Відео дня
Рік тому вбили Ірину Фаріон: як просувається розслідування
Рівно рік тому, 19 липня 2024 року, стало відомо про вбивство відомої мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон: жінку застрелили біля під'їзду її будинку у Львові. Незабаром у поліції заявили про затримання підозрюваного, дніпрянина В’ячеслава Зінченка, йому інкримінують умисне вбивство громадської діячки з мотивів національної нетерпимості.
Суд над Зінченком триває досі. Що відбулося довкола цієї гучної справи за рік та наскільки просунулося розслідування, розповіло "Суспільне".
Звістка про те, що у Львові було скоєно замах на Ірину Фаріон, приголомшила українців увечері 19 липня. У перших повідомленнях зазначалося, що невідомий вистрелив мовознавиці в голову біля її будинку на вулиці Масарика у Львові. Жінку в тяжкому стані госпіталізували, того ж дня вона померла.
У Львові одразу оголосили план перехоплення з пошуку і затримання стрільця. До міста приїхав міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, а правоохоронці опрацьовували кілька версій вбивства, зокрема громадська чи політична діяльність загиблої, особиста неприязнь. Не відкидали й "російський слід".
Сусіди Фаріон розповіли слідчим, що упродовж кількох тижнів помічали біля будинку дивного чоловіка, що попри спеку був вбраний у закритий одяг, капелюх та масивні окуляри, що закривали пів обличчя. Він, припустили люди, міг стежити за мовознавицею.
Правоохоронці 21 липня оприлюднили фото можливого підозрюваного, якого було оголошено в розшук.
"На момент скоєння злочину був одягнений у спортивні штани темного кольору; чорну кофту з довгим рукавом, зверху якої — футболка червоного кольору з білими смужками на рукавах та написом білими латинськими літерами на лицевій стороні; на голові — панама темного кольору з емблемою по центру, з широкими полями; на ногах — білі високі шкарпетки, кросівки червоно-чорні з білою підошвою; на руках — червоні рукавиці", — повідомляли правоохоронці.
22 липня 2024 року у Львові відбулось прощання з Іриною Фаріон. Професорку поховали на Личаківському кладовищі.
А вже 25 липня у правоохоронних органах повідомили про затримання підозрюваного: 18-річного дніпрянина В’ячеслава Зінченка.
Його привезли до Львова і наступного дня повідомили про підозру у вбивстві мовознавиці. Того ж дня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права на заставу.
У суді Зінченко коротко поспілкувався з журналістами – і заперечив свою причетність до вбивства Фаріон.
"Я нічого не робив, і з Фаріон я нічого не робив. Я ж прошу якісь інші питання. Я нічого не робив, це не я. От на кшталт таких питань я кажу — це не я", — сказав він.
Захист підозрюваного обрав тактику заперечення причетності Зінченка до вбивства.
"Ще не проведена жодна експертиза, яка б ідентифікувала мого підзахисного з тою особою, яку бачила вся країна на фотознімках. Чогось того, що вказало б, що мій підзахисний має причетність до злочину, захист не побачив. Це настільки передчасна підозра", — наголошував тоді ж адвокат Зінченка Ігор Сулима.
Відтоді у межах досудового розслідування було призначено понад 60 експертиз, допитано більш ніж 1 500 людей. На підставі зібраних доказів дії підозрюваного перекваліфікували. Нині В'ячеславу Зінченку інкримінують умисне вбивство особи, пов'язане з виконанням нею громадського обов'язку, з мотивів національної нетерпимості, а також незаконне володіння вогнепальною зброєю (п. 8, 14 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України). Максимальне покарання за цими статтями — довічне позбавлення волі.
Розгляд справи по суті у Шевченківському райсуді Львова розпочали у 2025 році. Тоді адвокат обвинуваченого заявляв про погрози його підзахисному.
"До рук захисту потрапили матеріали із соціальних мереж, зокрема "Інстаграм", "ТікТок" та "Фейсбук", з яких чітко видно наміри суспільства, принаймні деяких представників суспільства, вчинити розправу над моїм підзахисним: "Зінченка потрібно ліквідувати в СІЗО, бо створюється враження, що суд зумисне затягує справу, є загроза, що вбивцю випустять", "Чому його не вбити?", — казав Юрій Немировський.
Після цього Зінченко щоразу до суду з’являвся в бронежилеті та шоломі, аж допоки він сам відмовився від цього захисту.
Під час судових засідань вивчали низку доказів. Серед них — листування про купівлю атрибутів, які, за версією слідства, Зінченко міг використати для маскування, відео з камер, встановлених біля місця злочину, також камер, що зафіксували пересування підозрюваного по місту.
Окрім цього, досліджувалися матеріали з телефону Зінченка. У пристрої виявили геолокаційні дані, меми з нацистською символікою, зображення Фаріон, файли з армійською атрибутикою, вивчалася у суді також активність підозрюваного в соцмережах.
"Ми бачимо 8622 фотографії, окремі з них відображені в протоколі як скриншоти. Зокрема, це є скриншоти з карт міста Львова. Зокрема, долучений витяг з ДМС на Фаріон Ірину Дмитрівну з зазначенням дати народження, місця проживання, ідентифікаційного коду та паспортних даних", — заявляв прокурор Дмитро Петльований під час засідання суду 25 червня 2025 року.
Сам Зінченко на це відповів твердженням, що зберігав у гаджеті фото й "інших ідеологічних рухів".
"Я хотів підсумувати, що в моєму телефоні дуже багато фотографій інших ідеологічних рухів, які, навпаки, висміюють проросійську позицію. Про це вже сторона захисту буде доповідати, але хочу наголосити на тому, що дуже багато фотографій інших ідеологій є", – казав тоді підозрюваний.
Нині судові засідання у справі тривають. Наступне заплановано на 21 липня.
Нагадаємо, 19 липня 2024 року у Львові стріляли в Ірину Фаріон, вона померла в лікарні. Практично одразу серед можливих версій щодо мотиву вбивства називалося, зокрема, "замовлення Росії".
При цьому, як заявляли у поліції вже після затримання Зінченка, він міг готувати нові вбивства. Фаріон же, вважали правоохоронці, було обрано першою ціллю, бо вона була найбільш беззахисною.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!