Валерій Боровик, Павло Качур

9 лютого на «Обозревателе» відбулась прес-конференція на тему: «Газові угоди підписані. Що далі?»

Видео дня

У прес-конференції взяли участь:

-голова правління Альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик;

-виконавчий директор Альянсу «Нова енергія України» Павло Качур.

Під час прес-конференції учасники зробили такі заяви:

Валерій Боровик: Сьогоднішня прес-конференція є продовженням пропозиції, які ми пропонуємо уряду, які ми надавали уряду і 18 липня, і 24 листопада минулого року. Деякі із тих пропозицій, які ми надавали, були враховані урядом у своїй програмі антикризових дій. Також ми хочемо зазначити, що у порівнянні з початком минулого року ми бачимо, що почало більш активно діяти Агентство з відновлюваних джерел енергії, але, на жаль, ці дії неадекватні тій ситуації, що склалася після підписання газових угод.

Ми зараз не хочемо аналізувати підписані угоди. Достатньо інформації, яка давалася у ЗМІ. Ми вважаємо, що ці угоди не настільки досконалі і не настільки ефективні і захищають національні інтереси України, як того хотілося б. але сьогодні ми б хотіли зосередитися на тому, що контракт підписаний. Що б там не говорили про те, що його можна буде оскаржити і т.д. – сьогодні потрібно його виконувати. І при виконанні цього контракту ми бачимо, що створюється досить неприваблива ситуація для економіки України, для підприємств, для житлово-комунального господарства, і тому ми хотіли б зосередити увагу на пропозиціях, що робити далі.

27 січня, після підписання контракту, ми прийняли заяву Альянсу «Нова енергія України» щодо ситуації після підписання газових домовленостей. Цю заяву разом з пропозиціями по діяльності уряду, по тому, що уряд має робити, наше бачення цих пропозицій ми передали уповноваженому представнику Президента з енергетичних питань, а також в Кабінет Міністрів. Маємо надію, що у найближчий час, можливо, на цьому тижні, у нас, можливо, відбудеться зустріч по обговоренню цих питань у КМУ.

Зараз я хотів би зосередитись на тих конкретних пропозиціях, які ми хотіли б озвучити для загалу і які ми надаємо не тільки Кабінету Міністрів України, а й місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування.

Пропозицій Кабінету Міністрів – біля двадцяти, органам місцевого самоврядування – біля десяти. Із всього загалу пропозицій, які сьогодні, можливо, будуть, ми висунули самі головні. І сьогодні я б хотів зосередитись на деяких із них – тих, які ми вважаємо конче необхідно зробити в Україні у найближчий час.

Одне з головних завдань – створити недержаний фонд запозичень для проектів енергоефективності та використання відновлювальних джерел енергії на принципах револьверного фонду, щоб дати змогу всім суб’єктам господарювання приймати участь в інвестуванні проектів з енергозбереження. Мало того, ми пропонуємо, щоб цей фонд був недержавний. Я думаю, що в найближчий час ми презентуємо ідею цього фонду, канву, в якій мірі він може діяти в Україні. З деякими послами західних країн ми обговорювали цю тему. В середу у мене зустріч із послом Фінляндії, з деякими послами країн, які висловили зацікавленість у створенні такого фонду. Це повинен бути окремий спеціалізований фонд для фінансування проектів енергозбереження в Україні.

Чому ми хочемо окремий фонд? Багато хто може сказати: у нас достатньо цих фондів і достатньо виділених фінансів західними державами для підтримки енергоефективності і енергозбереження. Сама процедура отримання коштів на сьогоднішній день практично в усіх організаціях і фондах забюрократизована. Це стосується і ЄБРР, і інших банків, які створені. А також фондів, які спеціалізуються у цьому напрямку. Процедура отримання коштів тримає не менше півроку, а в деяких випадках – рік, два, три. Немає швидкості отримання коштів від представлення бізнес-плану, від захисту бізнес-плану і до кінцевого результату – до отримання коштів і звітування про їх використання.

Я думаю, що ми презентуємо цю програму не тільки в Україні. Через тиждень у мене будуть зустрічі у Вашингтоні із відповідальними працівниками нової адміністрації, які будуть сприяти енергозбереженню в Україні і енергоефективності. Ми маємо надія, що вже в цьому році ми зможемо презентувати першу діяльність цього фонду. Я дуже в це вірю.

Друге – запровадження обов’язкового, 10% використання відновлювальних джерел енергії в ТЕЦ і збільшення у 2010 році до 15% використання цих джерел. Це трошки інше, ніж те, над чим працює зараз уряд. Уряд говорить, що у нас є запаси мазуту, точніше, були запаси мазуту, і ми від газу перейдемо до мазуту. Ні. Ми говоримо про відновлювальні джерела енергії, ми говоримо про обов’язкове запровадження використання відновлювальних джерел енергії. Подивіться, скільки у нас палиться соломи, відходів деревообробки і т.д. Це те, що не використовується в Україні. Ми хочемо, щоб це використовувалося. В цьому ми теж бачимо великий «плюс» у переході на меншу залежність від постачальника природного газу.

Також ми хочемо зосередити увагу на програмі реконструкції газотранспортної системи. Всі про це говорять, говорять дуже багато, на цьому набирають політичні дивіденди, але нічого не робиться. На сьогоднішній день програма реконструкції ГТС є дуже гарним бізнесом. Не потрібно, як говорять наші керівники галузі і керівники держави, про те, що ми повинні попросити в іноземних інвесторів, в ЄБРР, в Єврокомісії цих коштів )від 2,5 до 5 мільярдів, в залежності від того, яку програму ми будемо робити). На сьогоднішній день дайте умови, про гарантуйте інвестору, що він з зекономленого природного газу зможе виробляти електроенергію і продавати його на внутрішньому ринку або продавати на зовнішньому ринку, що більш привабливо для інвестора. Або ж дайте змогу цей зекономлений газ продавати чи то на внутрішньому, чи то на зовнішньому ринку, і прийдуть сюди інвестори, і буде черга стояти на реконструкцію ГТС. Подивіться: рішень, конкретних рішень з зазначеними виконавцями, з графіком виконання робіт, з відповідальними - немає. Всі говорять про програму реконструкції. Ми хочемо зосередити увагу, що після таких контрактів, які підписала Україна, це потрібно робити терміново.

І ще один маленький аспект, досить серйозний в економіці України. Це збільшення видобутку власних енергоносіїв. Я наведу цифри. Прогнозовані запаси газу в Україні – біля 5 трильйонів кубометрів. Із них розвідано всього 1,2 трильйони кубометрів, із яких в розробці знаходиться всього 70%. Про що це говорить? Про неефективність використання наших надр. Тому що більшість ліцензій взято компаніями, які неспроможні вкладати кошти ні в підтвердження запасів, ні в видобуток. Тобто на цьому ринку грають так звані спекулянти, які за рахунок близьких стосунків із керівниками чи то «Надр України», чи то «Нафтогазу України», чи то Мін природи, яке видає ліцензії. Взяли ліцензії – і нічого далі не роблять. В умовах надання цих ліцензій не було зазначено конкретних термінів виконання, не було зазначено штрафних санкцій, не було зазначено те, що якщо не виконуються умови, то можна забирати ці ліцензії. На сьогоднішній день ми маємо ту ситуацію, що в нас фактично заморожено більшість видобутку внаслідок ситуації, коли держава неефективно використовує свої важелі впливу.

Пов’язані два питання: лібералізація ринку продажу природного газу в Україні із видобутком. Тобто якщо буде лібералізований ринок, якщо інвестор буде знати, що він видобутий газ може по прямому контракту продати на внутрішньому ринку підприємству, або йому буде надано можливість продавати за кордон (краще перший варіант), то він буде мти план повернення своїх коштів на найближчий час. Він знає, що сьогодні він про інвестував 100 мільйонів, але в нього є чітке зобов’язання і чіткий покупець на цей природній газ, щоб він міг його продати. На сьогоднішній день, у зв’язку з тим, що ринок газу в Україні монополізований, немає зиску в інвесторів іти сюди. А ті, хто не може інвестувати, тримають, щоб продати «маленький свічний заводик» - одну свердловину. «Нехай буде на чорний день, я її колись продав за дорого, коли на фінансових ринках буде краща ситуація».

Павло Качур: Я не буду агітувати про важливість використання альтернативної енергетики. Тут уже певна громадська думка сформована. Очевидно, на даному етапі нам більше треба говорити про механізми, організаційні кроки і фінансування, як цього досягти. Ми бачимо три основні категорії, за якими мала б вибудовуватися політика – підприємства, населення і бюджетна сфера.

Якщо говорити про підприємства, то основною тут має бути уже задекларована Законом «Про енергозбереження» програма відшкодування кредитів. Але реальна, бо сьогодні у бюджеті на ці цілі передбачено 25 мільйонів гривень. Очевидно, якщо говорити про модернізацію нашої промисловості, така сума нереальна.

Друге – населення. В цій категорії споживачів ми пропонуємо використати уже апробований, наприклад, у Польщі, досвід, коли програми населення отримають певну економічну стимуляцію з боку уряду. Що зробила Польща? Вона задекларувала, які проекти зацікавлена держава здійснювати у політиці енергозбереження, і при реалізації такого проекту людина приходить у казначейство і 25% коштів їй повертають за реалізований проект. Таким чином держава декларує і показує, що вона такі проекти підтримує і що вона ці проекти хотіла би бачити реалізованими.

Третє – це важкий суб’єкт – бюджетна сфера. Вона багатоетапна в своїй управлінській побудові, і дуже важко концентрувати роботу над цією тематикою. Наша пропозиція полягає в тому, що проекти у бюджетній сфері повинні підлягати реєстрації і, як мінімум, п’ятирічному гарантуванню для зменшення платежів на енергоносії, якщо така бюджетна сфера залучає бюджетні кошти на модернізацію.

Ми обмежилися у своїх пропозиціях п’ятирічним терміном. Ключова річ, на якій наполягає Альянс: якщо проекти енергозбереження є ефективними в економічному сенсі, то це мають бути проекти, які реалізовуються за запозичені гроші. Я можу вас переконати в тому числі і конкретними цифрами, що якщо проекти енергозбереження будуть стовідсотково фінансуватися через Державний бюджет, найбільший результат, який ми отримаємо, - це звіт КРУ або Рахункової палати про неефективне використання коштів.

Маленький приклад. Під час роботи на Сумщині ми зробили аналіз, які сфери є найбільш ефективними для енергозбереження. Якщо ви хочете отримати одну гривню економії, то вам треба укласти:

1,25 грн – для альтернативного палива;

3,60 грн – на встановлення індивідуальних теплових пунктів;

5,65 грн – якщо ви запроваджуєте когенерацію;

26,7 грн – на реконструкцію тепломереж;

31,8 грн – на заміщення газових котлів.

Подивіться використання субвенцій за 2006, 2007 и 2008 роки – найбільше коштів пішло на заміщення газових котлів. Тобто туди, де є найдорожче.

Тому наше завдання сьогодні – відрізати ці спекуляції на бюджетних коштах. Наша пропозиція полягає в тому, що має бути фонд запозичень. Тільки запозичені гроші люди відпрацьовують у повній мірі, і вони тоді дбають про те, щоб такі кошти повернулися. І, звичайно, це можливість для того, щоб у бюджетну сферу прийшли не бюджетні кошти. Якщо ми не будемо спекулювати на темі: газ для населення, газ для комунальних підприємств, - це більше гра у популізм, аніж реальна політика.

Ми розуміємо, що ми входимо у рік виборчої кампанії очевидно, що найбільшим ризиком є те, що із закінченням опалювального сезону активність у сфері заміщення газу буде різко припинена. І тому нам дуже важливо, щоб і громадськість, і ЗМІ не жали забути цю тему після закінчення опалювального сезону. Мають відбутися реальні кроки для того, щоб зробити суттєві речі на покращення – і ефективності подачі тепла, і збереження тепла в тих будівлях, які вже сьогодні є.

Проведений енергоаудит на одній із шкіл, і спеціалісти довели, що на цій одній школі ми можемо зекономити 77% енергоносіїв. Я розумію, що кошти великі треба закласти. Ми з цієї суми вибрали, які види робіт можна виконати і яку кількість тепла можна зекономити, якщо обмежитися 5-річним терміном. Ми виходимо на 51%.

Тут, можливо, є проблема для енергоефективності, бо це, як правило, тисячі мікропроектів. Якщо б це був один мегапроект, очевидно, тут було б більше уваги з боку уряду, політичних сил, конкретних бізнесменів. Але в цьому є і сила цих проектів енергозбереження, тому що тут починає включатися народна ініціатива.

12 грудня ми проводили ярмарок ідей. Ми були вражені тією кількістю пропозицій, які сьогодні генерують прості винахідники. Перевагою є те, що ми можемо включити народну ініціативу. Дуже важливу роль мають відіграти місцеві органи влади задля того, щоб ці проекти були реалізовані, щоб бізнес, який повірить і прийде у ці проекти, не був обманутий.

В наших пропозиціях є й кроки, які стосуються фінансування програми енергозбереження з того ресурсу, який сьогодні є у бюджеті. У нас сьогодні декларується про субвенцію півтора мільярда гривень по програмі соціально-економічного розвитку. Я не можу повторювати те, що говорять деякі урядовці, - що ми півтора мільйони направимо на це. Я думаю, що це нереально. Ми кажемо: давайте скеруємо 40% цієї субвенції, але не на роздачу, а в тих механізмах, в яких ми виписуємо. І це буде достатньо хороший ресурс.

Сьогодні багато говориться, про використання соломи, тирси. Це важкий технологічний процес доведення цього товару, який лежить у лісі чи в полі, у товарне виробництво, яке буде готове для споживання. Нам потрібні технологічні лініє брикетування, щоб з цієї соломи і з цієї тирси зробити товарну продукцію.

Ми маємо державну програму допомоги сільському господарству на відшкодування кредитів. Ми пропонуємо включити у перелік тих позицій, які фінансового підтримуються, програми, яку будуть використовувати ту ж солому – хай підприємства, які вирощують зерно, ставлять свої установки по брикетуванню. Але потрібний попит.

Я думаю, що за умов витриманої і сконцентрованої на реальні кроки державної політики, за нашими розрахунками, - два роки на реалізацію проектів і потім ще три роки на те, щоб пройшла окупність – і за п’ять років ми можемо вийти на цю цифру – 25 мільярдів заміщення газу.

Пропозиції Альянсу «Нова енергія України»

органам виконавчої влади

Кабінету міністрів України

-Створити недержавний фонд запозичень для проектів енергоефективності та використання відновлювальних джерел енергії на принципах револьверного фонду, щоб дати змогу залучати всі доступні джерела фінансування зацікавлених у використанні відновлювальних джерел енергії сторін.

-Запровадження обов’язкового 10%-вого використання відновлювальних джерел енергії на ТЕЦ у 2009 році та збільшення їх частками до 15% у 2010 році.

-Запровадити поетапний перехід теплогенеруючих підприємств на паралельне виробництво електроенергії та тепла (використання когенераційних установок).

-Запровадити для населення та комунального господарства єдину ціну на газ. Різницю в ціні експортного газу та газу власного видобутку скеровувати на прогами енергоефективності та адресної допомоги найвразливішим категоріям споживачів енергоносіїв.

-Реалізувати програму реконструкції та модернізації газо-транспортної системи України.

-Розробити та реалізувати програму заходів по збільшенню видобутку енергоносіїв на території України.

-Визначити пріоритетнимина 2009-2010 роки проекти використання місцевих видів палива та заміщення газу, передбачивши в 2009-2010 роках в «Порядку використання коштів субвенції на соціально економічний розвиток регіонів» скерування не менше 40% коштів субвенції для кожного регіону на підтримку проектів використання місцевих видів палива та заміщення газу.

-Посилити програми субсидій для малозабезпечених громадян.

-Внести зміни до Державного бюджету на 2009 рік в частині фінансування відшкодування відсотків за кредит на проекти енергозбереження в першу чергу промислових підприємств.

-Передбачити часткове спрямування коштів Стабілізаційного фонду державного бюджету за статтею 76 п.4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» на стимулювання утеплення житлових будівель та встановлення твердопаливних котлів шляхом відшкодування громадянам 25% вартості виконаних робіт.

-Передбачити на 2009-2010 роки у порядку використання коштів державного бюджету на здійснення підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів компенсацію за довгостроковими (але не більше 5 років) кредитами, залученими суб’єктами господарювання на придбання обладнання для виробництва палива з відходів сільськогосподарського виробництва, лісокористування та деревопереробки.

-З метою стимулювання виробництва енергетичного обладнання власного виробництва, що передбачає заміщення газу через використання місцевих видів палива, запровадити для покупців такого обладнання 25% відшкодування його вартостіза кошти державного бюджету

-Затвердити фінансові нормативи вартості опалення 1кв.м площі для бюджетних установ

-Затвердити 5-річні плани фінансування видатків на опалення бюджетних установ, для яких витрати на опалення перевищують більш як на 25% встановлений норматив, за умови залучення не бюджетних коштів для модернізації систем опалення.

-Передбачити у формулах розрахунку видатків для бюджетних установ преміювання за використання для опалення місцевих та відновлювальних джерел енергії.

-Розробити та затвердити методику обрахунку загальноукраїнських нормативів вартості виробництва 1 гкал тепла та 3 річний поетапний план переходу до середньоєвропейського нормативу.

-Розробити та подати на затвердженя Верховною Радою Українизакон про індексацію тарифів. Не допустити штучного банкрутства підприємств теплоенергетики через розриви реальної вартості комунальних послуг та затвердженого тарифу.

-Започаткувати щотижневі навчальні передачі та спеціальні інформаційні випуски в ЗМІ длязаміщення газу на відновлювальні джерела енергії та інформування громадян про кращі реалізовані проекти в цій сфері.

Місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування

• До кінця березня провести аналіз вартості опалення 1кв.м кожної бюджетної будівлі на відповідній території та облік бюджетних приміщень, що опалюються газом.

• Провести маркування бюджетних приміщень за якісною характеристикою споживання тепла по шкалі: «дуже добре»-«добре»-….-«погано»-«дуже погано».
• Провести енергоаудит приміщень з надмірним споживанням енергоресурсів.
• Прийняти власні 2-ох річні програми заміщення газу при опаленні бюджетних приміщень через використання місцевих видів палива з чіткими індикаторами і економічними стимулами.
• Передбачити залучення приватного бізнесу до проектів заміщення газу в бюджетних установах.
• Запровадити додаткові муніципальні субсидії для фінансової підтримки найбільш соціально-вразливих категорій громадян.
• Затвердити для кожної бюджетної установи заходи з енергоефективності бюджетної установи.
• Забезпечити постійний контроль за виконання регламентних робіт та дотримання технологічних процедур виробниками тепла на відповідній території.