Хто за?

«Бандити повинні сидіти в тюрмах» - це гасло знову актуальне в політикумі. У розпал економічної кризи народ будуть годувати «видовищем» - люди в масках в’яжуть руки черговим «Рудьковським». Ворогуючі політичні сили почали активно задіювати різні підконтрольні силові структури або різних підконтрольних заступників у Генпрокуратурі для перехресного вогню кримінальними справами.

Перша ластівка – справа хабарника судді Зварича

Учора Верховна Рада дала дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності та на арешт голови Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича.

Це той самий суддя, якому слідство інкримінує одержання хабара в розмірі 100 тисяч доларів, у якого під час обшуку було вилучено три мішки з грошима - 1 млн доларів та 2 млн грн. Суддя пояснив, що це йому «засівали». «У червні суд переїжджав з одного приміщення в інше, і є такий звичай, коли поселяєшся в новий дім, засівати копійками. Засівали хто копійками, хто гривнями, хто доларами... ", - веселив журналістів на прес-конференії Зварич. Після таких «веселощів» Зваричу зразу стало погано – він ліг у лікарняне ліжко. А звідти просто зник. Отже, хоча Верховна Рада і дозволила його арешт, тепер лови вітер у полі.

Зрештою, вполювати Зварича - це вже неактуально. В його справі фігурує «звір», який куди більше цікавить широкі верстви політиків, а отже, і силові структури. Йдеться про представника Президента у парламенті, заступника голови Секретаріату та екс-губернатора Львівської області Петра Олійника.

У поданні про надання згоди на затримання Ігоря Зварича, яке надійшло 18 грудня в парламент, депутати могли прочитати цікаву для себе інформацію про те, що 100 тисяч доларів хабаря судді Зваричу було надано в кабінеті тодішнього голови Львівської обласної адміністрації Петра Олійника в присутності самого Петра Олійника.

Верховна Рада буквально вибухнула. Депутати зовсім різних фракцій були політично зацікавленими «прищемити» Олійника й вимагали проголосувати вимогу до Президента звільнити заступника Балоги. У ненависний Секретаріат одна за іншою летіли отруйні стріли. «Потрібно відсторонити Петра… Петручіо, вибачте, Олійника від виконання ним обов`язків як основної мафіозної ланки», - вимагав Тарас Чорновіл. А Олег Ляшко рекомендував розібратися, кому Зварич возив у Київ гроші. Сам депутат переконаний, що суддя-«засівач» розплачувався за дах з головою Вищого адміністративного суду паном Пасенюком. А ВАС, як відомо, у великій політичній війні суддів традиційно стоїть на боці Президента. Отже, для БЮТ справа судді Зварича була дуже і дуже доречна.

По-перше, БЮТівці раділи, що суддю-хабарника звати Зварич. Мовляв, не всі слухачі та глядачі, що одним вухом десь там чули і одним оком десь там бачили, доберуть, що йдеться про Зварича-суддю, а не про їх набридлого до сверблячки колегу з НУ-НС.

По-друге, вдарити по Петру Олійнику - це вдарити по тій частині «Нашої України», яка категорично проти коаліції з БЮТом. А через цих «нескорених» у Тимошенко немає більшості у парламенті.

Отже, БЮТ тішиться. Тихенько в хустиночку хихоче і… Віктор Балога. Цілком можливо, що він теж приклав руку до неприємностей Олійника. Адже невипадково справа Зварича-Олійника була порушена на наступний день після того, як Президент засватав екс-губернатора Львівщини працювати до себе в Секретаріат.

Справа у тому, що нещодавній прихід Петра Олійника на Банкову означав послаблення ролі Балоги та зменшення його впливу на Ющенка. Останнім часом Президент і так з болісною недовірою ставився до свого фаворита, після допущення Балогою цілого ряду стратегічних помилок.

Щоб зрозуміти, на яку роль Олійник прийшов у Секретаріат, треба згадати, що не так давно він з Балогою вважалися непримиренними ворогами. На початку цього року, коли Віктор Іванович перебував у зеніті своєї лихої слави, він домігся звільнення Петра Олійника з посади губернатора Львівщини, на якій той сидів рекордні три роки і практично прикипів.

Обізнані люди розповіли «Обозу», що заяву про звільнення Олійник писав зі словами: «Я не ляжу під Балогу». Той, хто не хотів лягати під Балогу, очевидно, тепер мав плани його «підсидіти» в Секретаріаті. Але не судилося… Справа Зварича здатна серйозно привалити Олійника, і Балога знов на певний час стане єдиним і неповторним Цербером дверей у кабінет Президента.

До речі, у поданні до Верховної Ради на Зварича, що було роздане депутатам особисто, «Обоз» вичитав для себе багато такого, що лише підтверджує вище викладені роздуми.

А саме хабар Зваричу стався у жовтні 2007 року, а кримінальна справа була порушена лише 2 грудня і розслідувана за… 5 днів. Вже 7 грудня судді Зваричу було пред’явлене обвинувачення. Якщо справа була така проста, що слідство зайняло лише 5 днів, де воно було раніше – більше року? Причому справа була порушена якраз у той момент, коли вона стала найбільш зручна ворогам Президента та особисто Балозі. Адже саме з початку грудня Олійник почав «гавкати» проти коаліції і заодно підсиджувати Балогу.

Можливо, СБУ та слідчі Генпрокуратури більше року шукали докази? У постанові вказано, що вина Зварича доведена свідченнями людини, що давала хабар, а також стенограмами розмов. Отже, Зварича – писали. Отже, про хабар було відомо в усіх подробицях давно. Отже, залишалося лише «розколоти» того, хто давав. І те, що не могли зробити за рік, зліпили за п’ять днів. До речі, зліпили досить грубо. Зокрема, Сергій Ківалов, виступаючи з трибуни Верховної Ради, розповів такі подробиці роботи над справою:

«В течение восьми месяцев видеозапись фиксировала, как судьи Львовского апелляционного административного суда регулярно заносили Игорю Зваричу в его служебный кабинет крупные суммы денег – десятки и сотни тысяч в разных валютах, которые он тут же распределял. Меньшую часть отдавал судьям, большую часть оставлял себе». Отже, згідно зі словами Ківалова, хабарі давалися в службовому кабінеті Зварича, а у кримінальній справі йдеться про кабінет Петра Олійника. ???

«Обоз» зовсім не збирається нікого в цій справі виправдовувати. Хочеться лише акцентувати на тому, що голосні антикорупційні викриття у нас відбуваються виключно в рамках політичної доцільності. А значить, слід очікувати відповідь на справу Зварича-Олійника іншого ворогуючого політичного табору. Зрештою, відповідь вже пролунала.

У четвер під час доповіді генпрокурора Олександра Медведька у Верховній Раді депутат НУ-НС Ярослав Кендзьор майже «спонтанно» запитав про Богдана Губського: «Цей головний рекетир-латифундист буде притягнутий? Прокуратура займеться цією справою чи ні?».

«У провадженні Генеральної прокуратури є кримінальна справа, яка на даний час розслідується. Є дві заарештовані особи», - раптово зізнався Медведько. І тим самим дав пану Губському чіткий сигнал брати ноги в руки і забиратися на якусь свою закордонну нерухомість.

Отже, кримінальна справа стосовно Губського вже є. Інша справа, коли вона буде активізована. За інформацією «Обозу», справа не лише є, вона вже повністю готова, підшита, пропечатана… Так готова, що подання в парламент на притягнення Губського планувалося Генпрокуратурою та зацікавленими високопосадовцями вже у наступний вівторок.

Однак, здається, планам щось завадило, інакше Медведько, в умовах, коли за язик його ніхто розжареними щипцями не тягнув, так багато депутатам не говорив би.

У будь-якому випадку все готово для того, щоб рушниця вистрелила у найнезручніший для Тимошенко момент. А поки що він, очевидно, ще не прийшов.

Далі паровозиком піде... Литвин

Дехто там, зверху, залишився дуже незадоволеним тим, що Володимир Михайлович взяв спікерство з рук Юлії Тимошенко. Настільки незадоволеним, що пригадав декому в Генпрокуратурі, що у Мельниченка в Штатах є аудіоплівки, на яких по одній відомій кримінальній справі вже давно треба ідентифікувати відомі голоси. І один з них належить Володимиру Литвину.

Перераховані «Обозом» прізвища - не повний список жертв в умовах, коли політична війна за президентство 2010 дійшла до стадії точкового перехресного обстрілу кримінальними справами. За першим пострілом піде другий, третій і т.д. Гасло «була б людина, а справа знайдеться» для нашого політикуму нині актуальна як ніколи. Причому справи не треба висмоктувати з пальця. Реальні приклади корупції в діяннях кожного навіть не другого, а 1,001-го може нарити навіть слідчий-початківець. Вистачить 5 днів, як на суддю Зварича.

P.S. Жоден конкретний політик у війні «криміналу» не постраждає. Усі відбудуться легким переляком. Адже донині за корупцію в Україні відомих політиків не саджали. І тепер не будуть. Такі правила гри, в яку ВОНИ грають.