Блог | Як змусити Кремль звільнити наших моряків?
Російський правозахисний центр "Меморіал" заявив, що українські моряки – це військовополонені. Але чи почує їх Кремль? І чи почують їх росіяни?
Часто люди намагаються мотивувати своїх опонентів стимулами, які важливі для них, а не для тих, з ким вони розмовляють. Простіше кажучи, коли ви йдете на рибалку, то якби вам не подобались цукерки, риба на них не клюватиме.
Те ж відбувається і з Росією. Найбільша проблема у сприйнятті країни-агресора – це спроби правовим шляхом довести злочинність її дій. Ви здивуєтесь, але у Росії немає права. В Росії є лише воля Кремля. А під неї нахиляються і закони, і релігія, і люди.
Читайте: План Путіна
Так ось, з точки зору "волі Кремля", моряки – це особи, які порушили кордон РФ. А не військовополонені, як це визначає Меморіал, Україна чи "якийсь там" Уповноважений верховного комісара ООН з прав людини. Бо тільки росіяни визнають наших моряків військовополоненими, це викличе ефект доміно. Тобто а) визнання того, що Росія насильно змінила кордони; б) офіційного визнання стану війни з Україною та окупації нашої території. А Москві цього не треба. В її ідеологемі все по-іншому – добровільне приєднання Криму, громадянська війна на Донбасі та порушення кордону україснкьми військовими моряками. Не дивно, що в їх дзеркальному світі Совфєд приймає заяву, де говориться що Україна своєю поведінкою може спровокувати конфлікт НАТО і Росії. Нічого собі ми добились міжнародної суб’єктності. Стимулюємо третю світову А як же "єдина вірна лінія" Москви, що Україна просто маріонетка в руках Заходу?
Читайте: Чего добивается Кремль
Щодо внутрішнього тиску на Кремль (тобто через громадські організації), то сподіватись на нього марно. Щонайменше до того часу, коли ним займатимуться організації, проти яких ведеться інформаційна війна Москви, і які не мають широкої підтримки серед росіян. Меморіал – на думку "російського права" - це агент іноземного впливу. Тому і його заяви сприймаються у Росії так само, як в Україні сприймаються заяви інформаційно демонізованого Медведчука.
Внутрішній вплив можливий лише тоді, коли Україна створить медійних персонажів із російських "іхтамнєтов", які перебувають у нашому полоні. Коли в інформаційному просторі Росії з’являться сльозливі історії про нелегку долю маму Васі з Тули, який пішов захищати "руський мір", а зараз гріє ліжко в "тюрмах СБУ".
Читайте: Перестать стрелять должен Путин
А до того часу утримання наших моряків буде розглядатись Кремлем як козир, який завжди можна буде б злити (тобто відпустити) на підтримку потрібного Росії кандидата, рішення чи поступки у переговорах. Доки ми не отримаємо власну суб’єктність, доки ми не нав’язуватимемо Росії свій порядок денний, а гратимемо на полі і по правилам, встановлених нею, - доти доля наших моряків залежатиме не від нас, а від Москви.
