21 жовтня • оновлено в 06:26
МоваЯзык
Головна Блоги

/ Зелена енергія та новини екології

Як заощадити на комунальних послугах до 70%: голова Держенергоефективності дає практичні поради

7.9т Читати матеріал російською

Якщо обрати правильний підхід - на комунальних послугах можна суттєво заощадити. Що треба зробити, а також про енергоефективність, способах її фінансування, і що наразі відбувається у сфері відновлювальної енергетики України – в продовженні інтерв’ю OBOZREVATEL з головою Держенергоефективності Сергієм Савчуком.

Пане Сергію, Ось я хочу серйозно зайнятися термомодернізацією свого будинку. Я прочитав, що можна заощадити до 70% на комунальних послугах, а моя нерухомість в ціні зросте на 30%. А як з’явилися ці цифри? Їм можна довіряти?

По-перше, відсоток економії залежить від початкового стану будівлі.

По-друге, заощадити до 70% - це реально, але потребує правильного підходу.

За оцінками експертів:

  • заміна вікон дає до 10-15% економії;

  • утеплення (стін, даху, підвалу) – до 25%;

  • модернізація або встановлення індивідуального теплового пункту із погодозалежним регулюванням - до 10-30%;

  • балансування стояків, теплоізоляція трубопроводів – ще до 10%.

Тому можу сказати, що саме комплексна термомодернізація будівлі повністю забезпечує максимальний результат – зниження комунальних платежів.

Чим менше енергоресурсів витрачається на утримання, тим менше коштують комунальні послуги, які доведеться сплачувати щомісяця. Як наслідок, нерухомість, яка має невелике енергоспоживання, відразу зростає в ціні після термомодернізації.

А можете навести якийсь реальний успішний кейс термомодернізації? Давайте не в Києві…

Добре. Візьмемо місто Черкаси. ОСББ "Героїв Дніпра, 71" використало 2,6 млн грн "теплого кредиту" на утеплення фасаду, заміну вікон та дверей. Держава відшкодувала 1 млн грн, а місто - усю відсоткову ставку (400 тис. гривень).

Після усіх компенсацій сумарні витрати за проектом в середньому на 1 квартиру становили близько 200 грн у місяць.

При цьому, завдяки проведеним енергоефективним заходам, а також наявному ІТП та приладам обліку тепла, витрати на опалення зменшилися майже на 50%: із 35,64 грн/м2 до 18,6 грн/м2 за місяць.

Інший успішний кейс – це ОСББ “Макарова 10” у Рівному. Об’єднання залучило значну суму коштів - 4,8 млн грн "теплого кредиту" на утеплення фасаду та заміну вікон і дверей. Компенсація також велика: із держбюджету відшкодовано 2,5 млн грн, а із місцевого – 1,3 млн гривень.

Після усіх компенсацій вартість всього проекту для ОСББ склала 350 тис. грн, а кожна сім’я cплачувала лише 80 грн у місяць.

При цьому, витрати за опалення зменшилися на 50%: із 47 грн/м2 до 23 грн/м2 у місяць.

Все ж таки що краще – взяти "теплий" кредит в банку або укласти договір з ЕСКО-компанією. Взяти, ну наприклад, 2-кімнатну квартиру в панельному домі? Як мені вирахувати переваги першого, або другого фінансового механізму?

Хочу підкреслити, в Україні, як власне, і за кордоном ЕСКО-механізм – залучення приватного інвестору до енергоефективних заходів та повернення ним інвестицій виключно за рахунок економії – застосовується найчастіше саме в бюджетній сфері: для утеплення шкіл, лікарень, дитячих садочків, вуличного освітлення та інших об’єктів. Проте ОСББ, наприклад, також може вільно укладати ЕСКО-договори. Головна перевага ЕСКО для ОСББ – у тому випадку, якщо мешканці не готові брати кредити в комерційних банках. Крім того, ЕСКО-інвестор безпосередньо сам зацікавлений в якості робіт, бо всі його прибутки залежать від економії у вашому будинку.

Приклади ЕСКО-контрактів у житловій сфері в Україні вже є. Наразі маємо шість проектів. У 2017 р. перший енергосервісний договір у багатоквартирному будинку укладено між інвестором та ЖБК "Політехнік" (90 квартир) на 5 років на впровадження модульного теплового пункту. Щомісячна економія середньостатистичної 2-кімнатної квартири на опаленні буде в розмірі 200 гривень, загалом – 20%.

Однак, з економічної точки зору, я би Вам порадив взяти участь у програмах співфінансування (до 70%) "теплих кредитів" із державного та місцевих бюджетів. Ваша участь стане більш привабливою та вигідною.

За 5 років близько 700 тис. родин (а це еквівалентно двом регіонам України) залучили 7,4 млрд грн "теплих кредитів".

Ви кажете, що ЕСКО-контракти – більше застосовуються в соціальній сфері. А скільки наразі проектів в роботі?

Перші 350 таких ЕСКО-проектів вартістю близько 500 млн грн працюють майже у всіх регіонах країни. Ці проекти, як Ви правильно кажете, реалізуються на об’єктах соціальної сфери. Економія енерговитрат у бюджетних закладах сягає до 70% без жодної бюджетної інвестиції. Також розпочато роботи по ЕСКО-контрактах в державних установах, серед яких - наприклад, об’єкти Держводагентства, Держстату, МВС. Продовжується робота із Міноборони та МОН у цій сфері.

Дайте пораду, якщо мій ОСББ або ЖЄК уклав договір з компанією, якість робіт якої дуже незадовільна, що нам робити? Чи можна повернути гроші або зупинити ЕСКО-контракт?

Звісно, це залежить від договору, який укладено між ОСББ та компанією. Важливо розуміти, що за умовами ЕСКО-механізму енергоефективні заходи проводяться за кошти саме інвестора. В його інтересах провести роботи якомога якісніше, щоб отримати більший відсоток економії енергоспоживання. Адже від обсягу економії залежить повернення інвестицій інвестора.

Україна повністю перейде на "зелену енергію": експерти назвали терміни

Давайте змінимо тему. І я би хотів дізнатися про перспективи біоенергетики в нашій країні. Чи може альтернативне паливо замінити газ та вугілля?

Взагалі, у нас значний потенціал використання біомаси для виробництва енергії. Якщо взяти сільськогосподарські відходи в Україні, то їх понад 90 млн тонн у рік. Наведу приклад: використовуючи на енергетичні потреби лише 37% відходів сільськогосподарських культур (34 млн т. соломи, відходів кукурудзи, соняшника), потенційно можна замістити в еквіваленті понад 9 млрд м3 газу у рік. Це дорівнює близько третини газових потреб України.

Крім того, додатковим джерелом біомаси є вирощування енергетичних культур (енергетичні верба, тополя та міскантус) на малородючих землях, яких в Україні близько 4 млн га. Якщо використати такий потенціал, то обсяг заміщення газу сягне

в еквіваленті 20 млрд м3 у рік, а це 2/3 потреб країни у газопостачанні.

Взяти разом потенціал сільськогосподарських відходів та вирощування багаторічних енергетичних культур – і ми вже не імпортер, а експортер газу!

А коли з’являться в країні станції, що працюють на біомасі?

Такі станції вже в нас працюють. Біомасу в Україні використовують для виробництва як тепла, так і для електроенергії. Ось в місті Кам’янець-Подільский успішно працює теплоелектростанція загальною потужністю 45 МВт. Із них на біомасі - 15 МВт теплової та 1,5 МВт електричної потужності. Взагалі, це місто у нас забезпечує себе теплом із альтернативної енергії на 60%. Такий досвід поступово масштабується по всій країні.

Інший приклад – це місто Славутич, де працює твердопаливна котельня на трісці. Її потужність - 10,5 МВт. Котельня вже на 40% забезпечує потреби міста у тепловій енергії та гарячій воді.

Потенціал економії газу в рік становить близько 7 млн м3 у рік. Завдяки цій котельні на біомасі Славутич заощаджує щонайменше 4 млн грн. за опалювальний сезон.

Розумію, що ринок біопалива наразі формується в Україні. А на Вашу думку, що треба зробити, аби він став конкурентним та прозорим?

Разом із Біоенергетичною асоціацією України ми проаналізували досвід провідних країн світу, зокрема Литви, Данії, США. Наприклад, у Литві на законодавчому рівні запроваджено біржу "Baltpool" для торгівлі біопаливом. Завдяки роботі біржі частка біомаси, придбаної через неї, зросла із 1% у 2013 р. до 95% у 2017 році. Вже у 2018 р. близько 70% енергії у централізованому теплопостачанні Литви вироблено саме із біомаси. Так, за рахунок прозорості торгів ціна на біомасу знизилась.

Зважаючи на такий позитивний досвід Литви, ми плануємо запустити єдину електронну платформу, де б здійснювалась торгівля біопаливом. Відповідний законопроект вже підготовлено.

Скажіть, будь ласка, а як можна оцінити ринок українського твердого біопалива. Який його обсяг?

Єдиного показника немає, але йдеться про мільярди доларів. На сьогоднішній день близько 400 підприємств здійснюють торгівлю твердим біопаливом в Україні. Також працюють приблизно 450 виробників теплової енергії з біомаси. На сто відсотків можу запевнити, ринок швидко зростає.

Нещодавно світ вразила новина, що у Швеції закінчилося сміття для переробки. Вони готові його імпортувати. Чому в Україні не інвестують гроші в цю сферу?

На мою думку, на сьогодні для потенціальних інвесторів в Україні не існує ані стимулів, ані достатніх гарантій, щоб вкладати кошти у створення заводів із енергетичної утилізації сміття.

По-перше, відсутня можливість надати гарантії постачання певного обсягу відходів на переробку з боку органів місцевого самоврядування.

По-друге, немає механізмів укладення довгострокових контрактів та гарантування повернення інвестицій. Приватний перевізник може збанкрутувати, відмовитись від надання послуг, що призведе до припинення замовлення ним послуг з переробки.

І нарешті, інвестиції в сміттєпереробні підприємства здебільшого здійснюються в іноземній валюті (обладнання, технології та програмне забезпечення необхідно закуповувати за кордоном), а в Україні не передбачено жодних механізмів зменшення валютних ризиків для інвестора.

А розкажіть, що таке концепція - waste-to-energy plant? Які перспективи будівництва таких заводів в Україні?

Основна ідея концепції, яку ми розробили, - створити такі законодавчі умови, відповідно до яких бізнесу буде вигідно встановлювати "waste-to-energy plants" та вивозити відходи саме на заводи, а не на звалища чи в ліс.

Хочу сказати, енергетичний потенціал твердих побутових відходів в Україні досить високий.

Щороку одна людина продукує 300-350 кг побутових відходів.

Загалом, у рік в країні збирається близько 10 млн тонн відходів, з яких можна виробити 3,5 млн Гкал теплової енергії та 1,2 млрд кВт*год електроенергії. Ми підрахували: започаткування будівництва нових сміттєпереробних заводів та залучення інвестицій у цю сферу дозволить досягти заміщення в еквівалентідо 1 млрд м³ газу щорічно.

По всьому світі сміттєспалювальні заводи розвиваються дуже швидко. Тільки в столиці Китаю - Пекіні - їх відкрито 32. Коли ця сфера розпочне бурхливо розвиватися в Україні?

Ми хочемо прискорити її розвиток. Наразі Держенергоефективності вже розробило Концепцію енергетичної утилізації відходів та необхідні законодавчі зміни.

Плануємо через закон:

  • створити стимули для будівництва "waste-to-energy plants";

  • надати гарантії інвесторам щодо постачання певних обсягів сміття на переробку;

  • запровадити довгострокові договори;

  • встановити чіткі правила тарифоутворення для послуг із енергетичної утилізації відходів (gate fee);

  • закріпити європейські екологічні вимоги в цій сфері.

Я певен, якщо ми створимо прозорий ринок в цій сфері – в Україні обов’язково з’явиться інвестор, а це значить, розпочнеться її бурхливий розвиток.

Ці питання вже піднімає Президент України Володимир Зеленський на міжнародній арені. Зокрема, у вересні під час зустрічей Глави держави із Президентом Фінляндії Саулі Нііністьо, а також із Прем’єр-міністром Швеції Стефаном Льовеном обговорювалося налагодження тісної співпраці між країнами, зокрема, у сфері переробки сміття.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

2
Коментарі
1
4
Смішно
1
Цікаво
2
Сумно
2
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
70rus Konstantinov
70rus Konstantinov
На дворе 21 век.Чудик,эти советы надо было Павки Корчагину давать,когда Киев на зиму дров не заготовил.
Показать комментарий полностью
Макарский Александр
Макарский Александр
Пока с Россией-Матушкой дружили, о подобной муйне даже на балакали. Но треба було обовязково пострыбать на майдане, шо бы москаляку на гиляку и результат не заставил ждать. Утепляйте кастрюльки и евротруселя и повыше стрыбайте и будет вам свидомое счастье
Показать комментарий полностью

Блоги / думки

ads pixel