Названі найкращі для хайкінгу вулкани у світі

До найкращих вулканів для хайкінгу у світі належать Кілауеа на Гаваях, Рінджані в Індонезії, Котопахі в Еквадорі, Фудзі в Японії, Тейде на Тенерифе та Кіліманджаро в Танзанії. Одні з цих маршрутів підходять для підготовлених новачків і займають кілька годин, інші вимагають досвіду, акліматизації, спорядження та кількох днів у горах.

Хайкінг на вулкан – це не лише підйом до вершини. Часто головне враження створює сам маршрут: стежки крізь хмарні ліси, нічний вихід до кратера, світанок над хмарами, холод високогір’я або різка зміна пейзажів за кілька годин ходьби. Деякі вулкани можна пройти як денний маршрут, інші перетворюються на повноцінну експедицію з ночівлями, провідниками й серйозною фізичною підготовкою, інформує National Geographic.

Кілауеа, Гаваї, США

Кілауеа – один із найактивніших вулканів світу, але водночас один із найдоступніших для туристів. Його висота становить приблизно 1250 метрів, а маршрути проходять повз кратери, вологі стежки, ділянки тропічного лісу й застиглі лавові поля.

Для новачків підійде кільцевий маршрут уздовж краю кратера, тоді як більш витривалі мандрівники можуть обрати Kilauea Iki Trail, який займає близько п’яти годин. Цей шлях веде до кратера Кілауеа-Ікі – колишнього лавового озера, яке нині виглядає як сувора чорна рівнина без рослинності.

На контрасті з мертвим лавовим дном навколишні схили вкриті зеленню. Частина маршруту проходить крізь ліс із папоротями та деревами коа, а уважні мандрівники можуть побачити рідкісних гавайських гусей. Окремою зупинкою варто зробити лавову трубку Нахуку – природний тунель, утворений потоками лави.

Кілауеа не потребує альпіністського досвіду чи висотної акліматизації, але добра фізична форма все одно знадобиться. Через активність вулкана частина маршрутів іноді може бути недоступною, тому перед походом важливо перевіряти актуальні обмеження.

Рінджані, Ломбок, Індонезія

Рінджані – один із найвражаючих вулканів Індонезії. Він височіє на 3726 метрів над островом Ломбок, а в його кратері лежить велике озеро Сегара-Анак, назва якого перекладається як "дитя моря".

Підйом на Рінджані зазвичай триває два-три дні. Маршрути стартують із сіл Сенару або Сембалун, тож туристам потрібно мати спорядження для ночівлі, адже гірських притулків на маршруті немає. Дорога поступово змінюється: спершу вона проходить через села, рисові поля, трав’янисті простори й водоспади, а вище – через прохолодніші ділянки з соснами й вулканічним попелом.

Найсильніше враження справляє кратерне озеро Сегара-Анак. Його вода цілий рік залишається досить теплою, тому після виснажливого підйому тут можна перепочити. Найвитриваліші мандрівники продовжують шлях до краю кратера або вершини, де відкриваються краєвиди на Балі, сусідні острови, хмари й димні вулканічні конуси.

Рінджані не можна назвати легким маршрутом. Піщані та попелясті схили сповільнюють рух, а фінальний підйом вузьким гребенем потребує витривалості. Для цього походу бажані кардіотренування, силова підготовка й готовність до кількох годин ходьби щодня.

Котопахі, Анди, Еквадор

Котопахі – один із найвідоміших вулканів Південної Америки. Його майже ідеальний конус добре видно з околиць Кіто, столиці Еквадору. Висота вулкана сягає 5897 метрів, тому це вже не просто хайкінг, а серйозне високогірне сходження.

Маршрут проходить через червонуваті вулканічні ґрунти, круті схили, льодовики й зони з тріщинами.

Вихід на вершину часто починається близько першої ночі. Далі починається найскладніша частина: підйом по сипкому схилу, вихід на льодовик, перехід біля тріщин і рух під значним нахилом. У таких умовах потрібні провідник, альпіністське спорядження, акліматизація та досвід.

Нагородою стає світанок над 800-метровим кратером Котопахі. Снігові гребені, льодовики й андійські пейзажі в ранковому світлі роблять це сходження одним із найефектніших, але й одним із найвимогливіших у добірці.

Фудзі, Хонсю, Японія

Фудзі – символ Японії та один із найвідоміших вулканів світу. Його висота становить 3776 метрів, а впізнавана симетрична форма давно стала частиною японського мистецтва, культури й релігійної традиції.

Найпопулярніший маршрут – Yoshida Trail. Саме його обирає більшість туристів, зокрема через зручне сполучення з Токіо. Підйом зазвичай починається від п’ятої станції Fuji Subaru Line на висоті приблизно 2300 метрів. Це найвища точка, куди можна дістатися дорогою.

Спершу стежка проходить через листяний ліс, а далі виходить на відкриті вулканічні схили. Чим вище, тим крутішим стає маршрут і тим сильніше відчувається нестача повітря. Багато мандрівників піднімаються до гірської хатини біля восьмої станції, кілька годин відпочивають, а близько другої ночі продовжують шлях до вершини, щоб зустріти світанок.

Фудзі не потребує технічного альпінізму, але легковажити ним не варто. Висота, холод, вітер і довгий спуск можуть стати випробуванням навіть для людей у добрій формі. Водночас саме поєднання доступності, культурного значення й краєвидів робить Фудзі одним із найпопулярніших вулканів для хайкінгу у світі.

Тейде, Тенерифе, Іспанія

Тейде – найвища вершина Іспанії та головний природний символ Тенерифе. Вулкан здіймається на 3718 метрів, а якщо рахувати від основи на океанському дні, його зараховують до найвищих вулканічних структур планети.

Маршрут на Тейде проходить крізь пейзажі, які часто порівнюють із місячними. Унизу острів асоціюється з банановими плантаціями, пляжами й теплим узбережжям, але ближче до вершини краєвид стає суворим: лавові брили, сипучі схили, різнокольоровий вулканічний ґрунт і майже повна відсутність рослинності.

Підйом зазвичай починається від стоянки Montaña Blanca. Стежка довга, але відносно рівномірна, хоча висота поступово дається взнаки. На маршруті можна побачити так великі лавові валуни, викинуті під час давніх вивержень.

Вище верхньої станції канатної дороги, на висоті понад 3500 метрів, потрібен спеціальний дозвіл або супровід ліцензованого гіда. Тому похід на Тейде треба планувати заздалегідь. На вершині відкриваються краєвиди на Атлантику й Канарські острови, а сама гора справляє враження місця, де земна геологія показує свою найсуворішу красу.

Кіліманджаро, Танзанія

Кіліманджаро – найвищий окремо розташований вулкан світу та найвища гора Африки. Його вершина Ухуру-Пік лежить на висоті 5895 метрів, а сам масив височіє над рівнинами Танзанії та Кенії.

Попри величезну висоту, Кіліманджаро не вважається технічно складним маршрутом у класичному альпіністському сенсі.

Одним із найкращих маршрутів вважають дев’ятиденний Lemosho Route. Він починається із західного боку гори й поступово проводить мандрівників через кілька кліматичних зон. Спершу це хмарні ліси, далі – вересові ландшафти, високогірні пустки, ділянки з гігантськими сенеціями і, нарешті, холодні вулканічні схили майже без рослинності.

Один із найпомітніших етапів маршруту – Barranco Wall, крута ділянка заввишки близько 250 метрів. Далі туристів чекають ще кілька таборів, довгі переходи й фінальний вихід на вершину через холод, вітер і розріджене повітря.

Кіліманджаро вимагає серйозної підготовки. Перед походом радять кілька місяців тренувати витривалість, ноги, корпус і дихальну систему. Це сходження не технічне, але фізично й психологічно дуже виснажливе.

OBOZ.UA раніше розповідав про регіони Португалії, де туристам заплатять за переїзд туди.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.