УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Дмитрий Михалев
Дмитрий Михалев
Подполковник запаса

Блог | Историческая роль России завершена: кто ускорит неотвратимый распад

Историческая роль России завершена: кто ускорит неотвратимый распад

"Столь низкая политика и варварские поступки (хоть уже и прекратились) так поразили все государство и настолько повлекли всеобщий ропот и непримиримую ненависть, что, пожалуй, это должно закончиться не иначе как гражданской войной". Такое пророчество совершил английский посол в московии (1588-1589 г.г.) Джайлз Флетчер. Через десять лет на московии начался один из самых ужасных кризисов за всю их историю – "Смута".

Далее текст на языке оригинала

На початку повномасштабної агресії рф проти України наше суспільство хотіло вірити, що жителі росії виступлять проти війни. Всі сподівались, що росіяни, побачивши жахіття війни, просто знесуть режим путіна. Але цього не сталось ні через місяць, ні через рік, ні після м’ясних штурмів Авдіївки, де вони тільки за власними підрахунками втратили близько 16 тисяч солдатів.

Безумовно росія є великою континентальною імперією, що перебуває на історичній стадії напіврозпаду. Припинення існування росії це лише питання часу та є невідворотним. В принципі як і будь-якої імперії, що існувала до неї. З моменту зародження до сьогодення, московська держава пережила три великих потрясіння, які ставили її на грань існування: смута, більшовистська революція та розпад СРСР.

Кожному потрясінню передували довгі та виснажливі війни, які просто висушували державу зсередини. Так, смуті передували воєнні кампанії з татарами, шведами, ливонцями та Великим князівством Литовським, Руським та Жмудським. Російська імперія пала в ході Першої світової війни, а Радянський Союз не витримав випробування десятирічною війною в Афганістані.

Особливо цікаво, що всі кризи були наслідком дій зовсім не народу, а знаті. Народ лише підхоплював хвилю беззаконня та насильства. Національний характер московитів, на відміну від інших народів, які населяли територію імперії в різні часи, влаштований таким чином, що вони згодні терпіти та жертвувати всім, що в них є. Для них головне не свобода та справедливість, а сталість влади.  

Так, криваві події 1598-1613 років (Смутні часи) були хоча і наслідком агресивної та репресивної політики Івана ІV (Грозного), проте не причиною. Поштовхом до кривавих подій стало зовсім не дії кривавого тирана, а переривання династії внаслідок переділу влади між боярами. Передусім між Годуновими, Шуйськими та Захарьїними (надалі візьмуть собі прізвище Романови). Голод та понад десять років  міжусобних війн стрясали московську державу, доки не вдалось встановити нову династію та навести порядок.

Так і в 1917 році, жовтнева революція та "Червоний терор", що слідував за нею, були наслідком зовсім не скрутного становища народу, виснаженого довготривалою війною. Вони б і ще потерпіли. Детонатором до бунтів стали інтриги тогочасних політиків: Великих князів, генералів та депутатів Держдуми. Невдоволені діями царя Миколи ІІ (як тоді казали "Кривавого"), вони примусили його відректись від престолу. 15(2) березня 1917 року у вагончику на станції Псков цар склав з себе повноваження. І знову понад десять років громадянських війн та репресій, доки СРСР не довів свою легітимність "глибинному народу".

Про розпад СРСР годі й казати. Багато хто пам’ятає, що ще у 1989-1990 роках суспільство було відносно стабільним. Можливо СРСР проіснував би ще декілька років, або навіть дожив би до сучасних днів в якомусь видозміненому вигляді, наприклад реформованої конфедерації тощо. Проте інтриги партноменклатури СРСР, яка утворила "ГКЧП" (Державний комітет надзвичайного стану), спричинили неконтрольовані процеси розпаду та парад суверенітетів. Чим для росії це скінчилось всі пам’ятають. Війна в Ічкерії, сепаратизм в Татарстані, розквіт бандитизму – так звані "Лихі 90-ті". І знову знадобилось близько 10 років, щоб стабілізувати ситуацію.

До чого це все. Як було написано вище, розпад росії є невідворотним і не залежить не від чого, ні від нашої перемоги, ні від борони Боже, поразки. Він обумовлений історично нестійкою моделлю існування багатонаціональних імперій. Агресія проти України як раз і була спрямована на продовження агонії імперії, що згасає. Проте прорахунок, переоцінка власних сил та недооцінка рішучості українського народу призвели до затягування війни та політичної кризи серед правлячої верхівки росії, про що зокрема свідчить бунт Пригожина.

Таким чином, як і раніше, нам не слід очікувати на співчуття чи здоровий глузд глибинних московитів, вони терпіли й ще потерплять. Найцікавіше почнеться після усунення, тим чи іншим способом, путіна від влади. Це стане крахом ілюзій та світоглядної моделі росіян, що запустить неконтрольовані процеси. І наше завдання у цьому випадку не дати цьому історичному та географічному непорозумінню другого шансу на відродження.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...