Писанка – символ запліднення, 21 апреля 2009
У Великдень чи не найголовнішим атрибутом свята є писанка – пофарбоване і розмальоване яйце. Про історію, символізм, виготовлення та використання цього історичного і культурного явища «Обозреватель» спілкувався із Заслуженим майстром народної творчості України, відомою писанкаркою Оксаною Білоус.
Писанка – символ України, - стверджує майстриня. Не зважаючи на те, що писанки робили майже в усіх країнах світу, «таких писанок, як в Україні, немає у жодного народу в усьому світі» - «таких барвистих, таких гарних, таких різноманітних і старовинних за знаками».
Слово «писанка» має санскритське походження, - пояснила пані Оксана, - і означає «написана», «поінформована». Смислове навантаження цього предмету округлої форми також не менш древнє: «саме з енергетичного згустку у формі яйця походить життя. Люди здавна вірили, що саме з такого невеличкого за розміром предмету може виникнути будь-яка форма життя». Окрім того, «на писанках є знаки, які походять ще з часів палеоліту, з кам’яної доби – старовинні загадкові знаки». Деякі з них розшифровані, про зміст інших ми не дізнаємось, мабуть, вже ніколи.
«На писанці немає слів, але тут є певна інформація у вигляді символів, знаків, зображень», причому ця символіка зазвичай загальна для всіх народів світу. Отже, писанка є дохристиянським надбанням людства. Як пояснила Оксана Білоус, цей язичницький атрибут був освячений християнською церквою у IV сторіччі.
«Писанки писали протягом всього весняного періоду, доки йшло запліднення», а не лише на Великдень, - пояснила майстриня. Потім «писанки припиняли писати, а ті, що були написані, використовувати протягом року». Спектр використання творів дуже великий: від зцілення, спілкуван7ня із померлими родичами, до зупинки пожежі і підвищення врожайності полів. Зокрема, задля подолання хвороби давні українці, не маючи інших ліків, «зашивали в мішечок писанку або крашанку і носили на грудях протягом якогось часу. Хвороба мала за цей час перейти туди, і потім яйце разом з мішечком закопували у землю», - розповіла пані Оксана. «Навіть ті ганчірки, якими витирали віск з писанок, також вважалися помічними».
Для читачів «Обозревателя» майстриня провела майстер-клас з виготовлення писанки на прикладі традиційної писанки з Житомирщини, яку віднайшов Іван Гончар. На початку пані Оксана засвітила свічку. На запитання, чи це є частиною ритуалу, вона відповіла: «Так, це ритуал написання писанок». Окрім того, джерело вогню, яким є свічка, потрібно задля того, щоб розігріти віск у латунному писачку - спеціальному пері-пензлю, яким на яйце наноситься малюнок (див. фотогалерею). Далі «в чашечку наливається віск, і на поверхні яйця пишуться ті лінії, які мають бути білими».
Вже перша намальована лінія несе на собі смислове навантаження – «коли майстриня воском пише лінію, вже цей рух символізує розділення яйця» на, умовно кажучи, жіночу та чоловічу половини. Далі пані Оксана на одній половині яйця намалювала символ Богині Неба. «Ця істота може не тільки давати життя, а й смерть послати, вона може як народити, так само і вбити, і з’їсти своїх дітей», тому традиційно Богиню малюють без очей («тому що бояться її погляду») і без рота («тому що вона може з’їсти своїх дітей»). Корона на голові Богині означає її верховне положення і те, що вона «панує над світом». «Підняті догори руки означають владу». «Ця богиня також зображується у вигляді птахів – всі птахи, які зображуються на будь-яких предметах – це є символ Богині Неба», яка «владарює над всім живим».
Змієвидні ноги Богині свідчать про її причетність до підземного Змія – «створіння, яке давало життя». А під ногами Богині Неба знаходиться народжене нею життя. «Що це народжується – не відомо. Вона може народити все, що завгодно».
Змія майстриня зобразила на іншому боці яйця. Огортаючи яйце, він розколює його навпіл і дає нове життя. «Часто Змій зображується з крилами, з короною, що також символізує, що він бог. Він бог-запліднювач», - пояснила Оксана Білоус. Тобто писанка символізує собою такий природній процес: «навесні, коли все починає прокидатися, він летить на Небо, запліднює там Богиню Неба, і вона родить дощем на землю». «Писанки писали для того, щоб пробудити Змія, щоб він вийшов і піднявся на Небо».
Коли малюнки завершено, писанку можна фарбувати. Чим? «Раніше використовували природні барвники – варили трави, різні рослини. Найпоширеніший спосіб зробити крашанки - за допомогою цибулиння». Сучасні майстри і, зокрема, пані Оксана, користуються спеціальними аніліновими барвниками. «Вони розчиняються в окропі, потім додається оцет, і вже можна фарбувати писанку».
За кілька хвилин яйце виймають з розчину барвника, протирають серветкою, нагріваючи на вогні, видаляють залишки воску, і - ми отримали писанку. А чим писанка відрізняється від крашанки? «Одноколірне яйце називається крашанкою», - пояснила Оксана Білоус. Окрім того, є «дряпанки» – яйце фарбується у темний колір, а потім дряпається для отримання малюнку. Ще є «крапанки» – на яйці малюють крапки різного кольору. «Крапки позначають зерно, що має прорости. У християнстві такі яйця з крапочками називають «сльозами Божої Матері». Для оформлення яйця можна використовувати й клей. У такому випадку витвір мистецтва матиме назву «каруковане яйце» - клей змішують із фарбою, «наносять кілька кольорів, а потім роздувають, і утворюється малюнок». «Є техніка, коли воском ставиться крапочка і протягується». Можна зробити й «яйце-мотанку» – приклеїти до яйця різнокольорові нитки.
«Писанки - це моє життя» - зізналась майстриня. Її найголовніша мета – створення колекції. «Зараз у мене близько 2 тисяч писанок, але в мене є план зробити цю колекцію набагато більшою – до 5 тисяч і далі. Тому є ще що шукати, знаходити, відмальовувати і показувати, щоб наступні покоління змогли побачити ці шедеври».
Читайте також:
Український прапор треба перевернути
Стенограму прес-конференції читайте тут
Дивіться відеосюжети за результатами прес-конференції:
Писанка - символ України
Цвета на флаге Украины надо поменять
Яичное искусство
Процес створення писанки