Відео дня
10 років із фіналу Ліги Європи того самого "Дніпра": день, коли все змінилося
27-го травня 2015-го року український "Дніпро" приїхав до Варшави на свій перший фінал Ліги Європи. Команда на піку можливостей грала проти "Севільї" - останній на сьогодні фінал з нашим клубом. І це був дійсно легендарний вечір. OBOZ.UA згадує 90 хвилин надії, сподівань і шаленого пульсу того майже чемпіонського вечора.
Фіналу могло не бути, якби не 4 сантиметри "Карабаху"
"Дніпро" стартував у Лізі Європи… із першої в історії Ліги чемпіонів. Довго там біло-блакитні не протрималися, одразу вилетіли від "Копенгагена". У плей-оф ЛЄ пощастило - "Хайдук" змогли обіграти 2:1 вдома та встояти 0:0 у гостях. Так команда вийшла у черговий груповий етап Ліги Європи; тоді ніхто ще не знав, як легендарно це буде.
Але думки про успіх ледь не стали примарними після 3 перших турів: за половину квартету F, дніпряни взяли лише 1 очко. Не було жодної надії, що клуб зможе потрапити на друге місце. Та далі вдалося виграти "Карабах". Друга поразка "Інтеру" знову стала приводом для напруги. Все вирішував 6 тур. Тоді "Дніпро" йшов третім.
Клуб зміг виграти той матч - аутсайдера "Сент-Етьєн" пробив Федецький. Але мало хто пам’ятає, що в паралельному матчі лідерів на останніх секундах у ворота італійців забив Альмейда. Але суддя угледів офсайд: VAR тоді ще не було, фактичне положення поза грою в 4 сантиметри потім знайшли на аналізі. Саме ця нічия азербайджанців стала найбільшим скандалом останнього туру групового етапу, але забезпечила шлях далі для української команди.
Плей-оф із втратами ключових гравців, але відчайдушною боротьбою; це була ще одна фантастична сторінка дніпровського клубу. Не без гойдалок пройшовши "Олімпіакос", "Аякс" і "Брюгге", клуб вирушав до Неаполя. Закарбований у пам’яті не нічийний результат, а другий матч проти "Наполі" і фраза Маркевича "Куди ви лупите, ***?" на останніх секундах переможної гри в Києві (із голом Селезньова). Вона найяскравіше описує те, наскільки важливим для українців було втримати хитку перевагу. Свисток - і "Дніпро" їде у фінал.
"Севілья" мала захищати титул
Паралельно не менше проблем мала "Севілья": переможцем минулорічного розіграшу ЛЄ вона автоматично потрапила у нові квартети. Але там довелося потягатися з бажаючими: у групі з "Феєнордом", "Стандардом" і "Рієкою", все вирішувалося в останньому турі, в очній зустрічі проти хорватів. Друге місце було для клубу вистражданим. Так само складно команда йшла і через плей-оф: із 8 матчів - 7 перемог, але всі на межі. Так іспанці пройшли "Борусію" М, "Вільярреал", "зеніт" і "Фіорентину". Тільки проти фіалок перевага була очевидною; в інших матчах вона вийшла мінімальною.
Атмосфера була спекотною: і у Дніпрі, і на стадіоні
Варшавська арена зовсім не була дружньою. Попри те, що дніпровських уболівальників на фінал приїхало більше (понад 8 тисяч проти близько 6 тисяч у "Севільї"), нейтральні місцеві підтримували іспанців: там тоді грали одразу двоє поляків. Окрім Тімоті Колодзейчака, це ще був і півзахисник збірної Гжегож Крихов'як.
У самому Дніпрі теж було гучно: переповнені бари, забиті ресторани, аматорські перегляди в парках. Люди дивилися де тільки могли, це був найбільший успіх клубу із 1988-го року та чемпіонства. Влада навіть організувала 3 локації для трансляцій просто неба - тоді на вулиці (у центрі міста та в спальних районах) фінал подивилися кілька десятків тисяч людей. Все було на вищому фанатському рівні - пінне та закуска до нього, машини для зручного перегляду… І досі згадується, як сотні вболівальників прийшли під екрани, не сподіваючись на швидкий гол Калініча вже на 7-й хвилині. І як через мить численні літри пива злетіли вгору разом із руками щасливих фанатів.
Довго "Севілья" не відсиджувалася і події понеслися зі швидкістю потягу. Українці намагалися бути в обороні до перерви, але через 21 хвилину спочатку забиває той самий Крихов'як, а вже за мить Бакка виводить іспанців уперед. Шокований "Дніпро" мав терміново щось змінювати і команда полишила автобусні дії. Наші футболісти теж пішли в атаку і заробили гарну позицію для штрафного. І як же на 44-й пробив Ротань - з одного кроку, із яскравою траєкторією, без шансів для голкіпера. В цей момент у спільній емоції вибухнули і трибуни "Народового", і всі майданчики, де переглядали футбол у Дніпрі.
Вирішальним і драматичним виявився другий тайм: "Дніпро" був морально готовий до боротьби до останнього подиху, але на полі цього не було вдосталь. Гра йшла до одного влучного руху - і він стався. Бакка у потрібний момент вирвався на оперативний простір, обійшов Бойка та пробив по воротах на мить швидше, ніж його удар переривав Дуглас. 2:3 - і після цього севіліанці пішли в оборону. На останні хвилини наш клуб лишився без Матеуса - вінгер втратив свідомість просто під час гри. Але навіть вдесятьох футболісти створили кілька атак - їм просто не пощастило забити.
Із фінальним свистком почалося зникнення команди
Як прикро, що це був останній великий успіх "Дніпра". В аеропорту наступного дня срібних призерів Ліги Європи-2015 зустрічали як героїв, але вже відчувалася напруга. Вона розростеться у затримку зарплат і премій, потім стане відомо про величезний борг клубу. Втім, власник відмовиться від команди як від іграшки. Далі, всього за 3 роки, "Дніпро" втратить професійний статус, перейде до аматорів і в 2019-му році взагалі припинить існування. Більшість зірок варшавського фіналу підуть із клубу безкоштовно.
Звісно, у місті дуже швидко з’явиться нова команда з цифровим індексом. Але вона не зможе витримати ненависті фанатів старого "Дніпра" та фінансових викликів. "Дніпро-1" кілька разів зіграє проти майже зниклої біло-блакитної команди, вийде в УПЛ, двох півфіналів Кубка та навіть досягне плей-оф Ліги конференцій. Але за ними, окрім медалей, є ще і "унікальне" досягнення: це перша українська команда, яка транзитом вилетіла одразу з усіх європейських клубних турнірів за один сезон. У 2024-му припинять своє існування і спортклубівці. Влітку буде рік, як місто Дніпро живе без великого футболу.