Блог | Чому в країні нічого не змінюється? Приклад "денисовщини"
Протягом двох останніх років наша організація провела низку успіших журналістських розслідувань, у тому числі щодо конкурсів на посади керівників державних підприємств. Ми виявили та оприлюдили чисельні приклади проявів корупції, попередніх домовленостей та "узгоджених переможців". Винятком не став і конкурс у 2015 році на посаду керівника аеропорту "Бориспіль".
"Перемогу" у ньому отримав скандальновідомий, замішаний в багатомільмійонних розкраданнях під час попереднього керування в аеропортах "Бориспіль" і "Сімферополь" (про що є наявними відповідні акти КРУ і контролюючих органів), Юрій Солончук. У вузьких напівкримінальних та кримінальних колах ще з 90-х – на прізвисько "Сольоний". Проти його кандидатури виступили всі міжнародні експерти, члени номінаційного комітету по відбору кандидатів, а також Голова комітету Айварас Абромавичус, колишній Міністр економрозвитку (запам?ятався відставкою після гучної заяви про тиск зі сторони Банкової).
Після розгляду за нашою вимогою на антикорупційному комітеті ВРУ, а також масових публікацій у ЗМІ, пікетів, звернень до Кабміну про неприпустимість призначення Солончука на посаду керівника "Борисполя", його кандидатура була не погоджена та був оголошений новий конкурс.
Що цікаво, після аналізу питання по перевіркам і актам КРУ, якими виявлені ті численні порушення, жодної кримінальної справи, жодної догани, жодного покарання не відбулося.
Ще у ті часи я звернув увагу на одного "персонажа", який постійно перебував поруч із Солончуком. Це юрист, власник адвокатської компанії "Правочин" Дмитро Денисов. Він працював із ним і в "Сімферополі", і в "Борисполі", де був головою юридичної служби, керівником тендерного комітету і швидко доріс до посади його заступника.
Дмитро Денисов, або як ще його називають, "Денисов-молодший" - це син колишнього (до 2013 року) Голови Київського апеляційного адмінсуда Анатолія Денисова, скандально звільненного за "узурпацію влади", ручне розподілення справ, порушення формування колегії суддів (проходять тільки "свої" або "за гроші") і т.д. Протягом двох годин зачитувався список особистих "досягнень" "Денисова-старшого" під час винесення рішення про відсторонення його від виконання службових обовязків.
Але очевидно, що "Денисов-старший" навіть після звільнення не перестав впливати на певних суддів, ряд контролюючих та правоохоронних органів. Повсюди залишилися старі зв’язки, пов’язані схеми, колишні підлеглі. До середини 2000-х він 12 років очолював Бориспільський суд, де налагодив "потрібні зв’язки" в Бориспільському районі, у тому числі і в аеропорту "Бориспіль". У них, до речі, й криється відповідь на запитання щодо "похоронених" перевірок КРУ, знищених актів, і відсутності кримінальних справ щодо багатомільйонних розкрадань Солончуком і його юристом.
Ще у 2004 році Дмитро Денисов, не перебуваючи в штаті працівників аеропорту, опинився в центрі скандалу, отримавши в аеропорту "Бориспіль" 162 га (!) землі. Тоді він був співзасновником і директором маловідомої фірми ТОВ "Візит-Аеро71", яка уклала з "Борисполем" договір довгострокової оренди даної ділянки та отримала в своє розпорядження стратегічно важливу для аеропорту землю на 49 років. Звісно, не без участі "Денисова-старшого". Також йому належить декілька ділянок у самому Бориспільському районі, де всі рішення і судовий вплив були в "сімейних" руках.
Керуючи тендерним комітетом аеропорту, Денисов також підмочив свою репутацію в корупційних скандалах. Разом з тодішнім комерційним директором аеропорту Валерієм Поліщуком, Денисов організовував фіктивні тендери на закупівлю комплектуючих до літаків. Фірма, під яку проводився тендер, за "перемогу" відраховувала "жирні" бонуси власникам цієї схеми. Все вилізло назовні, коли був проведений фіктивний тендер на закупівлю паливних фільтрів для літаків. Вони виявилися сумнівної якості.
До слова, Денисов керував тендерним комітетом аеропорту при декількох директорах. Напевно, в період надлишкових тендерних закупівель та гігантоманії аеропрту попередніх років директорами дуже високо цінувалися його професійні якості, особливо вміння "вирішувати питання" із КРУ та правоохоронцями. Звичайно ж не без участі "Денисова-старшого".
На даний час Ю.Солончук очолює Державне авіаційне підприємство "Україна" (обслуговує борт "№1" країни), а Дмитро Денисов до останнього часу чекав його призначення на високій посаді Генерального директора аеропорту Бориспіль. Але, розраховуючи на підтримку батька та роздратований тим, що Солончук провалився (за нашої участі) під час кадрового конкурсу, син судді перестав з’являтися на роботу. За це він спочатку був неодноразово запрошений для вирішення ситуації із дійсним керівництвом аеропорту, а у подальшому звільнений по статті за "прогули".
Дочекавшись, поки уляжеться ситуація довкола його боса Солончука, Денисов звернувся до рідного Бориспільського суду із позовом проти керівництва летовища за, начебто, незаконне звільнення з посади. І за дружнім дзвінком та "іронією долі" справу розглядає суддя Муранова-Лесів Ілона Віталіївна, яка була підлеглою Денисова-старшого, коли він очолював цей суд.
Наша організація навіть робила звернення до Голови суду стосовно діяльності суду і вищезазначеної судді, провела власні розслідування діяльності, проте, як не дивно, негативу чи певних ознак корупції не виявила, та й суттєвих скарг на діяльність судді Муранової-Лесів немає. Водночас, мене бентежить кілька моментів, які можуть вплинути на результат та об?єктивність винесеного рішення: це, звісно, колишнє керівництво Бориспільським судом Денисовим-старшим, давнє близьке знайомство судді із Денисовим-молодшим. З огляду на таке, на об’єктивність та неупередженість рішення надії дуже і дуже мало.
Дмитро Денисов зараз, за нашою інформацією, продовжує активну співпрацю з Солончуком у ДАП "Україна" і там теж вже є "шлейфи" корупції і розкрадання. Але знову ніхто нічого не бачить, навіть після численних запитів та звернень організацій та Народних депутатів. Про це згодом, а на сьогодні виглядає тривожним той факт, що Денисов-молодший почав все частіше з?являтися у авіаційних колах як офіціийний представник профільної асоціації "Аеропорти України", керує котрою П.Липовенко та його "права рука" Є.Трескунов.
З ними ми зустрічалися під час фейкового кадрового конкурсу на керівника аеропорту "Бориспіль". Очевидно, Дмитро Денисов намагається завдяки громадській діяльності реабілітувати свою репутацію. Але невже керівництво Асоціації не розуміє власні репутаційні ризики від "колишніх справ" та негативного іміджу самого Денисова?
P.S.Важко боротися в державі з корупцією в судах, в прокуратурах, в МВС, де все пов’язане сімейними кланами, малоефективність антикорупційних органів (НАБУ, НАЗК, Антикорупційної прокуратури) ми всі бачимо. На жаль, такі сімейні клани як "Денисови" складають загальну картину корупції в Державі, їх тисячі, але на прикладі нашого розслідування по Солончуку дало можливість "переломити" ситуацію і не допустити його скандального призначення.
Так само питання "Денисова-молодшого" буде під нашим пильним контролем, прослідкуємо за "об’єктивним" і "неупередженим" розглядом його справи у суді. Слідкуйте за нашими подальшими розслідуваннями.
