інвалідів безкоштовним проїздом.
3. Сім'ї загиблих ... Залишки ліміту від вищевказаних категорій пільговиків, цілком здатні перекрити частоту проїздів категорії пільговиків "Сім'ї загиблих". І не забуваємо, що на дану категорію щомісяця теж капає по 47 грн / міс на кожного носія посвідчення.
4. Хто у нас залишився?
Багатодітні сім'ї, афганці, міліція, МНС та чорнобильці. З афганцями й чорнобильцями ситуація ще гірше, ніж з УБД. За багатодітні сім'ї взагалі мовчу. Навіть, дітей не беруть в автобуси. Проте, міліція і МНС у нас в пошані, природньо! Цих представників народу водії бояться і возять безлімітно.
Просто подумайте! Хто кому винен? Володар скоринки водієві / перевізнику або навпаки ?!
І не варто забувати, що чимала кількість пільговиків проживає в сільській місцевості й не мають можливості користуватися правом безкоштовного проїзду через брак транспорту в їхньому населеному пункті. І частина з них, місяцями не виїжджають в місто, де ця можливість є. А перевізник щомісяця на кожного з них також отримує виплату з бюджету. Тисячі пільговиків не користуються правом безкоштовного проїзду ...
По закону України, як не крути, возити мають всіх.
І якщо вас відмовляються везти по посвідченню, викликайте одразу 102. Поліція виїзджає на кінцеву зупинку по першому дзвонику. Вже перевірено. Накладається штраф на водія. Раз, два, три,... десять,... двадцять разів складуть протокол адмінпорушення... в подальшому буде простіше. Бо за порушення водіїв, перевізника по голівці теж не погладять. Можуть і ліцензії позбавити.
Не вірте казкам! В Хмельницькій області водій отримує не менше 9000 грн. В той час, як звичайнісінький рядовий солдатик, який кожного дня ризикує своїм життям заради миру і спокою в наших домівках, - 7000-8000 грн. Це для справки. Просто, щоб знали.
Навіть, якщо сталося так, і у вашому місті перевізникам з бюджета ніякого відшкодування не очікується, права у всіх пільговиків на території України однакові і дії теж. Не стидайтеся і навчіть, нарешті, водіїв і перевізників себе поважати. Ваше посвідчення ж вам не просто так надали?! Краще б його взагалі не було... А було б здоров'я і всі близькі люди поряд живі і непокалічені.
P.S. Реакція від Управління транспорту та зв'язку в м. Хмельницькому
