Блог | Можно ли договориться с Путиным?

Мне кажется, что нам уже пора договориться с Путиным,

Нам нужно заключить перемирие,

Отдадим часть территории – зато перестанут гибнуть люди.

Слышу это в последнее время от некоторых людей. А откуда вы взяли, что его цель – мир?

Далее текст на языке оригинала.

Не слухайте слова. Подивіться на те, що росія вже зробила там, куди прийшла – тупо сухі факти.

Буча. Ірпінь, Харків, Херсон… Розстріляні цивільні. Люди, яких убивали просто на вулицях, у дворах, біля власних будинків.

Маріуполь. Драмтеатр, перед будівлею величезними літерами було написано: "ДЕТИ". Це слово було видно навіть на супутникових знімках. І по цій будівлі прилетіли авіабомби і стерли його з лиця землі.

І після всього цього мені пропонують повірити, що проблема лише в тому, що ми досі недостатньо добре "домовлялися"? Серйозно?

Росія захоплює українські території, вбудовує окуповані міста у свою адміністративну систему, нав’язує російські паспорти, переслідує нелояльних, вивозить українських дітей, нав’язує їм російську історію та ідентичність, призиває людей з окупованих українських територій до російської армії.

Нагадаю, за незаконну депортацію та переміщення українських дітей Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт самого Хутіна.

Далі, паралельно з цим росія роками перебудувала власну державу під війну:

військові заводи, ракети, дрони, армія, оборонні замовлення, величезні бюджетні витрати. Це вже не держава, яка випадково "втягнулася у війну" і тепер просто шукає красивий спосіб із неї вийти, ніт!

Вони готувались дуже довго до цієї війни, війни за "3 дні" – але вихватили по-повній!

Війна стала одним із центральних механізмів існування путінської системи.

Саме тому мене лякає ця дитяча віра в магічне слово "перемир’я". Перемир’я – це ще не мир. Припинення стрілянини сьогодні не означає, що кремль відмовився від своїх цілей завтра.

Я не знаю, де Хутін особисто проводить останню межу своїх територіальних амбіцій. І ніхто з тих, хто сьогодні кричить "просто домовтеся", цього також не знає.

Але ми вже бачили, що відбувається, коли росія отримує контроль над українською територією. Для цього не треба читати думки Хутіна. Треба просто пам’ятати назви: Буча. Ірпінь. Маріуполь…

Треба пам’ятати людей у братських могилах. Треба пам’ятати дітей, які ховалися в Маріупольському драмтеатрі. Треба пам’ятати величезний напис: "ДЕТИ".

І треба вже нарешті зрозуміти одну дуже неприємну річ: російська окупація – це не просто інший прапор над адміністрацією. Це спроба змінити громадянство людей, їхню освіту, історію, політичну лояльність, мову, пам’ять, їхніх дітей і саму українську ідентичність.

Саме тому фраза "Ну віддамо їм щось – зате буде мир" викликає в мене лише одне питання:

Що саме змусить росію після цього зупинитися?

Папір? Підпис? Чергові переговори? Ви серйозно?

Хутін уже підписував міжнародні договори – де вони зараз? росія вже визнавала українські кордони – де вони?. І це не завадило їй спочатку захопити Крим, потім розпалити війну на Донбасі, а потім розпочати повномасштабне вторгнення.

Тепер у мене питання до вас – ви реально думаєте, що він зупиниться?