З труби Сикстинської капели у Ватикані пішов чорний дим: кардинали поки не обрали нового Папу. Відео

Сьогодні, 7 травня, у Ватикані починається голосування за наступного Папу Римського. Вибори голови католицької церкви мають назву конклав і проходять в атмосфері максимальної секретності.

Відео дня

Як зазначає VaticanNews, увечері середи з димаря над Сикстинською капелою пішов чорний дим. Це означає, що 133 кардинали не ухвалили рішення під час першого голосування конклаву, і процес ще триватиме.

Від завтрашнього дня і до обрання нового Папи відбуватиметься максимум чотири голосування на день.

OBOZ.UA розповідає, за якими правилами проходить конклав. А також хто претендує на посаду лідера всіх католиків світу.

Як проходить конклав

Слово "конклав" походить від латинського claudere "замикати разом". Існує також версія походження слова від фрази cum clave "під ключем". Ця назва досить точно передає суть виборів нового понтифіка.

Католицькі кардинали, які дослужились до статусу виборців, збираються у Ватикані, замикаються у певному визначеному приміщенні (уже 26-й раз цим приміщенням є Сикстинська капела) і обговорюють, кого варто призначити Папою. Двічі на день вони голосують. Голосування відбувається таємно, а для перемоги кандидат має набрати дві третини голосів плюс один голос.

Всі обговорення та процедури відбуваються у максимально закритому режимі. Будь-які контакти із зовнішнім світом для кардиналів-виборців заборонені. Тому звістку про результати голосування вони теж подають особливим безконтактним способом – спалюють бюлетені у каміні. Якщо папір палять без домішок, над Сикстинською капелою здіймається чорний дим. Це означає, що папу не було обрано. Якщо голосування виявилось успішним, до паперу додають жмут соломи і дим набуває білого кольору. Це означає, що папу обрано і незабаром християнський світ почує звістку: Habemus Papam, тобто "ми маємо папу".

Чітких строків конклав не має. Папу обирають до того, поки голосування не буде успішним. Як правило все триває кілька днів, але може затягнутись і на тижні.

Які вживаються заходи безпеки

Однією з головних умов конклаву є його абсолютна закритість та таємність. Оскільки задачею кардиналів є обрати найбільш достойного, а не найбільш впливового, найбагатшого або найбільш відповідного поточній політичній ситуації, вони мають голосувати у повному відриві від зовнішнього світу. Ніщо не повинно відволікати їх від обговорень. Також церква намагається уникнути навіть ризику підкупу або будь-якого іншого зовнішнього впливу. Аргументують це тим, що конклавом має керувати бог, а не політики.

Перед виборами кожен із присутніх кардиналів клянеться на Євангелії до кінця життя зберігати в таємниці все, що відбувалось на конклаві. За порушення кардинала можуть відлучити від церкви. Також клятву зберігати всі таємниці беруть з персоналу, який обслуговує вибори папи – працівників їдальні, чергових лікарів, тощо.

Всі учасники голосування перед початком конклаву здають всю електронну апаратуру, яка в них є – смартфони, планшети, смартгодинники. На наявність будь-якої апаратури для прослуховування та передачі даних перевіряють також Сикстинську капелу і два гостьових доми, де мешкають кардинали-виборці. Навколо будівель розставляють також засоби приглушення сигналів Wi-Fi та мобільного зв’язку. За тим, щоби правила таємності дотримувались повною мірою, стежить поліція Ватикану.

Головні фаворити конклаву 2025

Попри те, що посаду Папи Римського може обійняти будь-хто із запропонованих кардиналів католицької церкви, все ж у преси та експертів завжди є своя думка про те, хто є найбільш імовірним претендентом на папський престол. Так видання New York Times склало свій список.

Андерс Арбореліус, архиєпископ Стокгольмський (Швеція). Перший католицький кардинал родом зі Швеції. Головним викликом церкви називає побудову мостів між людьми у надзвичайно поляризованому світі. Виступає за збільшенні ролі жінок у католицизмі.

Петер Ерде, архиєпископ Естергом-Будапешта (Угорщина). Його називають експертом з канонічного права і людиною консервативних поглядів. Ерде висловлював прихильність до політики Івана Павла ІІ та Бенедикта XVI. Його знають як дипломата, який уміє налагоджувати зв’язки між католиками з різних частин світу та різних християнських течій. Неодноразово відвідував меморіали жертвам Голокосту.

Маттео Дзуппі, архиєпископ Болоньї (Італія). Є послідовником політики покійного Франциска, який постулював, що головна місія церкви — це допомога бідним. Публічно висловлювався на підтримку католиків, що відносять себе до ЛГБТ-спільноти.

Луїс Антоніо Тагле, куріальний кардинал з Філіппін. Отримав прізвиська "азійський Франциск" за свої ліберальні погляди і позитивний публічний імідж. Приділяє велику увагу ролі церкви у найменш розвинених країнах. Часто бере участь у дискусіях на питання, які раніше вважалися табуйованими, як от щодо допущення до причастя розлучених католиків та тих, хто взяв повторний шлюб.

Фрідолін Амбонго, архиєпископ Кіншаси (ДР Конго). Один із дев’яти членів Ради кардиналів, наближений папи Франциска. Однак не соромився виступати проти деяких його пропозицій. Зокрема був незгоден зі сваленнням покійного понтифіка на благословення гомосексуальних пар.

П'єтро Паролін, державний секретар Ватикану. За понтифікату Франциска відповідав за зовнішню політику Святого Престолу. Глибоко занурений у настрої курії. Часом Пароліна називають "ватиканським Кіссінджером". За своїми поглядами вважається центристом.

П'єрбатіста Піццабалла, Латинський патріарх Єрусалима. Ще один з ключових фаворитів конклаву. Служить на Близькому Сході, а отже добре знається на тому, як працювати у гарячих точках. Це називають його перевагою. Однак довго був відсутній у Ватикані, що може послабити його позиції. Серед усіх головних фаворитів є наймолодшим. Зараз Піццабаллі 60 років.

Раніше OBOZ.UA показував, який вигляд має димар, через який конклав буде сповіщати світу про своє рішення.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.