Блог | Не підігравати "ілюзіям" Обами
Час Адміністрації Президента США Барака Обами невпинно добігає свого кінця і вона в лихоманці намагається створити ілюзію хоча б якихось дипломатичних успіхів, щоб приховати свої стратегічні помилки та невдачі у міжнародній політиці протягом каденції, мабуть, одного з найбільш недолугих і слабких президентів в історії Америки за останні 100 років (з часу виходу США на глобальну арену).
Команда лауреата Нобелівської премії миру Барака Обами, очевидно, розуміє, що на закінчення президентства, після 8 років перебування на посаді, об'єктивних зовнішньо-політичних досягнень за час його світового лідерства явно малувато, щоб виправдати наданий йому аванс. Адже ситуація в світі за ці роки стала, безумовно, значно більш небезпечною та хаотичною.
Звідси поспішна, укладена з мінімальними поступками з боку Ірану, ядерна угода з Тегераном, яку зовсім не сприймають в Ізраїлі, вкрай скептично оцінюють в арабських країнах Перської затоки та жорстко критикують в самій Америці як експерти, так і політики з обох партій. І яка, по великому рахунку, не вирішує остаточно проблему військової ядерної програми Ірану, а лише переносить можливі небезпечні сценарії на більш віддалене майбутнє.
В Сирії, яка внаслідок стратегічних помилок президента Обами пошматована і знекровлена нескінченною війною диктатури Асада, ісламських фундаменталістів і сунітських повстанців, Кремль нахабно диктує Білому дому умови принизливої угоди – ілюзорного перемир'я для ворогуючих сторін та російсько-американської співпраці за секретними протоколами Керрі-Лаврова, що є фактичною капітуляцією американської політики в Сирії.
А в Україні псевдо-миротворець Обама пробує дотиснути Київ до реалізації плану нашої капітуляції, прописаного у "мирних" мінських угодах. Або хоча б до публічної готовності та обіцянок української влади до руху цим фатальним шляхом прямо у путінську пастку.
Хоча реалісти в команді Обами самі при цьому усвідомлюють, що, за словами віце-президента Байдена, це аналогічно згоді Вашингтону на спеціальний статус Техасу і, як наслідок, на зростання впливу Мексики в цьому штаті. Тобто фактичну неприйнятність таких дій для України.
Останні виступи Президента Порошенка і в Україні, і закордоном, свідчать, що він, схоже, починає усвідомлювати те, про що ми завжди говорили. Що не можна йти на поступки агресору у його намаганні створити "ракову пухлину" особливого статусу Донбасу всередині України з метою її подальшого розвалу.
За словами Олега Ляшка, "головне, щоб "прозріння" Порошенка не було, як завжди, грою, покликаною приховати від українців чергові закулісні домовленості".
Важливо спокійно й терпляче дочекатися зміни Адміністрації США після близьких виборів, а потім домагатися від нового президента серйозного перегляду провальної політики США щодо виконання своїх безпекових зобов'язань перед Україною. А це і поставки сучасної зброї, і зміна формату міжнародних переговорів на "женевський" та "будапештський", і посилення санкцій щодо знахабнілої Росії та інші можливі заходи щодо стримування агресора та повернення його в рамки міжнародного права і порядку.
А поки, в час слабкості світового лідера, яка, сподіваємось, вже добігає кінця, маємо бути пильними і сильними самі.
Фракція Радикальної партії Олега Ляшка зробить все, щоб капітуляція України не відбулася ні в Адміністрації Президента, ні у стінах українського парламенту.
