Блог | Найвеличезніша проблема України полягає в тому, що в нас вельми передчасна демократія
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Почну здалеку: Молдова, як повідомляють, може розглянути варіант об'єднання з Румунією, якщо її шлях до вступу в Євросоюз буде заблокований або суттєво загальмований.
Про це заявив віцепрем'єр-міністр країни Єуджен Осмоческу, назвавши можливе об'єднання з Румунією "планом Б".
Так от, чомусь вважають, що в України аналогічного варіанту "Б" (але в трохи ПРОТИЛЕЖНОМУ напрямку) бути не може.
Тоді варто дещо згадати з новітньої історії.
17 березня 1991 року на "Всесоюзному референдумі" за підтримку існування СРСР (тобто проти незалежності) цілком демократично (бо фальсифікувати тоді ще не навчилися) в Українській РСР проголосували 70,2%.
Й лише 1 грудня того ж року на Всеукраїнському референдумі (водночас із виборами першого президента України) вже, навпаки, незалежність України підтримали 90,3%.
Тоді ж "комуністичний" (на той час) Кравчук переміг на президентських виборах прибічника РЕАЛЬНОЇ незалежності Чорновола;
невдовзі "проросійський" (на той час) Кучма переміг вже проукраїнського (на той час) Кравчука;
а потім після ейфоричної (в 3-му турі) перемоги Ющенка його переміг Янукович, причому чесно.
Ну а в самий розпал млявоплинної війни з одвічним ворогом був обраний той, хто показав носієві влади дуже незвичайне кіно, адже раніше такого кіна носій ще не бачив (причому що цей обранець не залишить країну в скрутний час – тоді не знали, тобто обрали не за це, то вже просто пощастило),
а принагідно обрали ще й ледь не три сотні нікому не відомих людей тільки за те, що він їх назвав (і з ними, мародерами, пощастило значно менше).
Після цього кращі з кращих загинули на війні, а залишилися як електорат, не враховуючи військових, ті, хто й за кордоном не схотів себе реалізувати, й захищати країну, поки не бусифікують, теж не бажає.
І якщо втомлений від України Трамп і втомлені від неї європейці такий чудовий оновлений електорат звично ображатимуть, а в Росії цим грамотно скористаються, вдало й своєчасно підправивши верхівку влади (і лексику), українська непередбачувана демократія себе ще покаже.
Наостанок – пам’ятаю, як весело було в залі, коли в Харкові російський гуморист Задорнов років 40 тому розповідав на концерті про добру радянську бабусю, яка зустрічала туристів з Німеччини:
"Нємчикі, дорогіє, ми же с вамі воєвалі!"
(вона, до речі, ТУ війну, виходячи з орієнтовного віку, ще бачила, причому дорослою; скільки, кажете, МІЛЬЙОНІВ на ній загинуло?)…
