Блог | Мерц предложил Украине "ассоциированное членство" в ЕС: почему это не "зрада"

Письмо Мерца к руководству ЕС, опубликованное сегодня в издании Politico, можно воспринимать очень по-разному. На первый взгляд это – сплошная "зрада" и очередная попытка оставить нас на неопределенное время в прихожей Евросоюза. Даже мне он прежде всего напомнил анекдоты еще времен Кучмы.

Далее текст на языке оригинала.

Але… це саме той випадок, коли варто вийти із звиклої парадигми мислення та трохи зануритися у деталі пропозиції, яка звичайно не таке вже й "дорогезне хутро", але точно краще ніж попередній варіант французько-німецької пропозиції, яку цитувало FT два тижні тому.

Причина появи такого формату – очевидна, Мерц говорить про неї прямо: процес вступу до блоку затяжний та ускладнений політичними нюансами ратифікації окремих країн членів. А часу відкладати (іронічно, що про це зараз пише саме Німеччина), мовляв, уже немає, потрібен бодай якийсь крок уперед. І з цим неможливо не погодитися, подальше прогальмовування україно-європейських стосунків награватиме лише одній стороні – Росії.

Отже, про що зараз насправді йдеться:

– по-перше, запропонований Німеччиною формат асоційованого членства в ЄС для України, а заразом і Західних Балкан із Молдовою, який Мерц називає "новим імпульсом" дає нам можливість отримати повноправну участь у внутрішньому ринку ЄС, тобто торгувати без тарифів та квот;

– по-друге, – ми зможемо опосередковано брати участь у внутрішній політиці блоку, зокрема отримаємо і право голосу на зустрічах Ради ЄС і Євроради, а також долучимося (хоч і без права голосу) до роботи Єврокомісії та Європарламенту;

– по-третє, Україну поступово інтегруватимуть у бюджет ЄС та нададуть певні безпекові гарантії від статті 42.7 Договорів ЄС про взаємну допомогу і оборону.

У пропозиції Мерца для нас наразі бракує ключового кроку: підписання договору про вступ до ЄС, в очікуванні ратифікації якого і може діяти запропонований ним формат "асоційованого членства". І говорити зараз варто було б про те, як нам цього досягти. Бо, крім бажання України, для такого сценарію доведеться докласти реальні результати роботи уряду та парламенту по ухваленню законодавства та його впровадження.