Відео дня
Україна після виборів: що буде з Донбасом, банками та цінами
Другий тур президентської кампанії в Україні офіційно завершиться 21 квітня, а інавгурація переможця, ймовірно, відбудеться вже у травні. Щоправда, агресія на Донбасі, маніпуляції та передвиборчі скандали стискають українців як пружину, яка після оголошення результатів може "вистрілити".
Незважаючи на тотальний політичний треш, важливо тверезо оцінювати ситуацію в країні, не вестися на фейки і заздалегідь не нагнітати обстановку. Як житиме країна після президентських виборів — у матеріалі OBOZREVATEL.
На Донбасі буде загострення?
Правду кажучи, прогнозування — справа невдячна і досить складна. Тим більше коли йдеться про завершення військового конфлікту. Варто зазначити — багато в цьому питанні залежить не лише від президента України, але і від Москви, Брюсселя і Вашингтона. Тому скидати все на главу держави не варто, хоча безпека і суверенітет країни багато в чому його парафія.
Читайте: Рада церков виступила із заявою через вибори в Україні
Зараз ситуація штучно заморожена — Мінські домовленості вичерпали себе. Виникає все більше передумов для перетворення ОРДЛО на друге Придністров'я. Увага суспільства до питання досить велика, про це свідчать і соціологічні опитування.
Саме тому OBOZREVATEL раніше проаналізував тези про майбутнє Донбасу і Криму основних кандидатів у президенти. Основні претенденти на посаду глави держави обіцяють "не здавати інтереси країни", "вирішити проблему з Росією дипломатичним шляхом", "посилювати армію" і "сподіватися на міжнародних партнерів".
Ситуацію може істотно дестабілізувати лише невизначеність за підсумками виборчої кампанії: зрив виборів, неоголошення фінальних результатів, масштабні фальсифікації та низька легітимність нового гаранта. Цим може перш за все скористатися Росія, під приводом ідеї "перевороту" загострити ситуацію на Донбасі і почати наступ. Побічно про це пише і український журналіст Роман Цимбалюк.
Читайте: Подвійне громадянство, скасування призову та легалізація зброї: що планує Гриценко
"Вони робитимуть акцент на тому, щоб ми тут всі пересварилися і бажано все ж влаштували Майдан. Бо вони зрозуміли, як цим користуватися. Коли ми чубимося, вони можуть нас атакувати і повторити 2014 рік", — попередив ще у лютому 2019-го Цимбалюк.
Що буде з банками?
Крім агресії з боку Росії, особливі переживання у багатьох українців викликає і стан банківської системи після виборів. На щастя, фінансові аналітики заспокоюють — знімати депозити і бігти в обмінники не варто.
Читайте: "Кивав і погоджувався": Кошулинський оскандалився на ТБ через передвиборчу програму
Загалом банківська система стабільна, Національний банк України провів цілу низку заходів зі стабілізації, перш за все ліквідності банків. На думку фінансового консультанта Василя Невмержицького, передумов для проблем немає. Банки багато в чому працюють з "живими" грошима, це активно контролює НБУ.
Банківська система не перенасичена, "токсичних" кредитів не так багато, всі депозити підкріплені грошима. Ситуацію хіба що можуть зіпсувати серйозні прорахунки керівництва НБУ або окремих банків, а також масова паніка фізичних осіб, які в разі загрози скуповуватимуть валюту.
Слід зазначити, що до кінця 2019 року НБУ не прогнозують сильних коливань вартості долара. Коливання курсу будуть, але рекордний за п'ять років обсяг резервів (понад $20 млрд) дозволить згладити можливі стрибки. Загалом же у 2018-му вперше за тривалий період курс гривні не знизився, а навпаки — зміцнився щодо долара на 1,4%.
Щоправда, у більш віддаленій перспективі розмірковувати складно. Все залежить не тільки від українських реалій, а й від міжнародної економічної ситуації. Перш за все у Європі та США.
Ціни на продукти
З ходових товарів коливається ціна на хліб, у межах кількох гривень. Експерти вважають, в Україні все менше помітна так звана сезонність продуктів.
Наприклад, влітку якимось чином кілограм моркви коштує понад 30 гривень. А в серпні минулого року Україна взагалі побила власний рекорд: незважаючи на урожай овочів, країна купувала всі складові борщового набору за кордоном.
Тому вибори загалом не повинні вплинути на ситуацію з вартістю продуктів. По-перше, ціна на товар — це ціла плеяда різних факторів, починаючи від цін на електроенергію і паливо, закінчуючи урожаєм тощо. У певному контексті ціни можуть вирости в разі загальнонаціональної нестабільності (за прикладом 2014 року) або тієї самої агресії з боку Росії.
Для якіснішого моніторингу цін на основні продукти можна скористатися Інфляційним барометром. Це програма, яка розраховує середню вартість найпопулярніших продуктів. У ній можна подивитися, на скільки дорожчав буряк або помідори за тиждень, місяць або рік.