Блог | Уроки Афганистана: к очередной годовщине советского вторжения
27 декабря 1979 года началась операция "Буря 333" – советские войска пересекли афганскую границу. Советская пресса того времени, как сегодняшняя российская, писала не об интервенции, а о том, что "ограниченный контингент" пересек границу для выполнения "интернационального долга". То есть с благими намерениями. Точно как в 2022 году, когда российская армия ворвалась в Украину. При этом группа штурмовиков КГБ в первые часы вторжения убила премьер-министра Хафизуллу Амина и людей из его окружения. Несомненно, такое повторилось бы в Киеве в случае его захвата россиянами.
Далее текст на языке оригинала
Щодо "обмеженого контингенту": за підрахунками експертів, в Афганістані на постійній основі перебували 200 тисяч радянських військових. При цьому точнісінько як зараз титульну породу - москвичів, ленінградців - намагалися берегти; до Афганістану відправляли переважно мобілізованих з України й тодішніх балтійських республік (солдатам з мусульманських республік не довіряли).
Точнісінько як зараз російські війська в Україні, "обмежений контингент" вів в Афганістані тотальну війну, стираючи з лиця землі населені пункти, розв'язавши масовий терор проти місцевого населення.
Існує багато свідчень звірств радянських військових в Афганістані. "Діди воювали" в Афганістані в 1982 році так само, як їхні онуки через сорок років в Україні. Один приклад: 13 вересня 1982 року в селі Падхаб Шані (провінція Логар) радянські військові, застосувавши нафту та займисті речовини, спалили живцем 105 селян, які ховалися від них у підземному зрошувальному каналі.
Це, як після 24 лютого 2022 року в Україні, призвело до масової міграції населення. За даними Amnesty International, афганські біженці тоді були найчисельнішою такою групою в світі, їхня кількість постійно зростала і на початку 1983 року становила 3 млн. осіб при загальній кількості населення 15 млн.
Афганська авантюра стала каталізатором розпаду СРСР. Горбачов через майже десять років після початку вторгнення, в лютому 1989 року, вивів радянські війська з Афганістану не тому, що був лібералом, демократом і миролюбцем - в росії таке неможливо - а тому, що хотів розпаду уникнути.
Розв'язана проти України війна має шанс завершитися розпадом росії. Якщо цього не станеться, на світ чекатимуть нові й нові війни. Західні лідери повинні нарешті це усвідомити. На них сьогодні покладена відповідальність за майбутнє їхніх країн та безпеку наступних поколінь їхніх народів.
