Українці власноруч віддають свої гроші шахраям: як працюють найпопулярніші та найнебезпечніші схеми

У 2026 році фінансові шахраї в Україні зосередилися не на зламі систем безпеки, а на "роботі" з людьми. Зловмисники дедалі частіше вибудовують сценарії так, щоб жертва власноруч передавала дані картки, підтверджувала операції або переходила на фейкові сторінки. тобто фактично "добровільно" віддавала власні гроші.

Для реалізації таких схем зловмисники підлаштовуються під конкретну людину – знаходять дані про її покупки, користування банківськими сервісами, активність у соцмережах, оголошення на маркетплейсах або навіть коло спілкування. Про це розповіла OBOZ.UA заступниця голови правління Глобус Банку Анна Довгальська.

Вона нагадала, що за даними Національного банку України кількість шахрайських операцій із картками у 2025 році зменшилася на 5% – до 256 тис. Водночас сума збитків зросла на 24% – до 1,4 млрд грн. Середній розмір однієї шахрайської операції збільшився одразу на 30%. Тепер за один раз крадуть в середньому по 5,5 тис. грн.

"Зменшення кількості випадків не повинно вводити в оману. Навпаки: статистика свідчить, що шахрайство стає "дорожчим" для потерпілих. Якщо раніше частина схем була масовою і менш прицільною, то зараз зловмисники дедалі краще готуються, сценарії, підбираючи 100-відсотковий влучний момент, коли їхня схема спрацює і психологічно тиснуть на людину", – пояснила експертка.

Коли гроші "віддають" без примусу: топ схеми 2026 року

За словами банкірки, сучасні схеми працюють через поєднання технічних інструментів і психологічного впливу. У результаті людина сама:

• називає коди з SMS;
• вводить дані картки на фейкових сайтах;
• підтверджує операції;
• переказує кошти на рахунки, які подаються як "безпечні""

"Більшість шахрайських схем ґрунтуються на маніпуляції свідомістю… Людина навіть не замислюється, що самотужки назвала код із SMS, перейшла за сумнівним посиланням, ввела дані картки на фейковому сайті чи переказала гроші", – зазначила Довгальська.

Банки фіксують кілька основних сценаріїв, які повторюються найчастіше:

• Дзвінки "з банку"

Повідомлення про нібито підозрілі операції або блокування рахунку завершуються вимогою передати дані картки або переказати кошти.

• Фішингові сайти

Користувачів спрямовують на сторінки, що імітують банки, держсервіси або служби доставки. Дані карток і коди вводяться безпосередньо на цих ресурсах.

• Фальшиві виплати

Повідомлення про "допомогу" або "компенсацію" використовуються як привід для введення платіжних даних. Після цього зловмисники виводять гроші з картки.

• Злам месенджерів

Шахраї надсилають контактам жертви повідомлення з проханням терміново переказати гроші. Часто для цього використовують ШІ-"двійника" самої жертви (наприклад, через голосові повідомлення чи "кружечки" в Telegram).

• SIM-swap атаки

Перевипуск SIM-картки дає змогу перехоплювати SMS-коди та доступ до фінансових сервісів. "Переписати" картку на себе зловмисникам вдається за допомогою фейкових повідомлень нібито від мобільного оператора, коли жертва має передати одноразовий код.

В усіх цих схемах повторюється одна "точка входу" – момент, коли користувач:

• вводить дані на сторонньому сайті;
• підтверджує операцію під час розмови;
• переходить за посиланням із повідомлення;
• передає коди доступу.

Чого ніколи не можна робити

Фінансові установи наголошують на простих діях, які можуть захистити рахунки українців. Зокрема:

• не передавати PIN, CVV і SMS-коди;
• перевіряти інформацію про рахунок тільки через офіційний застосунок або контакт-центр;
• не переходити за підозрілими посиланнями;
• не вводити карткові дані на сторонніх сторінках;
• перевіряти будь-які прохання від знайомих через інший канал зв’язку;
• у разі підозри – одразу блокувати картку та звертатися до банку.

У банківському секторі підкреслюють: технічний захист працює, але критичним елементом залишається поведінка користувача.

Як уже попереджав OBOZ.UA, Україною шириться нова хвиля небезпечного онлайн-шахрайства. Кіберзлочинці навчилися майстерно маскувати шкідливі розсилки під офіційні повідомлення від "Укренерго", аби заразити пристрої користувачів вірусами та отримати доступ до їхніх конфіденційних даних.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!