Блог | 21 година на ногах... Але це був чудовий день!
Прожив чудовий день:
Прокинувся раненько, зібрав манатки, поцьомав дружину, розбудив сина, дружина приготувала сніданок, поснідали, розбудили доцю, хвилин 10 поніжились, зацьомали, дівчатка провели нас в порозі, ми з Дмитриком стрибнули в авто, відвіз малого на точку збору виїзду в рок-кемп, повернувся додому, підібрав дружину, приїхав у Жуляни, дружина за кермо, я - на літак, на посадці підійшли два хлопачки, подякували за снайперський комплекс, який 2 роки тому підігнав у 36 бригаду, обійнявся з морпіхами, захотів плакати, зайшли на борт, заснув, прилетів у Львів, сфоткались із морпіхами, виставляти фото не можна - снайпери, все зрозуміло, вийшов у зону прильоту - нарвався на старого знайомого з дніпровських ультрас (зустрічав дружину), поздоровались, домовились перетнутись ввечері, після роботи, перейшов у руки представників Українського Католицького Університету;
Читайте: "А чьо ви не їдете по маленьких містах? Тут що не люди?"
завезли в апартаменти, скинув речі, завезли на обід, пройшлись по сценарію, приїхав на 11-ий благодійний захід "Перелаз", провів вечір + аукціон, зібрали знову пару мільйонів гривень на підтримку Університету, який живе виключно за кошт меценатів (чим і приваблює!!!! Обожнюю тих, хто нічого не хоче від держави!), оголосив вихід "Kozak System", поїхав на зустріч з друзями, посиділи пару годин, паралельно був повідомлений, що малий у таборі чемний і спить, донька - чемна і спить, дружина - чемна і не спить, бо в малої зубки і температура, захотів плакати, приїхав у апартаменти, зателефонував колєзі, запросив на завтрашній концерт "вар*ятів", колєга сказав, що прийде не сам, а приведе своїх працівників на всі квитки, які залишились, перехотів плакати, відписався на максимум листів у приватних повідомленнях, скільки міг. Дописав пост, помітив, що вже 3.25 ночі.
Читайте: Бугай лізе поперед вагітних і дітей з фразою "Притула, я з АТО"
Зрозумів, що редагування статті, яку я вже намагаюсь розмістити у ФБ останніх 2 тижні затягнулось і завтра варто, все ж, її виставити, далі нема куди "вилизувати", вона буде неполіткоректною. 21 година на ногах була практично позбавлена негативних емоцій. Навколо було багато хороших людей. Зичу кожному, щоб і у вас так було! Щоб було задоволення від кожної прожитої хвилини! І щоб було що згадати! Комусь доброї ночі, а комусь вже доброго ранку! Дякую Богу і кожному з ким прожив цю добу!!!
