Блог | Вся Росія – це телевізор, або Дияволів не жаліють
Сьогодні вся Росія – це телевізор, а там біль за те, що Україна заблукала в європейському напрямку, ненависть до Америки, а про Росію – нічого. У Росії такого рівня ворожості до США і Заходу не було навіть у часи СРСР.
Зашкалюючий рівень ворожості до Америки і Заходу вправно нагнітається путінськими штатними пропагандистами на російському телебаченні. Ці "журналісти" за надвисокі зарплати прямо таки зі шкіри лізуть, щоб в точності виконати всі вказівки Путіна.
Але якщо закрити ці передачі, то вже за кілька місяців рівень ворожості до Заходу різко зменшиться, а з часом він може взагалі впасти до стабільного мінімуму.
І вся справа в тому, що обслуговуючи ідеологічну антизахідну доктрину Путіна ці "журналісти" за грубі гроші готові на все.
А не буде Путіна і його надвисокого фіксування учнів одіозного радянського пропагандиста часів Холодної війни Валентина Зоріна – Кисельова і Соловйова, які взяли на своє озброєння інформаційно-пропагандистську зорінську стратегію, пристосувавши її до умов сучасності, то і не буде необхідності у такій пропаганді.
Антиамериканізм – це не винахід російських політиків, це потреба народу, а політики лише підігрують цьому народу, який заражений вірусом імперськості, щоб отримати підтримку знизу.
Але зарозумілий і пихатий Путін і досі не зрозумів, що своєю нерозсудливою, агресивно-мілітаристською політикою він заподіяв державі і народу величезних збитків.
З його вини росіяни стали заручниками і мішенню економічних санкцій. Путін – маніакально небезпечна людина, він цілеспрямовано і планомірно підштовхує Росію до прірви.
І антиамериканізм став культом в путінській Росії. Замінивши марксизм-ленінізм, який культивувався у часи СРСР, на новітню релігію часів "вставання з колін" – поширення "русского мира".
Читайте: Коротка пам'ять російської дипломатії
При цьому російська пропаганда не блищить новизною і використовує старі схеми, котрі були добре "відкатані" попередниками нинішнього кремлівсько-попівського агітпропу.
У основі цих невигадливих схем лежить образ "російського валянка", який любить Росію до такої міри, що любов засліплює його, не дозволяючи йому помічати всі жахи буття в ній.
Непорушна аксіома невиліковного імперця звучить приблизно так: "Росіянин за визначенням не може критикувати батюшку царя, віру православну і підвалини російської державності, і всякий, хто на це неподобство здатний підлягає негайному осуду, викриттю в русофобстві і прилюдному засудженню".
Кримінально-олігархічний режим, який захопив владу в Росії, неможливо реформувати, і він тримається за допомогою символу – старіючого "мачо" Путіна.
І в даному випадку можна говорити навіть не про злодіїв при владі, а про банду рекетирів, що вибивають кошти з контрольованих ними підвладних територій, розподіляючи потім невелику з них частину на потреби Росії і її населення.
Ця "гра" явно підходить до свого трагічного фіналу. Оскільки ці персони, що заради своєї особистої вигоди, фактично вже принесли в жертву свій народ і країну, не гідні навіть крупиці жалості.
Хоча яка може бути жалість до Путіна і його подільників? До кого? До карного злочинця, зрадника того народу, який по недалекоглядності і наївності вважає його своїм?
Дияволів не жаліють, жаліють тих, хто загинається під їх чорними крилами.
Ці людці самі вибрали свою долю і фатально тягнуть за собою в безодню весь російський народ.
Нині всі дії цих осіб спрямовані на те, що б не повторити долю попередніх диктаторів Саддама Хусейна і Муаммара Каддафі, але чим активніше вони вживають заходів в цьому напрямку, тим ближче їхній фатальний кінець.
На жаль, небагато хто в сучасній Російській імперії усвідомлює те, що механізм запуску розвалу імперії вже запущено. І тепер не так і важливо чи зруйнується вона під тиском зовнішніх впливів, чи зсередини.
Як вчить історія, Росія вже двічі розпадалася, в 1917 і в 1991 роках. Тепер лише питання часу, коли вона розпадеться втретє.І залишилося дуже мало часу до того моменту, коли телевізор вже не зможе перекривати пустий холодильник.
Примітивізація, запущена путінським режимом, перекинулась на всю російську націю, що деградує, вироджується, нікчемніє і плутається в оцінках справжніх людських цінностей.
Це, в свою чергу, породжує відчуття безвідповідальності та безкарності, що здатне привести до катастрофи не лише Росію, а й всю світову цивілізацію.
Але ментальний код росіян є таким, що навіть якщо зникне з політичної сцени Путін, як раніше Ніколай ІІ, Ленін, Сталін, Брежнєв, вибір нового "царя" всерівно буде негативним.
Зникне царизм, комунізм, путінізм, система заточена таким чином, що народ знову вибере, замість свободи і демократії, тоталітарну систему.
