У Чехії відкрили інтернет ресурс "Пам'ять народу"

Чеські інтернет-газети відкрили проект «Пам'ять народу», в рамках якого люди можуть розповідати про свої долі у вирі подій минулого століття. Незабаром цей проект має стати загальноєвропейським.

Видео дня

Франтішек Краус розповідає свою долю: як 1942 року він потрапив до нацистського концтабору, як йому вдалося вижити у цій нищівній системі, як згодом його ув’язнили комуністи і за підозрою у шпигунстві засудили до 22 років в’язниці, як довелося стати агентом чехословацьких спецслужб.

У житті Франтішека Крауса ніби відображається драма ХХ століття. І саме цю драму хочуть показати засновники інтернет-сторінки www.pametnаroda.cz., де у формі статті, аудіо- чи відеозапису можна долучитися до глобальної розповіді про історію тоталітаризму на основі реальних людських доль. Ініціатором проекту «Пам’ять народу» виступило об’єднання «Post bellum», до якого входять історики та журналісти. Вісім років тому вони почали збирати свідчення очевидців.

«З цього вийшов доволі об’ємний проект. За вісім років роботи наше об’єднання зібрало близько 800 записів. Два роки тому в керівника «Post bellum» Мікулаша Крупи з’явилася ідея заснувати цей інтернет-проект. Зібрання інтерв’ю очевидців становить базу нашого порталу» - розповів Ладіслав Лінднер з чеського радіо.

Чеське радіо є партнером проекту «Пам'ять народу». Кожен аудіозапис доповнений тогочасними фотографіями та біографіями очевидців. Поки що переважна більшість з них – чеською мовою. Однак наступного року проект має стати загальноєвропейським і, як сподіваються організатори, поповнитися багатьма іншими мовами. Уже нині партнерами проекту є 15 установ з восьми європейських країн: зокрема німецький Фонд «Брюке/Міст» із Дрездена, британський Музей Світової війни з Лондона та румунський Інститут досліджень злочинів комунізму.

«Ми розраховуємо, що на початку 2009 року наші партнери з Європейського союзу доповнять сторінку своїми власними зібраннями свідчень очевидців національними мовами. У нас немає жодних домовленостей про якусь конкретну кількість розповідей очевидців, які ми хочемо взяти до нашого проекту. Приблизно ми плануємо, що впродовж наступних трьох років нам вдасться назбирати біля п’яти тисяч таких інтерв’ю», - каже керівник об’єднання «Post bellum» Мікулаш Крупа