Колись у Криму на невільничому ринку у Кафі (нинішня Феодосія), як відомо, продавали не лише жінок, а і фізично підготовлених чоловіків для військових та інших функцій до різних імперій.

Сьогодні, більше 6 століть потому, деякі спортивні функціонери та чиновники, поки в Україні тривають військові дії, вдало скористалися ситуацією і сформували напівлегальний ринок продажу спортсменів до Росії та інших країн пострадянського простору.

Так, останній скандал, пов’язаний з великою кількістю переходів кримських спортсменів до Росії за згодою Федерації легкої атлетики України (зрозуміло, за певну грошову "компенсацію"), на жаль - не перший приклад того, як деякі функціонери у спортивних федераціях вирішили заробити на продажу спортсменів, яких готувала українська держава. Подібним займаються не лише у Федерації легкої атлетики, а і в інших федераціях.

Я підтримую позицію Міністра молоді та спорту, який критично висловився стосовно цих фактів. Але вважаю, що для того, щоб зрозуміти, хто саме з українського боку і за які кошти займався продажем українських спортсменів до Росії, Білорусі, Азербайджану та інших країн пострадянського простору, очевидно, недостатньо лише службового розслідування в межах міністерства.

Як віце-президент НОКу я переконаний, що до цього мають обов’язково підключитися і відомі спортсмени, і Національний олімпійський комітет України, і депутати профільного спортивного Комітету Верховної Ради.

Ми не можемо за сьогоднішніх умов дозволити, щоб спортсмени, які підготовлені нашою державою і які вже досягли певних серйозних висот, за рахунок незрозумілих оборудок і махінацій виїжджали з України і виступали на міжнародних змаганнях під прапорами інших країн. Тим більше, під прапорами, м’яко кажучи, недружньої до нас Росії.

Необхідно також привернути увагу до чергових зловживань чиновників, пов’язаних з оперуванням коштами спортсменів. Кілька років тому ми вже мали скандальну ситуацію з призовими коштами за перемоги на Олімпіаді, але, напевно, ніхто не зробив з неї висновків. Йдеться, зокрема, про нинішню ситуацію з "Радикал Банком".

Нагадаю, велику кількість спортсменів і тренерів у "добровільно-примусовому" порядку змушували розміщувати свої заробітні плати, винагороди, призові і премії від перемог під прапором України у такому собі ПАО "Радикал Банк". Як доводили експерти і журналісти, цей банк був створений і повністю контролювався сім’єю Януковича. Сьогодні цей банк "лопнув", спортсмени не можуть отримати своїх коштів. І тут виникає питання не лише до Національного банку України, який не поінформував Міністерство спорту про те, що цей банк знаходиться у кризовому стані і у ньому буде вводитись тимчасова адміністрація (хоча Нацбанк повинен був це зробити), а питання – і до керівництва Міністерства спорту, де вже другий міністр призначений за квотою Майдану. Невже в оперуванні коштами українських спортсменів, тренерів і важливої державної інституції – Міністерства - не можна було змінити банк сім’ї Януковича на надійніший?..

З огляду на це, тут також необхідне ширше громадське втручання у ситуацію, що склалася.

Загалом, я дивуюся, що сьогодні увага до українського та дитячого спорту від держави (починаючи від Адміністрації Президента і закінчуючи міністерством, відомствами і місцевою владою) зменшилася в рази. Натомість ситуація вимагає навпаки – підтримувати, інвестувати у спорт як елемент формування позитивного іміджу України у світі, важливу складову спортивного і військово-патріотичного виховання та підготовки молодих людей до того, щоб вони були здатні захистити свою батьківщину.

Читайте все новости по теме "Спортивный блог" на Обозревателе.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги

Последние новости