Блог | Вибір без вибору
Дивився американський фільм: вони мають право на таке шикарне життя, бо їхні батьки багато років працювали на це.
А наші батьки працювали на троглолодитську всепоглинаючу радянську державу.
Маленька різниця у допустимому: вибір приоритетів.
Пріорітети визначають завжди усе, але завжди тільки після того, як ми визначили наші пріорітети перед Господом Богом.
Можна бути донбасцем і радуватись, що Ахметов - бог! Цілувати руку януковичу та думати, що після смерті, максимум - Мавзолей.
А можна героїчно гинути за Батьківщину, плюючи на зрадницького Петра Порошенка, знаючи, що душа бессмертна, і чисті помисли враховуються.
Нам з ними не по одній стежці: їхня стежка веде у пекло, наша - у рай!
Будь-яке питання – завжди питання віри.
Ну й що з того, що ми опинимось у потайбіччі раніше за них?
Ми страху не маємо.
Слава Україні!
