Все змінилось тієї зими, коли на Майдані ним, закривавленим, почали вкривати загиблих.
Він став Символом чогось більшого, ніж ми завжди вважали.
Потім він почав усміхатися з вікон, балконів і машин. І це гріло, бо кожного разу було зрозуміло, що його там почепив хтось свій.
Потім на ньому почали спекулювати, але на той час ми вже навчилися відрізняти щирість від показухи. Чи – починали вчитися, але робили це швидко.
Читайте:
Чому День Державного Прапора України не слід відзначати 23 серпня
Потім його понесли на Схід, і там він розпочав свою боротьбу за місця, які йому і так належать. Кадри, на яких незрозуміло хто зі злістю топтав його ногами, викликали фізичний біль.
Потім він став Символом маленьких і великих перемог. Так буде і далі, бо інакше вже не може бути.
З твоїм Днем, наш найкрасивіший у світі. Ми тебе тепер нікому не віддамо.
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...