УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Незвичайні пригоди Шумахера

1,9 т.
Незвичайні пригоди Шумахера

Демітри Шухмахера, 42-річного громадянина Ізраїлю, затриманого 25 квітня в аеропорту "Бориспіль", в четвер увечері випустили на свободу. Бориспільський суд, вивчивши матеріали справи, виніс рішення про недоцільність його подальшого перебування під вартою. У передінфарктному стані Шумахер був доставлений в місцеву лікарню. Найближчим часом його перенаправляють в одну з клінік Києва.

Повідомлення про затримання прес-служба Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС України поширила в той же день.

В інформації, яку передрукували провідні інформагентства, повідомлялося, що участь в операції взяли співробітники ГУБОЗ та Національного центрального бюро Інтерполу в Україні. За даними бюро Інтерполу, Шухмахер "перебував у міжнародному і міждержавному розшуку у зв'язку з розкраданням на території Молдови майна в особливо великих розмірах". Правоохоронці Молдови нібито розшукували його за "заподіяну його злочинною діяльністю збитків у розмірі близько 700 тисяч доларів США".

Ще вчора, коли не було відомо рішення суду і, взагалі, - чи відбудеться він, правоохоронці від будь-яких коментарів відмовлялися. У Головному управлінні УБОЗ МВС України журналіста "Обозревателя" з усіма питаннями переадресували до "убозівцям" Борисполя. Ті, в свою чергу, розповісти про те, як проводилося затримання, не захотіли (а за деякими відомостями, участь у ньому брали сім осіб). Єдина інформація, яку вдалося витягнути, - про те, що Шухмахер продовжував перебувати в місцевому слідчому ізоляторі.

В українському бюро Інтерполу заявили, що інформації, більше тієї, яку передали ЗМІ, вони надавати не мають наміру.

"З усіма іншими питаннями звертайтеся до МВС Молдови", - заявили там. Вдалося, правда, ще дізнатися, що питання про екстрадицію затриманого до Молдови не вирішене.

Чи не більше пощастило і представникам посольства Ізраїлю - їх запити чиновники в погонах ігнорували. Аж до дня суду марно намагався потрапити до підзахисного і адвокат.

Деякі Інтернет-видання відразу поспішили охрестити затриманого "відомим ізраїльським махінатором і аферистом". Хоча такого гучного епітета Демітра Шухмахер не заслуговує. Спецоперацію міліціонери проводили зазря, сліпо довірившись орієнтуванні своїх молдавських колег.

Звинувачення в нанесенні збитку стали наслідком подій чотирирічної давності. Ще 25 червня 2001 між американською компанією "Goldcoast Investments Ltd." І молдавським підприємством "ORHEI-VIT" був підписаний контракт на придбання у останньої технологічного обладнання з виготовлення концентрату яблучного соку. У 2002 році вона була передана на баланс дочірнього ТОВ "Голдтранс Інтернешнл", зареєстрованого в Києві. Його керівником з 2001 по 2005 рік і був Демітра Шухмахер.

За вказівкою покупця, обладнання була змонтовано на консервному заводі в селі Кобальчін Чернівецькій області, де працює до цих пір. Однак, люди, що прийшли до керівництва "ORHEI-VIT" вже після виконання умов угоди, засумнівалися в її законності. Вони висунули претензії і до своїх попередників на підприємстві, і до української компанії, яка нібито придбала обладнання за заниженою вартістю.

"Головне, чого я не можу зрозуміти, - чому затримали саме Шухмахера? Адже він не підписував жодних документів з молдавською стороною. Під договором стоїть мій підпис ", - говорить, демонструючи згаданий контракт на 1 410 тисяч доларів, Михайло Гітельман. Він займав в 2001 році посаду віце-президента "Goldcoast Investments Ltd.".

Як стверджувала газета "Независимая Молдова" від 30 червня 2002 року, АТ "ORHEI-VIT", що є найбільшим виробником соків в республіці, мало на той час дві технологічні лінії. У зв'язку зі зниженням обсягів виробництва, від однієї вирішено було відмовитися. Балансова її вартість становила 491 тис. доларів. Комерційна, яку визначили Торгово-промислова палата і фірма "Молдаудітінг", - близько 900 тис. доларів.

Зробивши непогану угоду, молдавські партнери тоді, однак, не подбали про виконання всіх пунктів контракту. Покупець з обумовленої загальної вартості обладнання перерахував перший транш - 716 тисяч доларів. Але після монтажу лінії виявилося, що реальні обсяги споживання води та електроенергії істотно вище заявлених у наданій технічній документації.

Чернівецький завод довелося оперативно оснащувати додатковими підстанціями, електрообладнанням, котлами, бурити свердловини. Постачальник не виконав також зобов'язання по гарантійному обслуговуванню. 27 вересня 2002 йому направили претензію, яка залишилася без уваги.

Була проведена оцінка понесених збитків. Згідно з незалежною експертизою, проведеною Центром приватизації та соціальних досліджень "Адаптація", на 31 січня 2003 вони склали 706550 доларів. ТОВ "Голдтранс Інтернешнл" звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Росії (арбітр визначений умовами договору) з позовною заявою про стягнення цієї суми з продавця. Розгляд справи досі не завершено.

Відповідно, другий транш ніхто не проплачував - ось звідки взялися ті горезвісні 700 тисяч, про які сказано у міліцейському прес-релізі.

Зрозуміло, що такий хід справ не влаштовував акціонерів "ORHEI-VIT", серед яких є люди, вхожі в кабінет президента Молдови і мають своє лобі в парламенті. Наприкінці 2003 року вони навіть виступали за розгляд питання про повернення грошей чи обладнання на зустрічі президентів України та Молдови. За запитом молдавського Центру по боротьбі з економічними злочинами і корупцією, ТОВ "Голдтранс Інтернешнл" неодноразово перевіряли представники податкової, СБУ, УДСБЕЗ. Однак не побачили в діях підприємства складу злочину. А Генеральна прокуратура України у своєму листі молдавським колегам від 16 жовтня 2004 року прямі вказала, що "представляється доцільним врегулювати виниклу суперечку з виконання даного контракту через міжнародний арбітражний суд".Тому нинішні дії українських правоохоронців виглядають, м'яко кажучи, досить дивними. Або вони продемонстрували низький професіоналізм, не вивчивши всю таємницю справи, або ... Думати про особисту зацікавленість когось з чиновників і використанні ними таємних важелів не хотілося б.