Видео дня
Кремль працюватиме на розкол України і енергетичний зашморг
Європейські оглядачі вважають, що Україна на шляху до НАТО і ЄС змушена буде пережити спроби Кремля розколоти її, як державу, на межах східних, південних та західних регіонів, а також нову цінову атаку Москви на енергоносії для Києва. Але перемога України в цьому протистоянні, як пишуть газети, може означати смерть авторитарної «системи Путіна» в Росії. Ставки у цій битві високі, переконані на Заході.
Впливова німецька «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» не сумнівається, що тиск Кремля на Україну триватиме доти, доки Київ не інтегрується в структури НАТО і ЄС. Німецький часопис вказує, що українська влада за три останніх роки дещо змінила суспільний резонанс щодо перспективи членства держави в НАТО. І сьогодні, як засвідчують соціологічні дані, прихильників вступу до Альянсу близько 40 відсотків, а противників – близько 30, і стільки ж українців ще не визначилися зі своїм вибором. А вступ до ЄС більшість українців підтримує без будь-яких сумнівів, зауважує німецька газета.
Проте, чи в змозі буде Брюссель подолати кризу щодо Лісабонської угоди, щоб європейські плани Києва здійснилися швидше, запитує «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» і додає: «Москва не спить і не спускає очей з курсу України на Захід».
Ця газета також наголошує на тому, що в Кремлі роблять ставку на слабкість української держави і сподіваються на розкол України за підтримки проросійських сил на сході і півдні.
«Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» наводить також оцінки експертів щодо зростання енергетичного тиску Москви на Київ і підсумовує, що Україні «доведеться дорого платити у цьому протистоянні за своє національне самовизначення і суверенітет».
Німецьке видання, разом з тим, не виключає, що успіх України на шляху демократизації, за підтримки Заходу, може сприяти не лише здійсненню її прозахідних планів – вступ до НАТО і ЄС, але й «штовхнути саму Росію в демократичне русло, що може стати смертельним для «системи Путіна».
Лондонська «Таймс» інформує, з посилання на свої джерела у російському міністерстві оборони, про плани Москви, у відповідь на елементи американської систему ПРО в Європі, розмістити російські ракети в Калінінградській області та Білорусі. Ця ж газета наводить думки експертів про те, що ці плани Кремля розраховані, насамперед, на пропагандистський ефект щодо опозиції в Чехії і Польщі, так як і нинішні перебої у нафтовому постачанні до Праги з Росії.
«Таймс» також цитує західного дипломата, який називає «калінінградські ракетні плани» «блефом», бо Росія не має «зайвих» ракетних комплексів і не думає їх виготовляти, але «блефує», розраховуючи на те, що до відходу Буша США не встигнуть розгорнути систему ПРО в Європі. Низка європейських газет – «Файненшел Таймс», «Ді Вельт», «Ґардіан» – не лише не виключають політичної складової у зниженні російських поставок нафти до Чехії, але й вказують на те, що політика Кремля після приходу Дмитра Медведєва не стала «менш брутальною», що видно з нових провокацій Москви стосовно Грузії та України і намірів Кремля посилити тиск на «ослабленого конкурента – Європейський Союз».