В Україні через тіньові схеми на ринку ювелірних виробів державний бюджет щороку втрачає щонайменше 5,9 мільярда гривень податків. Великі мережі дроблять бізнес на ФОПів (фізичні особи-підприємці), занижують офіційні зарплати працівників та уникають сплати ПДВ (податок на додану вартість) і податку на прибуток.

Відео дня

Про це розповів голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу"). За його словами, ювелірний ринок є одним із тих секторів економіки, де тіньові схеми стали системним явищем.

Попри загальну проблему тінізації, на ювелірному ринку є компанії, які працюють прозоро та дотримуються податкового законодавства. Також вони виплачують працівникам офіційні зарплати, які коливаються приблизно від 18 до 37 тисяч гривень залежно від посади. Гетманцев підкреслює, що це значно більше, ніж середній показник зарплати, який декларується в більшості компаній ювелірної галузі.

Водночас тіньовий сегмент ювелірного бізнесу, за словами Гетманцева, значно перевищує білий за масштабами. Один із ключових індикаторів – офіційні зарплати. Середня задекларована заробітна плата в ювелірній галузі становить лише близько 8,8 тисячі гривень, це суттєво менше, ніж реальні зарплати, які пропонують ті ж компанії у вакансіях.

Наприклад, ювелір, який працює на виробництві, зазвичай має отримувати щонайменше 30 тисяч гривень, а продавець-консультант у магазині близько 22 тисяч гривень і більше, не враховуючи бонусів від продажів. Така різниця між офіційними даними і ринковими зарплатами свідчить про поширені виплати "в конвертах".

Ще одним поширеним інструментом оптимізації податків є так зване дроблення бізнесу. Великі мережі ювелірних магазинів формально поділяють свою діяльність на десятки або навіть сотні фізичних осіб-підприємців. Завдяки цьому вони працюють на спрощеній системі оподаткування, яка призначена для малого бізнесу.

У результаті замість великої компанії з оборотом у мільярди гривень на папері існує велика кількість невеликих ФОПів, які сплачують лише єдиний податок і не платять ПДВ. Кількість фізичних осіб-підприємців у ювелірному секторі, за оцінками, у дев’ять разів перевищує кількість юридичних осіб, що також свідчить про масове використання цієї схеми.

Навіть у межах спрощеної системи деякі підприємці продовжують мінімізувати податки. Зокрема, частина продажів не проводиться через касові апарати, а отже, не потрапляє до офіційної статистики обороту. У такому випадку гроші, отримані від покупців, не відображаються в бухгалтерії та фактично залишаються поза податковим контролем.

Кілька років тому ювелірна галузь активно виступала за скасування так званого пробірного збору. Бізнес стверджував, що цей платіж є надто обтяжливим і змушує підприємців працювати в тіні. Держава пішла назустріч галузі, і Верховна Рада ухвалила рішення про скасування цього збору. Однак, за словами Гетманцева, очікуваної детінізації ринку так і не відбулося, значна частина бізнесу продовжила працювати за тими самими схемами.

Найбільші мережі та масштаби схем

За оцінками, найбільший ювелірний бренд "Золота країна" в Україні має близько 350 магазинів і декларує понад 2 тисячі працівників. Водночас мережа працює через велику кількість ФОПів та компаній на спрощеній системі оподаткування. Середня офіційна зарплата, яку показують ці підприємці, становить близько 4 тисяч гривень, хоча у вакансіях компанія пропонує зарплати від 14 до 45 тисяч гривень.

За оцінками, річний оборот мережі може становити щонайменше 10 мільярдів гривень, а потенційні втрати державного бюджету від недоплати податків близько 3 мільярдів гривень на рік. Схожа ситуація і з меншим брендом "Укрзолото", який має приблизно 230 магазинів і близько 700 працівників.

При цьому середня офіційна зарплата в мережі становить приблизно 5300 гривень, хоча реальні пропозиції роботи сягають близько 29 тисяч гривень. За оцінками, бюджет щороку може недоотримувати від діяльності цієї мережі близько 1 мільярда гривень.

Ще один великий гравець "Столична ювелірна фабрика" має 187 магазинів і активно продає прикраси через інтернет. Як і інші мережі, компанія використовує дроблення бізнесу на ФОПів. Середня офіційна зарплата у цих підприємців становить близько 7600 гривень, хоча продавці-консультанти можуть отримувати від 35 до 45 тисяч гривень, а менеджери контакт-центру – близько 30 тисяч гривень. Втрати бюджету від діяльності цієї мережі оцінюють приблизно у 1 мільярд гривень на рік.

На думку Гетманцева, проблема тінізації ювелірного ринку полягає не лише у схемах оптимізації податків, а й у тому, що великі бренди фактично не приховують їх використання. Навпаки, вони відкрито демонструють успішність бізнесу, активно розширюють мережі, відкривають нові магазини, інвестують у рекламу та маркетинг.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні квітковий ринок майже повністю перебуває в тіні, адже більшість продажів оформлена через ФОПів другої групи, що дозволяє ухилятися від сплати ПДВ (податок на додану вартість), податку на прибуток і частково зарплат. Через це держава щороку втрачає мільярди гривень, хоча невелика частина компаній працює легально.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!