Зрада "зеленої" влади: найбільший тендер в історії каденції президента

Зрада 'зеленої' влади: найбільший тендер в історії каденції президента

Напередодні виступу Зеленського відбулася мегаподія, на яку ніхто (ех!) не звернув увагу - "зелені" розписали тендер на… 10 млрд. грн. Найбільший в історії влади Зеленського.

Повірте, цей тендер можна охрестити новітніми "вишками Бойка".

Сума та сама: 400 млн. доларів!!! по курсу. І "відкати" ті самі - 50%. Проте, цей злочин крутіший за найбільший тендерний "розпил" часів Януковича, бо обтяжений тим, що фінансування тендеру покривається з коронавірусного фонду. Саме на фінансування цієї конкретної закупівлі було виділено найбільшу суму з цього фонду – 1 млрд.грн.

А тепер трохи деталей: цей тендер - це закупівля послуг будівництва 30 км бетонної траси Решетилівка – Дніпро з розв’язками і мостопроводами. Організацію злочину взяв на себе "Укравтодор" , що відразу виставив неймовірно "надуту" орієнтовну ціну за послуги - 12 млрд. грн. При чому з умовами, які обмежують учасників.

Це не пройшло непоміченим. Видання "Наші гроші" проаналізували умови тендеру і зробили висновок, що "Укравтодор" йде на рекорд". Адже, за підрахунками "Наших грошей", "попередники в часи Порошенка протендерили аналогічні 12 млрд. грн. на будівництво майже втричі!!! більшої ділянки - 80 кілометрів цієї ж траси з купою аналогічних штучних споруд і мостів…"

Порівняння "зелених" з попередниками геть не на їх користь, але це не зупинило оборудку. Хіба що зекономило 2 млрд. бюджетних коштів. До змагання було допущено лише дві фірми, пов’язані картельною змовою, і в результаті виграла фірма одеського Труханова, що опустилася в ціні до 10 млрд 600 млн. Тобто закупівлі часів Зеленського тепер вдвічі!!! перевищують по ціні закупівлі часів Порошенка за аналогічні роботи.

До речі, і переможець той самий… Фірма Труханова тотально перемагала на будівництві доріг і в часи Порошенка, з тою лише різницею, що з вдвічі нижчою ціною.

"Наші гроші", аналізуючи умови тендеру, детально порахували за аналогією будівництва на тій же трасі, скільки можуть коштувати мости і розв’язки. Якщо відмінусувати цю суму від суми, з якою фірма Труханова перемогла на тендері, то виходить один кілометр дорожнього полотна в цих 30 км фірма Труханова буде будувати за 200 млн. грн. З такою ж ціною за кілометр ця фірма перемагала в тендерах будівництва інших ділянок цієї дороги в цьому році. Проте, в часи Порошенка 1 км тієї ж самої дороги ця фірма будувала істотно дешевше - 120-140 млн. грн. Тобто, бачимо чітке зростання вартості робіт по облаштуванню дорожнього полотна на третину. При тому самому курсі долара.

Зауважу ще такий факт. Тоді теж були вибори. Президентські, а зараз лише місцеві. Але тоді влада боялася публічного резонансу і не збирала гроші з "великого будівництва" собі на вибори, а зараз? А зараз виходить, що збирає.

А як інакше пояснити таке нахабне, в пику, масштабне завищення ціни? Ще й покриття "маржі" за рахунок коронавірусного фонду в той час, коли в новинах передають, що в Харкові не вистачає місць в лікарнях і апаратів штучного дихання на всіх, хто зараз потребує… А ситуація з епідемією тільки наближається до сезонного піку.

Проте, на тлі цього тендеру я хочу розкрити тему загрози більшої, ніж коронавірус. Вкравши гроші, "зелена влада" через недофінансування іншої сфери ще більше ризикує українцями, ніж через недофінансування лікарень, що лікують ускладнення від коронавірусу. Не вірите, що є щось страшніше? Є. І страшніше тим, що... смертність вища.

Тому що кошти були забрані з системи захисту країни від військової інтервенції. Отож, якщо будете голосувати "за слуг", несіть відповідальність за те, що це ви їм дали право "красти" з безпеки кожного українця. Я не перебільшую - під загрозою "мир", в якому ми живемо. І мир - це не "30 днів без обстрілів" на фронті. Мир - це коли держава може гарантувати захищеність своїм громадянам. Коли не гарантує - це "труба".

А зараз – "труба". І ця "труба", на жаль, має прямий стосунок до відкатів на дорозі Царичанка-Дніпро. Гривня до гривні, копійка до копійки. Адже в цьому році припинено фінансування конкретних програм конкретного захисту. І, насправді, лише б "відкати" з фінансування будівництва однієї "розтендериної" напередодні ділянки одного автобану перекрили би всі нагальні потреби!!!

А тепер я на пальцях поясню, про який конкретний захист я говорю. Це дуже прості нагальні інструменти захисту, які зрозумілі навіть далеким до оборони країни людям. Це так само просто, як для захисту від дощу варто брати з собою парасольку, а для захисту від епідемій – мити руки.

І я не буду говорити про огорожі на кордоні, бо це маячня, я не буду говорити про ядерну зброю, бо це маячня, я розкажу зараз про просту "парасольку" і просте "мило". На які вкрай треба було державі виділити кошти зараз, що ліпше було би відкласти будівництво вище згаданої ділянки траси. Адже, збудована за відсутності елементарної системи захисту країни, вона може за три дні опинитися під контролем іншої країни (та ділянка з лівого берега Дніпра, в принципі, не так далеко від Донецьку).

Отож, щоб пояснити про яку систему захисту йдеться, згадаю Радянський Союз. Згадаю, бо ми успадкували уламок радянської системи озброєння. Що є ключовим в нашій темі, це те, що Радянський Союз взагалі, а Україна особливо, як найзахідніша республіка СРСР, мали озброєння не для захисту, а для агресії… Цей спадок краще, ніж нічого, але, зрозумійте, система створена для агресії не дуже годиться для захисту.

Згадаю Іловайськ, згадаю взяття в полон наших кораблів Чорноморським флотом РФ - це приклади, коли ми були геть безпомічними в захисті.

Якщо говорити про Іловайськ, то колона російських військ, яка перетнула кордон України, була довжиною 10 км і складалася з 60 танків, більше 300 БМП, близько сотні різних артилерійських систем. Здається, не треба уточнювати, що агресор відразу отримав кількакратну збройну перевагу в регіоні, і у нас посипався благенький фронт. Зараз у нас ситуація краща, але і РФ зараз заввиграшки може кинути в Україну в 10 разів більший десант, щоб, наприклад, дати воду в Крим (за даними ГШ ЗСУ, вздовж кордону України базується 1100 танків, 2600 бойових машин, 1100 артилерійських систем, 360 ракетних систем). Ау, Іловайськ, це було лише 60 танків, а зараз на кордоні з Україною базується… 1100. Так виглядає "чорний лебідь". Проте, я ще нічого не сказала про морській кордон України, де нічого протиставити іншому "чорному лебедю" у вигляді ЧФ РФ.

Хтось може 100 % поручитися, що цього "чорного лебедя" не існує? Навіть казкар Зеленський не може. Тоді, що ми цьому можемо протиставити?

Нічого. Ми зараз не захищені. Отож, про який мир ми можемо говорити, якщо ми не захищені? Про який мир ми можемо говорити, коли у нас слабка позиція?

Проте, є хороша новина і погана-погана.

Хороша полягає в тому, що первинну систему захисту легше вибудувати ніж армію для агресії і за 6 років війни ми вийшли на фінішну пряму. Вже в наступному році ми були готові розкрити парасольку захисту.

Погана новина в тому, що останні кроки "зелена" влада повністю заблокувала через відсутність фінансування. А тепер, увага: не вистачило рівно стільки грошей, скільки розписано на відкати в одному єдиному тендері, згаданому вище.

А тепер розпишу детально, про що я говорю.

Отже, проти бронетанкових колон, що можуть посунути з Рашки, без толку виставляти танки (не вистачить наших танків на російські масштаби), тут корисніші в стократ протитанкові ракетні комплекси "Стугна" (трохи важчий для стрільби з бронемашин чи укриттів) і "Корсар" (легкий, переносний для піхотинця). Поодинокі піхотинці, парами, один з яких нестиме комплекс "Корсар" інший двійко ракет будуть знищувати танки з усіх нерівностей рельєфу і виступів будинків. Для танків, ці піхотинці будуть, як горобці, яких не так просто побачити і тим паче поцілити, для наших піхотинців арифметика буде проста: одна ракета-один палаючий танк.

Тому навіть 1100 танків для армії озброєної "Стугнами" і "Корсарами" це не катастрофа, а просто шматок роботи.

Забезпечення цим видом новітньої зброї української армії почалося два роки тому. Інформую: поставлено в армію 300 комплексів "Стугна" та 100 "Корсарів".

Це мало, це дуже мало. Це менше ніж танків в Рашці.

Проте в цьому році своїм "вольовим" рішенням Генштаб повністю зупинив закупівлі "Стугни", аргументуючи це тим, що в армії 100% забезпечення "Стугнами". Як так?

З ракетами ситуація ще гірша. В цьому році жодної ракети не закуплено, хоча торішні вже переважно розстріляні. До речі, 80% вистріляних ракет - це уражена ціль. Проте зараз комплекси в армії без… ракет.

І навіть якщо зараз режим без вогню... А бути наготові? А тренуватися? Складного в "Стугнах" і "Корсарах" нічого немає, але комплекси в руках новачка не втраплять в ціль. Оператор повинен вести ракету, направляючи її променем. "Стугну" ведеш джойстиком, зображення транслюється на екран і навички потрібні, як гравцю в комп'ютерні ігри. Ракету треба зловити в промінь і чітко тримати під час всього польоту до цілі, ведеш лівіше - піде лівіше, смикнулась рука - піде геть і вже не зловиш. Отож, потрібно набити руку. На тренажерах. На полігоні, щоб не було мандражу бою…

І нам треба витрачати на це кошти. Тотальне володіння цими комплексами військовослужбовцями збройних сил це наш захист. Тому армія повинна бути просто завалена: тренажерами, комплексами, ракетами.

Кожен рік КБ "Луч" повинен працювати на повну завантаженість... Однак, в цьому році жодного комплексу і жодної ракети "Стугна" у КБ "Луч" не замовлено… Це фінансування важливіше, ніж фінансування 2.5 км бетонного автобану. І тим паче, куди важливіше, ніж "відкатати" улюбленій зеленій владі. А якраз такого розміру фінансування вже б вистачило, щоб завалити армію… ракетами.

Друга складова нашого захисту називається - керована ракета "Вільха".

Тому, що для захисту від вторгненню нам треба зброя, що зможе накривати місця переходу бронетанкових колон ворога з похідного маршу в атаку. Нагадаю, радянська техніка передовсім гусенична, яка на своїх гусеницях долає останні кілометри до поля бою, і слабке місце російської/радянської системи - місця "розвантаження", а особливо місця розвантаження ешелонів. Для враження цих слабких місць у нас є керовані ракети "Вільха" з чималою руйнівною силою зарядів і дальністю 70 км.

Плюс в тому, що на початку року армія вже отримала 100 ракет за контрактом 18 року. Однак мінус в тому, що в 2019-2020 жодного нового контракту не було ні підписано, ні профінансовано. А 100 ракет це мало…

І відстань 70 км не завжди достатня. Тому КБ "Луч" розробляє ракети з дальністю 130 км "Вільха М", вони зможуть накривати місця розвантаження ешелонів на території РФ за масивом окупованої території.

Проте в цьому році Міністерство оборони не підписало контракт фінансування останнього етапу випробувань на які потрібно коштів, як лише на 2 км дороги Царичанка-Дніпро –трохи більше 200 млн. грн..

Третя складова захисту України– мобільна та далекобійна колісна САУ "Богдана"

Артилерія, як знають українці за досвідом 14-того року –Богиня війни! Проте мало хто знає, що головне завдання артилерії придушувати ворожу артилерію і вчасно втікати. Перехоплює ініціативу той, хто мобільніший і далі поцілить.

На кордоні з Україною РФ сконцентрувала більше тисячі артилерійських систем. У нас не має такої кількості. Але альтернативою може стати САУ "Богдана", яку оперативно сама приїде "обробити" місця ймовірного прориву. Бо це єдина САУ на…колесах. Це напрочуд далекобійна гаубіца. Чимала довжина ствола і натівський калібр 155 дав можливість Богдані бити на 35 – 40 км. Навіть улюблена артилеристами гармата "Гіацинт" і та програє їй в дальності -30 км.

Лише САУ "Піон" б’є далі. Але розроблений "совєтами" для стрільби тактичними ядерними зарядами "Піон" проектувався так, щоб стріляти не по цілі, а в ....потрібному напрямку.

Отже трійко дивізіонів "Богдани" це наш шанс у придушенні всієї армади ворожої артилерії. Проблема зараз лише в тому, що вона у нас в єдиному екземплярі, який проїхав під час параду по Хрещатику, ще в 2018 році. "Зелені" повністю зупинили реалізацію проекту, вже два роки проект "Богдана" -заморожений.

І нарешті, дійшла о головної зради "зеленої влади" - незахищений морський кордон України. Величезний і повністю незахищений наш кордон від ЧФ РФ. Чорноморський флот Російської Федерації панує біля наших берегів, у нас окупований морський шельф, під супроводом військових кораблів Рашка добуває наш газ і нафту на шельфі під самою Одесою…

Ймовірність, атаки і висадки десанту в будь-якому місці узбережжя Азовського і Чорного моря дуже висока. Що ми можемо протиставити такому "чорному лебедю"?

Хороша новина в тому, що нам насправді є що протиставити: ракетний комплекс враження морських цілей "Нептун" (300 км дальність). Кожна ракета з гарантією влучання. На есмінець треба три ракети. Але хіба шкода, якщо Чорноморський флот можна загнати за Сочі, в Абхазію. Лише три дивізіони "Нептунів" на чергуванні і повірте Чорноморський флот РФ гарантовано ніколи навіть пробувати не буде до нас сунутися. Навіть варіант такий теоретично розглядатися не буде. Бо сенсу не буде. Бо інакше будуть дуже показові, видовищні, феєричні та тотальні втрати кораблів у Рашки...

Хороша новина в тому, що "Нептун" пройшов всі випробовування і вже на озброєнні. Погана - фізично його там не має. Заблоковане фінансування виробництва комплексів та ракет в цьому році. Хоча одна батарея "Нептунів" вартує 600 млн. Багато? Але це лише 3 км дороги Царичанка-Дніпро.

Один дивізіон -1.8 млрд. грн. Це куди менше ніж "відкати" на останньому тендері. Суми "відкату" в тому одному єдиному тендері вистачило для всього в цьому році, для закупівлі комплексів та ракет "Стугна" і "Корсар", для випробовувань "Вільхи М", і початок серійного виробництва "Нептунів"., яких нам треба три дивізіони.

Отже все, що нагально нам потрібно для захисту в цьому році повністю заблоковано через відсутність фінансування. Зате вся сума необхідного фінансування призначена для розкрадання в одному єдиному тендері "великого будівництва Зеленського".

Який з цього напрошується висновок?

Це навіть не корупція… Це зрада. Повірте, зупинка розкриття парасольки захисту країни – не може пояснюватися одним бажанням вкрасти гроші. Тим паче, якщо корупція досягає 50% відкату в одному тендері, повірте мільярдом більше мільярдом менше вже не важить для влади.

Для захисту (виробництва Нептунів, Вільхи, та Стугн з Корсарами) в цьому році достатньо було хоча би переполовинити "відкат" на одному єдиному тендері. Все це говорить про те, що зупинка озброєння країни не має відношення до коштів. Мотив - домовленості з Путіним. І повірте, не заради миру… Бо що це за мир, який лишає країну незахищеною, і загрожує новими іловайськами…

Не заради, а в рамках супер примітивного підходу: "після нас хоч потоп..."

Отож, голосуєте за "Слуг народу" - берете на себе відповідальність, що лишаєте себе і близьких без захисту від смертельних загроз. Без медичної допомоги, апаратів штучного дихання у випадку ускладнень від коронавірусу, без парасольки первинного захисту у випадку військового нападу з РФ. Причому ви так тупо розмінюєте свій захист на будівництво з відкатами ділянки дороги в нещасних 30 км. Пішки пройти за 6 годин. І самий час пройти та квіти покласти. І не питайте: по кому дзвонить дзвін? Він дзвонить по дурнях.

Зрада "зеленої" влади: найбільший тендер в історії каденції президента
Зрада "зеленої" влади: найбільший тендер в історії каденції президента
Зрада "зеленої" влади: найбільший тендер в історії каденції президента
Зрада "зеленої" влади: найбільший тендер в історії каденції президента
Зрада "зеленої" влади: найбільший тендер в історії каденції президента
Зрада "зеленої" влади: найбільший тендер в історії каденції президента

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Владимир Зеленский