Блог | Що сказав Путін Кучмі?
Нині головному українському миротворцеві виповнилося 76. Але святкує він не в зоні АТО, і навіть не в Білорусі, де мав би вболівати за життя кожного воїна, вимагаючи в терористів припинити бойові дії. Він, Леонід Кучма, традиційно накриває стіл у Італії. Правда, не на суходолі в Сардинії, куди легко добратися допитливому журналістові, цього разу він прийматиме гостей у морі, поблизу острова, який у кожного українця асоціюється з мафією та комісаром Катані.
Наскільки відомо, то кум Леоніда Даниловича подбав про те, аби іменинника привітав президент Росії Володимир Путін. У Путіна самого свято, нині виповнюється 15 років, як він заскочив до вагончика, що домчав його до президентської посади, холодної війни та статусу терориста №1. Путін, певно, дякував Кучмі за допомогу, бо якщо б Леонід Данилович не лише сам прагнув би до ЄС, але тягнув би туди очолювану ним державу, то нині не було б "ДНР", "ЛНР" і бойовики Путіна не вбивали б громадян України, не влаштовували б провокацій проти держави, та й майлазійський боїнг долетів би до місця призначення. Якби Кучма не так дбав про статки свого зятя Віктора Пінчука, не давав би злочинних наказів керівництву МВС, не ув’яз у газовій корупції, то йому не потрібно було б шукати прихистку у Росії, яка невидимою пуповиною дедалі тугіше обмотувала довкола горла України.
Кучма – саме та людина, яка не лише відібрала в України 10 років розвитку, але й запрограмувала країну на хибний шлях, Ющенко – його син, Янукович – найкращий учень, який носив відкати "Даниловичу", а потім за цією ж абсурдною логікою побудував своє правління країною. І тому Володимир Путін просто зобов’язаний був подякувати нині Леонідові Кучмі за те, що він так легко відібрав Крим і мало не відхопив Донбас.
Та чи повинні вітати Кучму звичайні українці? Важко згадати, щоб він зробив для наближення до Євроспільноти, де він нині бенкетує. Та й про інші заслуги так само важко згадати. Натомість до нього на яхту збиралося багато виразних представників минулих режимів, які плавно перекочовують у нині правлячу команду. За ці останні 20 років, з моменту приходу до влади ЛДК, вони стали мільйонерами, мультимільйонерами, а деякі – навіть – мільярдерами. Тому їм не важко знаходити слова вдячності своєму лідерові.
Але до чого тут решта України?..
