Примите участие
в розыгрыше
планшета на Android Участвовать
Приз
ГлавнаяБлоги

/Блоги - Общество

Система психічного здоров'я, або Невивчені Україною уроки

133.8тЧитать материал на украинском

За даними міжнародних експертів та історичному аналізу надзвичайних ситуацій в різних країнах світу, відомо, що саме надзвичайні ситуації є унікальними можливостями щодо покращення догляду за всіма особами, які мають проблеми з вадами психічного здоров’я.

Під час або зразу після надзвичайної ситуації засоби масової інформації часто справедливо привертають увагу на тяжке положення людей, які постраждали внаслідок даної події, включаючи психологічну реакцію людини на стресори. В деяких країнах посадовці або політичні діячи взагалі вперше звертають увагу та починають опікуватися питаннями психічного здоров’я країни. За таким першим кроком з’являється готовність та фінансові спроможності міжнародних та національних інституцій підтримувати психічне здоров’я та психосоціальну допомогу особам, які постраждали внаслідок надзвичайної події. Незважаючи на те, що в надзвичайній ситуації увага та ресурси скеровані на психологічне благополуччя людей, які безпосередньо зіткнулися з проблемою, люди, які приймають рішення, готові всебічно розглядати проблеми психічного здоров’я. Країни, особливо з низьким та середнім рівнем доходів, що зіткнулися з надзвичайною ситуацією не повинні уникнути можливості використати політичну волю до змін та мають ініціювати реформу охорони психічного здоров’я. Але не можна втрачати можливості! Необхідно формувати запит щодо реформи системи психічного здоров’я на самому початку усвідомлення потреби та політичної волі.

Яка ситуація в Україні? Чи змогли ми використати наявну можливість? Чи можемо порівняти свої досягнення з прикладами в інших країнах?

Спробую навести приклади доказових концепцій того, що в надзвичайних ситуаціях можливо прийняти системні зміни щодо створення удосконаленої системи психічного здоров’я.

В Афганістані після падіння правління Талібана в 2001 році психічне здоров’я було проголошено пріоритетною проблемою системи охорони здоров’я. Це сприяло значному прогресу щодо розуміння важливості питань охорони психічного здоров’я. Починаючи з 2001 року більше 1000 медичних працівників отримали підготовку з питань базової психіатричної допомоги. Значно збільшилася кількість людей, які отримали психіатричну допомогу.

В Індонезії (провінція Ачех) протягом декількох років після цунамі 2004 року служби охорони психічного здоров’я були реформовані з єдиної психіатричної лікарні в базову систему психіатричної допомоги, яка базується на первинних медико-соціальних послугах та підтримується вторинною спеціалізованою допомогою, що розташована в загальних районних лікарнях. Система психічного здоров’я в провінції Ачех розглядається як модель для інших провінцій Індонезії.

Західний берег і сектор Газа за останнє десятиліття досягли значного покращення в системі охорони психічного здоров’я, створенні системи на рівні спільноти та інтеграції психічного здоров’я в первинну медико-санітарну допомогу. В 2010 році більше 3000 осіб пройшли лікування в спільнотних психіатричних центрах на Західному березі та в секторі Газа.

В Іраку реформа системи психічного здоров’я продовжується з 2004 року. Сьогодні центри психічного здоров’я в спільноті функціонують в лікарнях загального профілю та отримують стабільні ресурси. З 2004 року майже 85% лікарів-психіатрів, більш ніж 50% лікарів загальної практики та 30% медичних сестер, психологів та соціальних робітників, які працюють в країні, пройшли підготовку з питань психічного здоров’я.

В Йорданії кількість переміщених іракців сприяли створенню нових центрів психічного здоров’я на рівні спільноти та допомогли 3550 нужденним особам протягом 2009-2011 років.

Існують ще багато інших прикладів використання надзвичайної ситуації в різних країнах задля реформування системи психічного здоров’я та раціонального використання міжнародних коштів згідно державного підходу та мислення.

В Україні початок був багатообіцяючим. Україна почала проходити всі поступові кроки (наче в букварі). Засоби масової інформації привернули увагу на тяжке положення людей, які постраждали внаслідок військових дій на сході країни та окупації Криму. Вперше в історії України посадовці та політичні діячи звернули увагу на психічне здоров’я українців та усвідомили важливість даного питання. Вперше в історії існування системи психічного здоров’я України з’явилися шалені фінансові спроможності міжнародних фондів та деяких національних інституцій підтримувати психічне здоров’я та психосоціальну допомогу постраждалим особам. Достатньо тільки сказати про 250 мільйонів виділених на психологічну реабілітацію військовослужбовців! Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1018-р було схвалено Концепцію розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року, яка вимагала від “Міністерства охорони здоров’я разом із заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проект плану заходів щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням".

І на цьому перспективи щодо змін системи психічного здоров’я загальмували. Причини відомі але на сьогодні невирішені. Боротьба за фінансування. Непрофесіоналізм. Жадоба швидкої влади.

Перш за все, це створення за фінансової підтримки міжнародних донорів непрофесійної закритої групи осіб, які протягом 2 років проводять “таємне реформування” системи психічного здоров’я. По-друге, це ігнорування даною закритою групою думки фахівців-професіоналів з усіх регіонів України, приниження їхнього досвіду та напрацювань, а також безпідставне звинувачення в корупційних діях. Повне ігнорування минулої історії, зокрема, часів незалежної України, негативних та позитивних кроків реформування системи. Страх публічних дискусій та обговорення конфліктних ситуацій та проблемних питань. Страх втратити наявне фінансування їхньої сьогоденної діяльності та бажання знайти дуже швидко “місце під сонцем” шляхом рейдерського захоплення медичних організаційних структур, прийняття дезорганізуючих та таких, що викликають колапс системи, наказів.

Сьогодні в День психічного здоров’я можна констатувати, що ситуація не покращилася, вона стала складнішою. Наближається колапс системи. Нажаль увага МОЗ України та преси, яка критикує її діяльність, притягнуто до єдиної проблеми в системі охорони психічного здоров’я – до ліквідації/реорганізації психіатричної лікарні з суворим наглядом в Дніпрі, а не до нагальних проблем мільйонів людей в Україні. Поза увагою залишаються система охорони психічного здоров’я ветеранів, розвиток спільнотних служб охорони психічного здоров’я (2 роки МОЗ України не зацікавлено впроваджувати пілотний досвід 4 регіонів України щодо роботи мобільних спільнотних бригад охорони психічного здоров’я, який був рекомендований ВООЗ), відсутня система розширення компетентностей сімейного лікаря щодо питань психічного здоров’я на тлі руйнування дільничної психіатричної служби, зруйнована система державної статистичної психіатричної звітності, вперше за 2017 рік відсутній аналіз роботи психіатричної служби України, жодних чітких конкретних кроків щодо розвитку системи охорони психічного здоров’я дітей та молоді в Україні.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

1
Комментарии
2
0
Смешно
9
Интересно
3
Печально
1
Трэш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
Koslovsky Olga
Koslovsky Olga
Де мій лайк?
Показать комментарий полностью

Наши блоги