"Уявив себе лісовим царем": як "реформа" Юрія Болоховця та ДП "Ліси України" знищила цілу галузь

Лісова реформа в Україні, яку подавали як історичний прорив, уже точно може бути визнана такою, що провалилася. Замість детінізації, переходу до європейської моделі та ліквідації місцевих "князьків" країна отримала ліквідацію 158 лісгоспів, знищення юридичної самостійності регіонів, перерозподіл податкових надходжень від громад до центру та систему, в якій контроль, господарювання та кадрова політика сконцентрувалися в одних руках ДП "Ліси України". У центрі цих змін – Юрій Болоховець, чиновник, який був головним архітектором реформи, публічною особою та її фактичним бенефіціаром.

Відео дня

Про те, як "успішна реформа" перетворилася на механізм концентрації влади, грошей і впливу йдеться в журналістському розслідуванні "Рівне.Онлайн". Зазначається, що під прикриттям війни та євроінтеграційних гасел в Україні по суті було створено лісову монополію.

"Замість десятків локальних схем країна отримала єдиний центр ухвалення рішень, де визначається, хто рубає, хто продає, хто заробляє, хто має право голосу і хто має мовчати. Усі ключові вузли цієї системи так чи інакше замикаються на одну людину – Юрія Болоховця... Мільярдні прибутки нової системи не означають ні прозорості, ні справедливості, ні збережених лісів. І ні. Ми розповімо вам не про абстрактні недоліки реформи, а проперсональну відповідальність однієї людини, яка уявила себе, майже за Гете, "лісовим царем", – зазначають розслідувачі.

Лісова реформа в Україні: як усе почалося та звідки взялася ілюзія успіху

Лісову реформу в Україні запустили вже під час повномасштабного вторгнення, восени-2022. Тоді Кабінет міністрів ухвалив відповідну постанову, яка анонсувала одну з наймасштабніших та найамбітніших трансформацій у сфері управління природними ресурсами за весь період незалежності країни. Головними цілями оголосили:

• злам корумпованої, фрагментованої та неефективної системи державних лісгоспів;
• наближення управління лісами до європейських стандартів;
• детінізацію ринку деревини;
• підвищення економічної ефективності галузі;
• забезпечення екологічної стійкості.

На практиці ключовим елементом реформи стала ліквідація 158 лісгоспів і створення єдиного державного спеціалізованого підприємства "Ліси України". Воно й отримало у своє розпорядження практично весь державний лісовий фонд країни.

Паралельно було демонтовано обласну систему управління: замість 24 територіальних управлінь Держлісагентства утворено 9 міжрегіональних офісів. А сама галузь перейшла на модель двох вертикалей: господарської (ДП "Ліси України") і контролюючої (Держлісагентство).

Передбачалося, що централізація полегшить контроль, стандартизує бізнес-процеси, сприятиме залученню інвестицій і накопиченню ресурсів для відновлення лісів. Фактично ж реформа не ліквідувала корупцію, а лише змінила її форму.

"Вона стала не інструментом демонтажу корупційної системи, а механізмом її централізації. Замість сотень автономних, часто дрібних, але локальних корупційних вузлів було створено єдиний центр ухвалення рішень, який отримав контроль над кадровою політикою, фінансовими потоками, доступом до ресурсів і стратегічними напрямами розвитку всієї галузі", – зазначають журналісти.

Реформа, яка декларувала боротьбу з "місцевими князьками", на практиці створила одного центрального розпорядника лісових багатств України. Саме в цій моделі ключову роль зіграв Юрій Болоховець – багаторічний функціонер лісової системи, який не лише зберіг вплив, а й суттєво його посилив.

Теза ж про "1 мільярд висаджених дерев", яку команда Юрія Болоховця подає як головний доказ ефективності лісової реформи та президентської програми "Зелена країна", виглядає переконливо лише на рівні комунікації. Як зазнаючають спеціалісти, держава не запропонувала механізму незалежної верифікації цифри. Фактично суспільству пропонують довіритися звітам посадовців, які декларують власні досягнення.

Ключова маніпуляція – у формулюванні, зазначають журналісти. У звітах ДП "Ліси України" "дерево" означає саджанець, висаджений у ґрунт, а не вирощене й приживлене дерево. Не оприлюднюється відсоток приживлюваності, породний склад, відповідність посадок реальному лісовідновленню. У європейській практиці оперують гектарами відновлених лісів і станом екосистем, а не кількістю саджанців.

У відеозвіті ДП "Ліси України" стверджується, що 1 млрд дерев висаджено на площі 170 тис. га – по 6 тис. дерев на гектар (що арифметично дає 167 тис. га і формально збігається з заявою). Водночас на сайті програми Зелена країна" фігурує інша цифра: 1 036 706 381 дерев на площі 96 тис. га. Два державні підприємства з однаковою управлінською вертикаллю демонструють суттєво різні показники.

В указі президента про збереження та відтворення лісів немає згадки ані про "мільярд дерев", ані про "мільйон гектарів". За офіційною відповіддю Держлісагентства, ці цілі були запропоновані самим агентством. Тобто гучні показники не закладалися у первинний нормативний документ.

Програма стартувала у червні 2021 року. Відтоді до оголошення про "мільярд" минуло 1630 днів. Щоб досягти такого результату, потрібно було висаджувати в середньому близько 610 тис. саджанців щодня – без вихідних і сезонних пауз. Якщо врахувати приблизно 1343 лісництва у структурі ДП "Ліси України", кожне з них мало б щодня висаджувати близько 456 дерев, або 57 дерев на годину. І це паралельно з охороною лісу, рубками догляду, пожежною безпекою та звітністю.

За оцінками представників галузі, йдеться переважно про планові лісовідновлювальні роботи, які десятиліттями виконувалися щороку. Звичайну норму подано як окремий масштабний проєкт із символічною цифрою та активною медійною підтримкою.

Голова ГО "Відкритий ліс" Михайло Попков зазначає, що "мільярд" міг бути отриманий розрахунковим шляхом: на основі площ створених лісів і умовної середньої кількості дерев на гектар. У гектарах ці показники відображаються у звітах Держлісагентства, у штуках – на сайті програми.

Хто такий Юрій Болоховець і як він отримав тотальний контроль над українськими лісами

Юрій Віталійович Болоховець народився 1982 року в селі Івангород Ічнянського району Чернігівської області. Досі в його власності перебуває понад 36 га землі саме в цьому селі. У 2005 році майбутній "лісовий цар" закінчив лісогосподарський факультет Національного аграрного університету (нині – НУБіП) і здобув кваліфікацію інженера лісового господарства.

Кар'єра Болоховця стартувала зі структур, пов'язаних із Мінекології. Там він працював державним інспектором, а потім інженером-лісничим. Розслідувачі стверджують, що вже на цьому етапі він опинився всередині системи контролю та розподілу лісових ресурсів.

У 2011 році Болоховця призначили директором ДП "Прилуцьке лісове господарство", а вже за рік – директором ДП "Ніжинське лісове господарство". У Ніжині він "просидів" майже 8 років, за які, на думку розслідувачів, і вибудував персональні зв'язки, здобув локальний вплив та "власну економічну інфраструктуру", формально не пов'язану з держслужбою.

До 2020 року Болоховець залишався регіональним гравцем, хоча й доволі впливовим на Чернігівщині. Річ у тім, що паралельно з посадою директора лісгоспу він 2015 року став депутатом Чернігівської обласної ради від Аграрної партії України, що дало йому додаткові можливості впливу на земельні та майнові рішення в області.

Становище родини Болоховця теж змінилося. Наприклад, його мати, Ганна Михайлівна Болоховець, до 2013 року була вчителькою в Івангородській середній школі. Але в червні 2013-го вона створила фермерське господарство "Івангородське" зі статутним капіталом 1 тис. грн. Її партнером став Андрій Рева, один із кінцевих бенефіціарів ТОВ "Мисливсько-рибальське підприємство "Єгер". Третиною цієї компанії колись володів сам Юрій Болоховець. І саме цій "товці" свого часу Чернігівська облрада передала на довгі роки десятки тисяч гектарів найкращих угідь в Ічнянському районі.

Ба більше, 2015 року, саме в момент обрання Болоховця депутатом, його дружина Людмила заснувала ТОВ "Івангородське". Зараз воно володіє величезними масивами землі.

Партнером Людмили став все той же Андрій Рева, а також, як показав історичний зв'язок на Youcontrol, Алла Миколаївна Прошукало. Вона, згідно з декларацією до 2021 року, обіймала посаду провідного спеціаліста Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області.

"Чи використовував Юрій Болоховець свій депутатський вплив, щоб обрости грандіозними землеволодіннями, чи допомагав йому в цьому "провідний спеціаліст" Держгеокадастру, чи те й інше одночасно, факт залишається фактом: – сьогоднішній очільник ДП "Ліси України" ще на початку своєї стрімкої кар'єри почав втілювати план стати одним із найбільших приватних землевласників у своєму регіоні", – зазначають розслідувачі.

У 2020 році Болоховця спочатку призначили начальником Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Але вже за кілька місяців він переїхав до Києва на посаду заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України.

Уже в лютому-2021 Болоховець став головою Держлісагентства – органу, що формує державну політику у сфері лісового господарства та здійснює контроль за всіма лісгоспами країни. "Це вже був рівень загальнонаціонального впливу, але все ще в рамках класичної бюрократичної системи, де лісгоспи формально залишалися окремими юридичними особами", – зазначають розслідувачі.

До реформи 2022 року Болоховець публічно позиціонував себе як технократ і реформатор. Він говорив про необхідність детінізації ринку деревини, цифровізацію обліку лісу, боротьбу з "чорними лісорубами" тощо. Водночас журналісти та громадські організації фіксували системні проблеми з прямими договорами, заниженими цінами на деревину, вибірковими кадровими "чистками" та збереженням на посадах одіозних керівників лісгоспів, лояльних до керівництва агентства. Розслідувачі вважають: це свідчить про те, що Болоховець не ламав систему, а вбудовувався в неї.

Після лісової реформи ситуація змінилася. У 2022-2023 окремі лісгоспи об'єдналися в ДП "Ліси України", яке очолив саме Болоховець. Так він отримав безпрецедентну концентрацію влади, зазначають журналісти, – контроль над фінансовими потоками, кадровими призначеннями, продажем деревини та управлінням мільйонами гектарів лісу.

Паралельно різко змінився й особистий фінансовий профіль Болоховця. Першу декларацію він подав у 2017 році за 2016 рік, коли він був директором Ніжинського лісгоспу. Тоді його офіційна зарплата за рік становила 186 тис. грн, дохід дружини – ще 6 631 грн. Попри це, родина задекларувала солідні заощадження: 300 тис. грн готівкою, 20 тис. дол., а також позику 100 тис. грн, надану третій особі. Того ж року родина витратила понад 1,7 млн грн на придбання квартири в Ніжині та ще майже 600 тис. грн на ремонт.

Сукупні витрати в десятки разів перевищували офіційні доходи, але жодної реакції НАЗК це не викликало. У наступних деклараціях майнові "метаморфози" тільки посилилися:

• У 2017 році у власності дружини з'явилася квартира в Києві площею 48 кв. м без зазначення вартості та дати придбання.
• У 2018 році додалася земельна ділянка площею 2 500 кв. м і житловий будинок у рідному Івангороді, оформлені на малолітню доньку Болоховця, але датовані 2014 роком, яких немає в попередніх деклараціях.

У 2024-2025 рр. уже як керівник ДП "Ліси України" Болоховець задекларував понад 6,6 млн грн річної зарплати, мільйонні обсяги готівки в гривні, доларах і євро, цінні папери на понад 3 млн грн, а також десятки земельних ділянок у Чернігівській області, формально оформлених на дружину. Якщо скласти лише задекларовані площі землі за декларацією 2024 року, йдеться про десятки гектарів приватної землі. І це без урахування землі, зосередженої в оренді та через пов'язані підприємства.

"Навіть з урахуванням зростання офіційної зарплати після реформи, фінансова еволюція сім'ї Болоховця виглядає диспропорційною, і її не можна пояснити легальними доходами. Саме тому у 2023-2025 роках з'являються кримінальні провадження ДБР, зокрема за фактами зловживання владою, самовільного зайняття лісових земель, незаконного будівництва та можливого відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом", – зазначають журналісти.

Наслідки монополії: "космічні" зарплати, кадровий дефіцит і кримінальні справи

У підсумках 2025 року Болоховець із гордістю оголошував про рекордні 8 млрд грн прибутку підприємства та понад 15 млрд грн сплачених податків і стверджував, що нова система принесла прозорість, ефективність і фінансовий бум, якого не знала галузь раніше. Але, як свідчать журналістські розслідування, матеріали громадських організацій, правоохоронних органів та економічні дані, доки офіційні звіти говорять про рекордні прибутки та інвестиції, незалежні експерти та активісти вказують на серйозні структурні та соціальні наслідки, що не відображаються в позитивних цифрах звітів.

Зокрема, після створення "Лісів України" відбулася реорганізація структури управління, а адміністративний апарат було скорочено за рахунок злиття функцій у нові структури та філії. Частину чиновницького апарату скоротили на 35-40% з метою економії коштів, які формально мали бути переспрямовані на роботу в прямому виробництві – тобто в лісництвах.

Зміни призвели до того, щозначна частина фахових кадрів пішла з галузі, залишивши в лісових масивах дефіцит досвідчених фахівців. За даними аналітичних матеріалів, у 2025 році "Ліси України" відчували нестачу понад 2000 робітників, включно з лісниками, трактористами, майстрами лісу та іншими фахівцями, які фізично працюють у лісі, а не в офісах.

Громади в багатьох регіонах втратили стабільні доходи, які вони отримували від роботи традиційних лісгоспів, включно з робочими місцями, податками та платежами до місцевих бюджетів. Без чіткої політики перерозподілу цих доходів нова модель централізованого управління замість підтримки створила фінансовий дисбаланс, де платежі концентруються у верхівці структури, а не розподіляються за джерелом їх формування.

Зарплати керівництва ДП "Ліси України" тим часом можуть викликати подив:

• Офіційна заробітна плата гендиректора Болоховця становить 600 тис. грн на місяць. Це понад 7 млн грн на рік.
• У 2025 році виконавчий директор Ігор Лицур задекларував майже 14,5 млн грн зарплати та грошового забезпечення.
• У директора філії Слобожанський лісовий офіс Івана Гришка вийшломайже 6,5 млн грн.
• Натомість директор Столичного лісового офісу Віктор Сахнюк у своїй декларації вказав понад 9 млн грн зарплати та грошового забезпечення.
• Олександр Дзюбенко, який очолював Центральний лісовий офіс, фіксує понад 9,5 млн грн зарплати.
• Олександр Кватирко як директор Поліського лісового офісу отримав за рік від держави понад 8,3 млн грн.

Ба більше, зменшення кількості працівників і централізація сприяли зростанню корупційних ризиків, про що відкрито повідомляли органи прокуратури та журналісти. У 2025 році ДБР озвучило заяви про "системну корупцію, службову недбалість та відверте збагачення за рахунок природних ресурсів" у лісовій галузі. Загалом відкрито 587 кримінальних проваджень, пов'язаних із порушеннями у сфері лісового господарства.

І значна їх частина стосується діяльності посадових осіб центрального офісу держпідприємства "Ліси України" та його філій. До прикладу:

• На Рівненщині керівник одного з надлісництв філії "Поліський лісовий офіс" ДП "Ліси України" вимагав у підрядника 3 млн грн за забезпечення його фірмі перемоги на тендері.
• На Волині перед судом постане злочинне угруповання з 15 осіб, яке незаконно вирубало понад 1,1 тис. дерев на території філії "Камінь-Каширське лісове господарство" ДП "Ліси України".
• У Черкаській області начальник одного з надлісництв філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України" вимагав "данину" з підлеглих лісничих.
• Інженер одного з лісових господарств ДП "Ліси України" в Київській області допустив вирубку 137 дерев віком понад 90 років на понад 1,1 млн грн.

Наслідки відчув і бізнес: підприємства деревообробної галузі стикаються з нестачею сировини та непрозорими коливаннями ринку, оскільки частина деревини стала предметом біржових торгів і механізмів, незвичних для місцевих трейдерів і малих підприємств. Критики реформування кажуть, що замість реального збільшення обсягів обробки та експорту, нова модель створила штучний дефіцит, що дає змогу формувати ціни не через стабільність поставок, а через нерегульовані біржові механізми.

Генеральний директор "Лісів України" Болоховець фактично став одноосібним координатором усіх процесів: від визначення обсягів заготівлі деревини до контролю за її реалізацією на біржах і зарахуванням податків. Таке скупчення повноважень призвело до ситуації, коли підприємство одночасно виступає і господарюючим суб'єктом, і контролюючим органом у лісовій сфері.

Саме це, за висновком НАЗК, породжує корупційні ризики "через відсутність чітких механізмів відбору лісових ділянок" та зловживання під час планування будівництва доріг і вирубок деревини. В окремих випадках уже відкрито кримінальні провадження через ці зловживання:

• Спочатку суд відправив під варту Болоховця, викритого ДБР на незаконному збагаченні.
• Далі була підозра від Офісу генерального прокурора виконавчому директору ДП "Ліси України" Ігорю Ліцуру у зловживанні службовим становищем під час закупівлі держпідприємством тракторів, а від ДБР – на закупівлю мобільних телефонів за завищеними цінами (за цим фактом отримав підозру і директор департаменту IT-технологій ДП Андрій Вороний).
• Потім проти операційного директора ДП "Ліси України" Олександра Кватірка, який раніше обіймав посаду директора Поліського лісового офісу, ДБР відкрило кримінальне провадження за підозрою в незаконному збагаченні.
• Далі була підозра у втручанні в роботу системи електронного обліку деревини директору філії "Столичний лісовий офіс" Віктору Сахнюку (постанова від 26.08.2025 у справі 757/35918/25-к).
• Ексдиректору філії "Східний лісовий офіс" ДП "Ліси України" Олександру Кравченку вручили підозру в перевищенні службових повноважень, яке завдало збитків на понад 68 млн грн.

У 2024-2025 ключовими фігурантами справ ДБР і НАБУ стали Юрій Болоховець та його багаторічний управлінський партнер, колишній заступник голови Державного агентства лісових ресурсів Віктор Смаль. Ключова правова кваліфікація – незаконне збагачення, тобто набуття активів, вартість яких суттєво перевищує законні доходи, підтверджені деклараціями.

21 липня 2025 року ДБР затримало Болоховця. Законні доходи чиновника не могли покрити навіть третину витрат, а підтверджену різницю між офіційними доходами та реальними активами слідство оцінило у щонайменше 7 млн 925 тис. грн. Під час досудового розслідування встановлено, що лише за 2021-й рік Болоховець фактично став власником елітної нерухомості в центрі Києва, восьми земельних ділянок, вантажного автотранспорту, а також значно примножив грошові активи на банківських рахунках.

Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в 90 млн грн. Коли справу передали за підслідністю до НАБУ і САП, захисник підозрюваного подав до ВАКС клопотання про зміну запобіжного заходу, і розмір застави знизили вдесятеро – до 9 млн грн.

Після внесення застави Болоховець вийшов із СІЗО і фактично зберіг управлінський вплив у державному підприємстві. ЗМІ повідомляли про його повернення до виконання управлінських функцій, що викликало логічні запитання про ефективність внутрішніх запобіжників у системі управління стратегічною державною галуззю. Водночас жодних остаточних судових рішень у справі наразі не ухвалено, а сам фігурант публічно заперечує всі висунуті обвинувачення.

Смаль, до речі, за роки державної служби придбав рухомого та нерухомого майна втричі більше, ніж за роки ведення доволі успішного приватного бізнесу. Також відомо, що його дружина володіє нерухомістю в тимчасово окупованому Криму, а фірми близьких знайомих отримують лісорубні квитки та виграють тендери на реалізацію проєктів, пов'язаних із Віктором Смалем.

Підводне каміння "Лісів України": "лісове гестапо", проблемна наглядова рада і російський слід

Паралельно з централізацією економічної та адміністративної влади в "Лісах України" сформувався власний силовий механізм – так званий "Департамент безпеки". Цей орган був створений, за словами учасників галузевого середовища, начебто для контролю над кадрами та придушення будь-якої "непокори" серед лісівників.

Офіційних повідомлень про нього мало, але свідчення звільнених працівників, а також обговорення в середовищі працівників лісового господарства описують структуру як внутрішній силовий апарат, що займається моніторингом лояльності та тиском на тих, хто не згоден з директивами центрального керівництва.

На офіційному сайті ДП "Ліси України" відсутня інформація про департаменти та підрозділи цього великого державного підприємства та їхніх керівників. Але люди, які знайомі зі структурою ДП та екоактивісти стверджують, що в ДП "Ліси України" є і Департамент безпеки, і Відділ внутрішньої та економічної безпеки.

"Раніше внутрішню безпеку очолював Володимир Рейман. Його Болоховець звільнив, поставивши замість нього Степана Довгуня. Пан Рейман звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ДП "Ліси України" про визнання наказу про звільнення незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. І поновився. Щоб залишити контроль за потоками та управління департаментом у ручному режимі Степаном Довгунем, було створено новий підрозділ, куди перевели всіх працівників із попереднього. І залишився Володимир Рейман керівником департаменту, але без людей і повноважень", – йдеться в розслідуванні.

Степан Довгунь – фігура, про яку практично немає відкритої інформації в офіційних джерелах, але яка фігурує в критичних коментарях колишніх працівників. За їхніми словами, ця людина багато років працювала в структурі МВС. Саме очолюваний ним "департамент безпеки" в деяких описах постає як інструмент тиску на "нелояльних" працівників.

"Довгунь працює на славу Болоховця. Він у лісах для того, щоб займатися рекетом. Залякувати звичайних працівників сфабрикованими кримінальними справами, адже старі зв'язки працюють. А ще за гроші пан Довгунь готовий не бачити нічого і допомогти "майже" кожному. Адже при перевірці в заказниках "Зубр" та "Воротнів" на Волині, Степан Зіновійович як і його підлеглі не побачили не те, що незаконних будівель, які зводили для Болоховця та Кватирка, він взагалі там не побачив жодних будівель. А от правоохоронці, зокрема Офіс Генерального прокурора, має кращий зір, ніж працівники (відділ безпеки – ред.) ДП "Ліси України", через що наразі відкриті численні кримінальні провадження", – описували діяльність Довгуня громадські активісти.

Також наприкінці 2025 року публічним став факт, який до цього залишався поза увагою широкого кола експертів: наглядова рада ДП "Ліси України" функціонує у складі, що не відповідає вимогам нормативних актів. У наказі № 54 про затвердження Положення про цю раду за підписом уже згаданого раніше Віктора Смаля, а саме в пункті 2.4 зазначено, що "Наглядова рада складається з 5 (п'яти) осіб включно з Головою" – три "незалежних" та 2 представники держави.

Замість передбачених п'яти членів, Наглядова рада складається з чотирьох осіб. Ця обставина підтверджується як публічними матеріалами в медіа, так і внутрішніми документами підприємства, копії яких оприлюднені журналістами. Зокрема, саме раду з чотирьох членів затвердив Кабмін своїм розпорядженням від 21 січня 2025 р. № 46-р.

"На перший погляд, ідеться про формальне порушення. Однак юридичні наслідки такого "формалізму" є принциповими. Відповідно до законодавства та статутних документів державних підприємств, наглядова рада в неповному складі не має повноважень ухвалювати легітимні рішення. Це означає, що будь-які рішення про призначення, продовження контракту або звільнення генерального директора, а також погодження значних правочинів, ухвалені таким органом, можуть бути визнані нікчемними в судовому порядку", – пояснюють розслідувачі.

Попри відсутність повноважного складу, наглядова рада ДП "Ліси України" почала виконувати функції та погоджувати виплату винагород своїм членам. За даними журналістських розслідувань, загальна сума виплат склала майже 7 млн грн.

Саме це сталопідставою для відкриття кримінального провадження за фактом можливого завдання шкоди державним інтересам. За заявою громадської організації "Відкритий ліс" Офіс Генерального прокурора відкрив кримінальне провадження № 42025000000001058 за фактом безпідставного нарахування та виплати винагород. Досудове розслідування здійснюється за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України – розтрата державного майна в особливо великих розмірах. Слідство перевіряє можливі зловживання посадових осіб, причетних до функціонування наглядової ради.

Голова наглядової ради Олексій Кучер, до слова, поєднує кілька статусів: колишній народний депутат, колишній Голова Харківської ОДА, голова Державної регуляторної служби України та представник держави в наглядовій раді ДП "Ліси України". Саме в цій якості Кучер системнопублічно захищає Болоховця.

Кучер не отримує винагороди за участь у наглядовій раді ДП "Ліси України", на відміну від іноземних членів. Водночас його публічна позиція виходить далеко за межі нейтрального нагляду.

Фактично він виступає як адвокат управлінської команди підприємства. За інформацією джерел, лобіював призначення Кучера, наполягаючи на включенні його до складу ради як представника від держави, особисто народний обранець Олег Бондаренко. В одному з інтерв'ю, датованих ще 2021-м роком, Бондаренко, який очолює Комітет ВРУ з питань екологічної політики та природокористування, заявляв, що "з керівництвом Держлісагентства на одній хвилі – у нас спільні пріоритети і спільні цілі". На той момент на чолі Держлісагентства стояв Болоховець.

"Додатковий вимір цієї історії пов'язаний із кадровими рішеннями в регіонах. За даними журналістів і місцевих джерел, у Харківській області фіксується тісний зв'язок між кадровими призначеннями в структурі ДП "Ліси України" і колишнім оточенням Кучера ще з часів його роботи в облдержадміністрації. Зокрема, зміна керівництва у Слобожанському лісовому офісі на початку січня 2026 року відбулася без публічних пояснень і супроводжувалася кадровими перестановками, які пов'язують із вертикаллю впливу Болоховець-Смаль.... Кучера називають "дахом" лісової мафії на Харківщині та головним лобістом групи Шахова/Батирсултанова", – також зазначають розслідувачі.

Ім'я Хабіба Батирсултанова фігурує в публікаціях незалежних громадських ініціатив та розслідувальних спільнот як пов'язане із серією бізнес-структур та операцій у лісовій галузі України. За даними професійних open-source груп, Батирсултанов – особа, чий бізнес тісно пов'язаний з обігом деревини в кількох областях, включно з Харківською.

Батирсултанов пов'язаний із мережею компаній, серед яких ТОВ "Агро-Х", ТОВ "Тудест", ТОВ "Монтана-ліс" та інші юридичні особи, що були учасниками обігу деревини через офіційні біржові механізми в різних лісгоспах областей, зокрема через Вовчанський, Куп'янський та Ізюмський лісгоспи Харківщини. У низці випадків такі операції відбувалися в умовах, коли ціни реалізації сировини були значно нижчими за ринкові, що викликало підозри щодо непрозорості оборудок та можливого штучного заниження цін під час постачання лісоматеріалів.

З ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду відомо, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000279 від 06.06.2024 щодо завищення цін на деревину для будівництва фортифікацій на Харківщині за ознаками привласнення та розтрати майна в особливо великих розмірах або організованою групою шляхом зловживання службовим становищем. Загалом протягом 2023-2024 рр. департамент ЖКГ ХОВА уклав понад 200 договорів на поставку лісоматеріалів на суму 325 млн грн, водночас чиновники купували ліс у так званих "перекупників", які брали деревину інших підприємств: ТОВ "Тусан", ТОВ "Агро-Х", ТОВ "Монтана-ліс" і ТОВ "Тудест".

Також у Батирсултанова з оточення Болоховця можуть бути зв'язки з Росією. Сім'я Батирсултанових зареєструвала підприємницьку діяльність на території, що перебуває під контролем РФ. Батько Хабіба, Махач Батирсултанов, у травні 2023 року перереєстрував свою компанію ТОВ "Діброва" відповідно до російського законодавства на території села Мілове на Луганщині, яке вже кілька років окуповане російськими військами.

Керівником перереєстрованої структури став рідний брат – Ахмед Батирсултанов. Саме на нього припадає значна частина прибутку. За даними журналістів, у 2024 році ця компанія задекларувала дохід приблизно на мільйон російських рублів у рамках діяльності під російською юрисдикцією. Одночасно з цим в Україні проти Махача Батирсултанова відкрито кримінальне провадження за підозрою в допомозі державі-агресору.

У деяких громадських групах Батирсултанова без прямого документального підтвердження називають"гаманцем" у схемах, які нібито пов'язані з екснардепом Сергієм Шаховим. Шахов був нардепом 8 і 9 скликань від проросійської партії "Наш край" і був оголошений у розшук Вищим антикорупційним судом України, і наразі перебуває в базі розшуку НАБУ.

Доказом зв'язку між Шаховим і Болоховцем може слугувати їхнє листування, в якому вони на засіданні ВРУ обговорюють заміну керівника ДБР. Тоді ще голова Держлісагентства Юрій Болоховець скаржиться народному депутату Сергію Шахову, що його викликали на допит до ДБР. Шахов вважає, що настав час змінювати керівника ДБР, бо "він без берегів".

Подальше ігнорування системних проблем у лісовій галузі означає мовчазну згоду з їхнім існуванням, зазначають журналісти. Тому єдиним раціональним і відповідальним кроком сьогодні є повний перегляд реформи, її реальних наслідків та управлінських рішень, ухвалених у рамках діяльності ДП "Ліси України", який має включати:

• незалежний аудит усієї галузі;
• тимчасове відсторонення осіб, які фігурують у публічних і правоохоронних розслідуваннях;
• перезапуск наглядової ради в легітимному складі;
• ретельну перевірку кадрових рішень;
• повернення реального контролю професійній спільноті та громадам.

Важливою умовою називають звільнення та покарання згідно з чинним законодавством Юрія Болоховця та його подільників. "Важливою, але не ключовою. Для демонтажу системи "золотого теляти" недостатньо простої ротації кадрів чи чергового ребрендингу вивісок. Необхідна повна деконструкція нинішньої моделі, яка перетворила державне надбання на приватну годівницю. Якщо сьогодні не зупинити "систему Болоховця", завтра Україна може залишитися не тільки без лісів, а й без довіри цивілізованого світу, яка є життєво необхідною для нашого виживання як держави", – резюмують розслідувачі.