Ющенко висунув кандидатом у президенти Юлію Тимошенко
Сьогодні на так званій зеленій галявині у дворі Секретаріату Президента відбулася прес-конференція Віктора Ющенка.
Це не перший раз коли Віктор Андрійович вимучує пресу під палаючим сонцем. Знемагаючи від сонячних променів, разом з журналістами стійко терпить Віктор Ющенко та його прес-секретар. Журналісти постійно задаються запитанням, чому б не затінити галявину. Можливо, секрет в обов’язкових сонячних ваннах під час прес-конференцій полягає в тому, що обличчя Віктора Андрійовича при такому освітленні стає майже ідеальним.
Однак незважаючи на те, що на екрані Ющенко виглядав майже таким гарним, як до отруєння, події 2004 року були головним предметом цікавості журналістів.
Президенту було поставлено пряме питання: чи причетний до його отруєння Давид Жванія.
На здивування журналістів Віктор Андрійович не почав відходити від відповіді за допомогою міркувань не по темі. А чітко і твердо заяви: «Думаю, так!».
Після заяв Жванії, що отруєння не було взагалі, це можна сприйняти як хід у відповідь. Хоча навряд чи все так просто…
До речі, питання причетності Жванії до отруєння піднімається не вперше. У 2004 році, коли Віктору Ющенко стало зле, кореспондент «Обозу» працював в юридичному штабі «Нашої України». Цей штаб забезпечував навчання членів дільничних комісій по всій Україні, що вимагало значних капіталовкладень, і фінансував його Давид Важаєвич. Однак, як тільки країною поповзли чутки, що Ющенко отруєний, Жванія зник, фінансування припинилося, і в штабі пошепки обговорювали причетність пана Давида до отруєння.
Як відомо, диму без вогню не буває. Очевидно, тоді, в далекому 2004 Жванія потрапив в опалу, бо сам Віктор Ющенко був впевнений, що його здоров’я та обличчя постраждало не від процедур омолодження, панкреатиту чи укусів бджіл, а після вечері на дачі Сацюка, на якій так наполягав Жванія. Можна згадати, що в цьому була впевнена і його дружина, в ЗМІ неодноразово друкувалися одкровення Катерини про металічний смак на губах Віктора Андрійовича після повернення додому.
Однак вигнання Жванії продовжувалося недовго. Він і Президент знову зблизилися, цьому, певно, сприяли подарунки для Катерини Ющенко, джипи для сина Президента вкупі з невинними заявами Жванії, що він нічого не знає. Адже об’єктивно якнайменших доказів проти Давида Важаєвича у Ющенка не було. У вечір отруєння були інші вечері, наприклад у власника "Фокстрота" Шульги, нині дуже підозріло покійного та інші несанкціоновані споживання питва та їдва. Також, якщо Жванія і наполягав на вечері з Сацюком, це нічого не означає, він міг наполягати не зі злочинних, а з найліпших міркувань.
З того часу пройшло 4 роки, і Ющенко знову вважає, що Жванія причетний до отруєння, а отже, автоматично Ющенко знову певний, що це сталося на вечері у Сацюка.
Якщо такі заяви оголошуються публічно Президентом, це може означати лише одне - слідство по справі рухається, і, можливо, близьке до завершення. Однак є побоювання, що результати будуть заполітизовані і перекручені під вибори 2010 року.
Вже давно серед політикуму ходить версія про найліпший для Ющенка варіант розслідування цієї справи. Про це говорять натяками, але з них не важко зібрати спільну картину. Наприклад, після демаршу Давида Важаєвича політики з команди Президента в неофіційних бесідах почали згадувати розмірковування Жванії в 2004 році щодо того, що у Ющенка немає шансів виграти вибори без якоїсь надзвичайної події, яка би сколихнула громадськість. Далі ті ж люди згадують про тісні контакти Жванії з відомим авантюристом Борисом Березовським. Мовляв, БАБ міг володіти дозою діоксину і з цікавості перевірити, як діоксин може виступати каталізатором політичних подій в окремо взятій країні. Аргументи на користь версії, що Ющенка могли отруїти свої, наступні: якщо є мета вбити людину, діоксин далеко не ідеальна отрута, адже одна й таж доза може спричинити летальний кінець, а може і ні, зате діоксин добре підходить, щоб демонструвати факт отруєння - наслідки так би мовити на обличчя. Також, як шоу-отрута діоксин підходив своїм походженням, адже Росія в 2004 році підтримувала Віктора Януковича.
Автор статті в душі не приймає цю версію, але розглянути її усе ж потрібно, бо вона як найкраще відповідає нинішнім політичним інтересам пропрезидентських сил, адже в цей сценарій можна приплести і Юлію Володимирівну.
Отже, цілком може бути, що після першого зізнання, що до отруєння причетний Жванія, буде наступне - до отруєння причетний Березовський (такі звинувачення, крім іншого, прийдуться до душі нашій північній сусідці). І нарешті, третій етап – звинувачення або лише натяки про причетність Юлії Тимошенко. В цю канву добре вплітаються заяви самого Жванії в часи, коли він був близький до Президента. Тоді він неодноразово напівжартома заявляв, що отруєння було вигідно Юлії Володимирівні й більше нікому. Ніби готував грунт...
З точки зору політичної доцільності, це найліпший варіант розкриття справи отруєння Ющенка для Віктора Андрійовича, який в такому разі може сміливо відриватися від ненависного партнерства з блоком Тимошенко і летіти в обійми Партії регіонів.
Лишається тільки сподіватися, що в нашій політиці не все так жахливо цинічно, і висновки слідства не будуть відкориговані передвиборчою боротьбою. Однак найгірше, що після затягування розслідування отруєння Ющенка і безлічі політичних маніпуляцій з іншими резонансними справами суспільство не буде довіряти жодному висновку слідства. Тим паче, якщо воно буде оприлюднене перед самісінькими виборами.
До речі, про вибори. На прес-конфернції Президент порадував журналістів ще одним щирим зізнанням.
На питання, чи буде Тимошенко балотуватися на посаду Президента, Віктор Ющенко категорично заявив: «Переконаний, так!». Трохи згодом він додав до цього, що не буде шукати в особі Тимошенко підтримки. «Я не з ким на компроміси більше не піду, я не буду ні в кого просити під столом преференцій. Ніяких публічних та непублічних угод не буду підписувати», - категорично заявив Віктор Андрійович.
Звичайно, таке зізнання ні для кого не стало сюрпризом. Точку неповернення Ющенко та Тимошенко вже давно пройшли. Причому Юлія Володимирівна не може підтримати Віктора Андрійовича не лише через конфліктні стосунки, а тому, що вона давно виросла з коротких штанців до кандидата на посаду Президента.
На прес-конференції Ющенка в город Тимошенко сипався справжній каменепад. Хоча Ющенко і не називав Тимошенко персонально по імені, а все «якась персона», «хтось», «дехто». Але було цілком зрозуміло, кого він має на увазі. Так, до речі, свого часу було і з Януковичем. Звинувачувати Віктора Федоровича по імені Ющенко став в самий розпал політичної кризи. І тепер Ющенко уникає імен, він лише натякає, а Балога озвучує.
Наприклад, по темі неприйняття поправок до бюджету Ющенко говорить: «У якоїсь персони було бажання, щоб країна жила без бюджету. Даю вам слово, що в мене не було такого бажання». А в кого воно було, Віктор Адрійович дає зрозуміти далі, коли стверджує, що на початку року були домовленості про те, що уряд 1 березня подасть оновлений проект бюджету.
«Однак він не був внесений урядом з міркувань власної політики», - заявив Ющенко.
Також Віктор Андрійович повністю підримав категоричну заяву голови свого Секретаріату Віктора Балоги, про те, що нафтопровід Одеса-Броди повинен працювати в аверсному напрямку. Нагадаємо, напередодні, коментуючи ситуацію з нафтопроводом, Балога заявив, що "керівникові уряду варто ретельніше подивитися на деякі одіозні фігури зі свого оточення. Тому що сумніви з погляду закону про "богатеньких друзів" Тимошенко знає ледь не кожен українець".
Президент пішов далі, він натякнув, що Тимошенко обслуговує інтереси іншої держави. Зрозуміло, яку державу мав на увазі Ющенко, адже лише Росія кілька років поспіль наполягала на реверсному використанні нафтопроводу.
«Тут є очевидно, якісь політичні ставки, які не відповідають державним пріоритетам», - заявив Ющенко.
Також він розкритикував Тимошенко за те, що уряд не збільшує ціну на газ і не проводить політику роз’яснення серед населення, що ціни на енергоносії будуть рости. Ющенко поскаржився, що йому важко пояснити президенту Росії, чому ціна на газ для населення РФ 70 доларів, а українське населення споживає по ціні 50 доларів. Президент зауважив, що без адекватної політики в сфері цін на енергоносії Україні ніколи не підняти НАК «Нафтогаз». А це означає, що у компанії не буде фінансових можливостей розробляти Чорноморські та Азовські шельфи, а це втрата енергетичного майбутнього країни.
З Президентом тут важко не погодитися, він на 100% правий, на відміну від наступної критики на адресу уряду. Віктор Андрійович на прес-конференції категорично вимагав від уряду дофінансувати будівництво Дністровської ГЕС, потужності якої, за словами Ющенка, як у двох атомних електростанції. Так воно то так, але в тому, що Дністровська ГЕС не будується, винний не уряд, а молдавський прикордонник, що стоїть на дамбі і не збирається пропускати українських будівельників. Дністровська гідроелектростанція вже десятки років є спірним питанням у взаємостосунках двох країн, і Президент з цим обізнаний.
Також на прес-конференції Ющенко повчав Тимошенко щодо змін до бюджету. За його словами, зайвих 30 млрд грн бюджетних надходжень в оновленому бюджеті треба спрямовувати не на політику проїдання, а на політику розвитку.
«Треба так: 10 млрд грн - на соціальні виплати, а 20 млрд - на політику розвитку», - категорично запропонував Президент.
До речі, Віктор Ющенко порекомендував уряду шукати підтримку оновленому бюджету не лише серед депутатів коаліції, а й серед опозиції. Цікаво як? За які хабарі?
І нарешті після всіх цих батьківських побажань Віктор Ющенко нагадав Тимошенко, що саме йому вона завдячує своїм призначенням. Він зінався, що під час голосування за прем’єра активно втручався у процес. "Якби не моє втручання за останні 15 хвилин до цього голосування, ми б не мали такого прем’єра, з яким ми сьогодні живемо", - наголосив він.
Лише невелика частина прес-конференції стосувалася питань, які не мають відношення до Тимошенко. Зокрема, Ющенко м’яко пояснив Москві, що Росія повинна готуватися до того, що в 2017 році кораблі Чорноморського флоту покинуть Україну, також Президент порадував українців, що ми рухаємось в напрямку скасування візового режиму з країнами Євросоюзу, і нарешті Ющенко привітав всіх зі святкуванням хрещення Київської Русі.
У цьому питанні Ющенко був особливо ліричним і навіть з гордістю згадав цитату відомого французького письменника Оноре де Бальзака. «Коли його спитали, який Київ? Він відповів, я бачив північний Рим з 600 церквами та Лаврою», - замріяно процитував письменика Ющенко. У зв’язку з цим Віктор Андрійович пожалкував, що в Україні немає своєї помісної церкви та будується мало церков.
Хоча не в церквах, звичайно, справа, якщо говорити про захоплення Україною. Можна пригадати, з якою романтикою іноземці відгукувались про Україну в часи помаранчевої революції. Тепер вже не відгукуються… І справа не в кількості церков і не в кількості прапорів, а в тому, що казка про українське чудо була похована в політичній гризні і заздрощах українського політикуму і це, як не сумно, продовжується до сих пір.
