Скільки доларів за раз можна купити в обміннику: як працюють обмеження та що може змінитись в 2025-му

В Україні обмеження на валютному ринку допомагають не допустити хаотичного зростання курсу долару через ажіотажний попит. Національний банк проводить поступову лібералізацію, однак на швидкі послаблення очікувати не варто. OBOZ.UA запитав представників кількох банків та одного з найбільших операторів ринку обміну валют про те, як працюють діючі обмеження, чи допомагають вони зберегти ситуацію під контролем та до яких змін слід готуватись в 2025-му.

Відео дня

Які обмеження діють та до чого це призводить

Українець має право придбати в обміннику долари на суму в 400 тис. грн на добу. Якщо купувати до 50 тис. грн, то документи не потрібні. Але якщо купувати більше – треба пройти ідентифікацію, тобто підтвердити свою особу документом (паспорт або ID-картка), зазначено у регуляторних обмеженнях НБУ.

Ліміти потрібні під час повномасштабної війни, щоб обмежити можливий спекулятивний попит. Якщо всі українці одночасно, піддавшись паніці, купуватимуть валюту в великій кількості, це призведе до швидкого подорожчання іноземної валюти та створення штучного дефіциту, розповідають аналітики КИТ Group одного із найбільших операторів українського ринку обміну валют.

"Наявність обмежень допомагає стримувати спекуляції, знижувати тиск на валютний ринок і волатильність курсу національної валюти. Ажіотаж населення – найбільш нерегульований і некерований ризик для валютної та курсової стабільності, а бажання деяких несумлінних операторів валютного ринку заробити ажіотажну премію могло лише розкрутити маховик тиску на курс національної валюти", – розповідають аналітики.

Наявні валютні обмеження, порівняно з початком повномасштабного вторгнення, можна вважати цілком прийнятними, розповідає OBOZ.UA Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку.

"Їх (обмежень. – Ред.) повне скасування поки не на часі. Розуміємо, що Нацбанк вживає всіх необхідних заходів, аби ситуація на валютному ринку розвивалася за економічними законами. Однак війна, фактори економічної невизначеності, зростання споживчих цін тиснуть на курсові показники. А, як відомо, це може провокувати громадян до скуповування валюти. Проте зміна облікової ставки до 14,5% має на меті приборкати інфляцію, зміцнити гривню, зупинити зростання цін, та "притлумити" курсові зміни – тобто знизити ажіотаж та збалансувати попит і пропозицію на валюту", – вважає банкір.

Анна Золотько, директорка департаменту казначейських операцій Unex Bank, в коментарі OBOZ.UA нагадує: жорсткі обмеження, які діяли напочатку великої війни, вже послабили. Разом з тим фінансові установи почали активніше ввозити готівкову валюту з Європи. До війни ці операції виконували за допомогою авіарейсів. Зараз вони виконуються наземним транспортом.

"З літа минулого року на ринку відчувається посилений попит на валюту з боку населення. Протягом останніх 4-х місяців минулого року чиста купівля населенням валюти стабільно перевищує $1 млрд на місяць. А загалом за 2024 рік українці придбали на $12,2 млрд більше, ніж продали. Це доволі вагомий чинник тиску на валютний курс, тож може здатися, що обмеження працюють не надто добре. Але, зауважу, їхньою метою і не є заборона на купівлю населенням валюти. Національний банк в межах задачі щодо забезпечення курсової стабільності прагне до контрольованого курсу не тільки на ВРУ, але й у готівковому сегменті", – зазначає вона.

Ба більше, самі ці мільярди придбаної населенням валюти не мають лякати. Адже йдеться здебільшого про заощадження, які українці прагнуть створювати у часи надзвичайної невизначеності. А для цього вони обмежують споживання. Відтак ці заощадження можна розглядати як свого роду "приватні золотовалютні резерви". Як тільки безпекова ситуація дозволятиме, значна частина цих коштів буде пред’явлена для купівлі гривні, яка в свою чергу буде спрямована на задоволення відкладеного попиту.

До чого готуватись українцям в 2025-му

Якщо безпекова ситуація не погіршиться, ймовірно, Нацбанк продовжить лібералізувати валютний ринок. "У довгостроковій перспективі попри окремі кроки з очікуваної лібералізації з високою імовірністю можемо прогнозувати збереження моніторингу транзакцій і верифікації суб’єктів під час проведення великих чи регулярних валютних операцій. Ця нова регуляторна реальність стане частиною впровадження Україною жорстких глобальних стандартів та європейських політик на шляху нашої країни до Європейського Союзу", – йдеться в оцінці КИТ Group.

Сергій Мамедов, голова Глобус Банку, впевнений: кількість та швидкість зняття валютних обмежень залежатиме від багатьох факторів. Зокрема: коли закінчиться війна і на яких умовах, як розвиватиметься економіка, що буде з цінами та інфляцією тощо. Плани НБУ повернутися до інфляції у 5% можуть відкрити шлях до подальшого пом’якшення умов на валютному ринку. "Однак найголовніша умова – це перехід до мирного життя. Гадаю, що від цього залежатиме абсолютно все в Україні", – каже Мамедов.

Однак, якщо говорити про конкретні критерії, віцепрезидент Асоціації українських банків називає такі:

• контрольована інфляція
• зростання економіки
• зростання експорту та збільшення міжнародних валютних резервів
• розвиток стратегічних галузей економіки та малого середнього бізнесу

Анна Золотько з Unex Bank застерігає: надмірна лібералізація може призвести до непродуктивного відтоку капіталу. "Думаю, що в поточній ситуації, коли серед українців поширені девальваційні очікування, додаткові кроки лібералізації ухвалюватися не будуть", – вважає вона.

Для такої лібералізації, додає експертка, має створитись ситуація принаймні трохи наближена до балансу між попитом та пропозицією. Наразі ж попит суттєво перевищує пропозицію. Однак при тому на думку Золотько існуючих лімітів достатньо для абсолютної більшості українців.

Аналітики КИТ Group впевнені: вже зараз законодавці та фінансові регулятори мають розпочати широкий діалог з операторами фінансової галузі, бізнесом і суспільством щодо нових майбутніх регуляцій у фінансовій і валютній сфері: публічно запропонувати чіткий передбачуваний покроковий план їхнього впровадження, аби надати бізнесу та звиайним українцям можливість довгострокового фінансового планування.