Літературний конкурс. Окуляри

Жив на світі один чоловік. Він був самотнім і трохи дивакуватим. Тому ніхто навіть не пам’ятав його імені. Всі звали його Винахідником, тому що він постійно вигадував різні цікаві штучки, якими розважав себе та сусідських дітлахів.

Проте Винахідник завжди почував себе нещасним. Тому одного разу він вирішив створити собі окуляри, через які би світ виглядав інакше. Довго Винахідник прів над своїм новим витвором. Дітлахи сумно поглядали на зачинені двері його будинку, проходячи повз. Та ось, одного разу Винахідник з’явився на вулиці. Хоча спочатку його ніхто не впізнав. На його обличчі були величезні окуляри, що переливалися на сонці різними кольорами.

- Що це в тебе, що? – з цікавістю запитували діти, проте Винахідник ніби їх і не чув. Він захоплено вигукував:

- Який чудовий світ! Які навколо квіти! Які прекрасні палаци!

Сусіди здивовано озиралися довкола і, як і раніше, не бачили нічого, крім своїх стареньких будинків, голих осінніх дерев і калюж. Та Винахідник не звертав на них жодної уваги, він рушив дорогою, що вела на скелі, не припиняючи дивуватися своєму вигаданому світу. Дітлахи побігли слідом за ним. Спочатку їм подобалася ця гра, навіть заворожувала, та потім чомусь стало моторошно і лячно. Проте цікавість брала гору, тому вони видряпувалися на скелі, ні на крок не відстаючи від Винахідника.

Нарешті вони наблизилися до провалля. Діти з жахом відсахнулися від краю скелі, а Винахідник усміхнувся:

- Яка чудова долина!

- Ти що, це ж провалля! – спробували спинити його діти. Але він їх не слухав.

- Я ще ніколи не бачив таких барвистих метеликів! – промовив Винахідник і ступив у прірву.