УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Колекціонери полюють на українські монети: чи справді можна отримати такі на здачу – і розбагатіти

4 хвилини
41,9 т.
Чи можна отримати на здачу дорогі монети та розбагатіти

Способів розбагатіти швидко і без зусиль існує досить багато. Можна, скажімо, виграти в лотерею, дістати спадок, або ж отримати на здачу чи знайти в старій скарбничці монету, за яку колекціонери заплатять тисячі. Однак це лише в теорії.

Відео дня

На практиці ж шанси виграти в лотерею, за даними Bloomberg, складають 1 до кількох сотень мільйонів. Цілі статки успадковують одиниці. А монети, шо коштують більше 10 000 грн, в обігу знайти нереально. Відповідно, на здачу отримати також.

Понад те, старі монети – впритул до виведених з обігу (скажімо, часів СРСР), – дуже часто є не скарбом, а шматками металу. Так само, як і браковані копійки.

А зберігання монети протягом років з наміром дорого продати, бо вона стане старою, може принести лиш моральне задоволення від намріяних грошей – замість реальних. А якщо ж якась монета і коштує більше свого номіналу, з великою вірогідністю, її все одно ніхто не купить. Про все це, а також інші тонкощі заробляння грошей на продажу копійок – в матеріалі OBOZREVATEL.

99,9% монет – звичайні

"Часто надсилають на оцінку 25 копійок. А їхній тираж був 50 із чимось мільйонів штук. Це, грубо кажучи, по одній монеті на людину. І якщо зайти в групи оцінки монет – то там дійсно, кожен перший їх надсилає", – розповів OBOZREVATEL редактор сайту "Монети-Ягідки" Віталій Ткач.

Він констатує: 99,9% монет – абсолютно звичайні. А щоб знайти бодай наскількісь вартісну, колекціонерам треба перебрати цілу гору копійок. При чому, в прямому сенсі.

"За відгуками нумізматів, потрібно передивитися 2-3 кілограми монет. А то й більше. І так можна як знайти дешевенькі монети – вартістю до 100 гривень, наприклад, – так і взагалі нічого не знайти", – підкреслив Ткач.

Дорогі монети на здачу не дадуть, а дешеві нікому не потрібні

Експерт пояснив: знайти в обігу монети, що коштують 10 000 грн і вище нереально. Тож розраховувати зробити ремонт у квартирі, продавши, умовно, кілька 10-копійчаних монет 1992 року, не варто.

А от монети, вартістю до 10 000 грн знайти можна. Хоч імовірність і низька.

"Одна з найдорожчих монет, яку мені надсилали на оцінку, коштувала 2 000 грн", – розповів Ткач. Констатуючи, втім, що подібне стається вкрай рідко.

Простіше знайти копійки, які коштують кілька гривень. Однак їх продати навряд вдастся. Причина проста:

  • особливої нумізматичної цінності вони не становлять;
  • тому нікому, за великим рахунком, не потрібні.

"Ті ж 2 копійки 1993 року. Їхня ціна складає 10-15 грн. Вони ще в жахливому стані, бо алюмінієві. Я б не сказав, що вони рідкісні. Нумізмати такі монети купувати не будуть", – пояснив Ткач.

Понад те, зазначив він, купувати такі чи інші дешеві монети нумізмати не будуть ще й бодай тому, що доставка тією ж "Новою поштою" коштує дорожче. Скажімо, відправлення посилки, вагою до 2 кг по Укарїні коштує 50 грн. А платити 50 грн за доставку досить поширеної монети, ціною в 10 грн (а то й дешевше) – заняття сумнівного задоволення.

Втім, продати дешеві копійки, все ж, можна. Але для цього їх треба зібрати кілька кілограмів.

"Нумізмати зазвичай їх купують оптом. Тож якщо ви зібрали, скажімо, кілограм монет, можна так їх продати", – зазначив Ткач.

Однак навіть так на великі гроші сподіватись не варто. Найімовірніше, виручити вдастся кілька сотень гривень, чи й того менше.

Старі монети – просто старі монети

"Був якось випадок. Чоловік каже, мовляв, відкладу 10 копійок – племіннику подарую. Але це звичайна монета, вона не коштуватиме дорого. Навіть сторічної давності монети не всі щось коштують", – пояснив експерт.

Він заначив: цінуються лиш монети з дорогоцінних металів – наприклад, срібла чи золота. Або ж рідкісні. Тож перетворити "масові" копійки на скарб, почекаши, доки вони постаріють, не вийде.

Це ж, до речі, стосується і монет, випущених великими тиражами до 2003 року, які НБУ саме виводить з обігу. Ткач зазначає: ці копійки ніколи не стануть дорогими, тож якщо хтось розробив хитрий план і вирішив розбагатіти на них – зробити цього не вдастся.

"Люди чомусь думають, що якщо взяти монету, відкласти її і через 100 років комусь там продати, то вона коштуватиме мільйон. Це хибна думка", – констатвав він.

Радянські монети – звичайне залізяччя

Сказане вище, власне, підтверджують монети часів СРСР. Вони, за словами експерта, в основній своїй масі є просто старим залізяччям.

Звісно, серед них зустрічаються цінні екземпляри – скажімо, рідкісних років випуску: наприклад, 1947-1958-х. Однак знайти "у вільному доступі" їх – чи цінні різновиди інших років – практично нереально.

Звичайні ж радянські монети "з бабиного хліва", нумізмати можуть купити за символічну 1 грн. Але якщо ті в поганім стані, навряд можна буде сподіватись і на це.

"З високою імовірністю це буде іржава монета. Це, а також те, що вона може бути ще й потемнілою, вартості не додає. Навпаки – знижує", – зазначив експерт.

Брак не завжди означає цінність

А от браковані монети дійсно можуть бути дорогими, розповів Ткач. Скажімо, якщо реверс (зворотий бік) повернутий до аверсу під кутом. І щобільший цей кут – то дорожчою є монета.

Проте, цінуються не всі дефекти. "Якщо там викус (порушення круглої форми монети, яке трапилось на етапі вирубування заготовок із металевого листа. – Ред.) або щось подібне – такі монети не дуже й дорогі", – пояснив Ткач.

З іншого боку, навіть копійки з дорогим браком не відхоплять з руками, зазначив він. Адже далеко не всі нумізмати колекціонують саме такі монети.

"Браки – це вже на любителя. Хтось збирає таке, хтось не збирає", – розповів експерт.

Як дізнатись, чи монета дорога

Якщо ж вам все ж кортить дізнатись, чи коштують щось ваші копійки, їх слід показати спеціалісту, який проведе оцінку. При чому, зазначив Ткач, безкоштовно – "бо на 99% монета нічого не коштує".

Знайти ж таких спеціалістів можна в тематичнх групах та пабліках в соцмережах. Аби ж спеціаліст максимально точно визначив ступінь цінності монети, слід відправити йому чітке фото:

  • аверса;
  • реверса;
  • гурту – адже "якщо наприклад, насічка буде крупна або дрібна, це вже різні різновиди".

"Буває так, що люди присилають лише або реверс, або аверс – і ти не можеш нічого визначити. Бо ж тих же 10, 25 чи 50 копійок лише 1992 року є близько 30 різновидів. І серед них є як рідкісні, так і звичайні монети. І переважно, саме звичайні", – резюмував експерт.