В Вищій раді юстиції - "бунт на корабле"

31 травня Вища рада юстиції остаточно визначилася із своїм "антиконституційним курсом, курсом на втручання в судову діяльність і вчинення тиску на суддів при прийнятті ними рішень". Це стало можливим у зв’язку з тим, що за останні півтора місяці у Вищій раді юстиції склалася більшість, яка працює на одну політичну силу. Будь-які рішення, будь-які пропозиції меншості блокуються не з огляду на закон чи Конституцію, а у зв’язку “з політичним заворотом”.

Видео дня

Таку гостру заяву на засіданні Ради суддів України у п‘ятницю 1 червня зробив заступник Голови Вищої ради юстиції Микола Шелест, підкресливши готовність відповідати за кожне сказане з цього приводу слово.

Для прикладу заступник Голови ВРЮ навів ситуацію із внесенням змін до регламенту Вищої ради юстиції на підставі відомої постанови Верховної Ради України про тимчасовий порядок призначення суддів на адміністративні посади. Попри намагання кількох членів Вищої ради юстиції, в тому числі і зусилля самого пана Шелеста, “привести до тями політично заангажованих членів Вищої ради юстиції”, більшість вела свою лінію.

Микола Шелест дав негативну оцінку цій парламентській постанові, зазначивши, що вона "не тільки по формі антиконституційна, вона антиконституційна й по суті". Він також звернув увагу, що раніше навіть Президент України не мав права вносити пропозиції щодо кандидатур на адміністративні суддівські посади, а міг лише погодитися чи не погодитися з внесеною Головою Верховного Суду кандидатурою. А постановою парламенту це право надали навіть окремому члену ВРЮ. "Тобто, якщо завтра, скажімо, Сергій Ківалов внесе пропозицію призначити, скажімо, екс-голову Печерського райсуду Колесниченка головою Донецького апеляційного суду, то Вища рада юстиції може і не зважати на думку з цього приводу ані Голови Верховного Суду, ані Ради суддів України, і завдяки сформованій більшості ВРЮ прийняти вигідне для неї рішення", - вражений він.

Він наголосив на нагальній потребі Ради Суддів України дати належну оцінку діяльності Вищої ради юстиції, звернутися до Президента, Верховної Ради й до всіх суддів "з тим, щоб не допустити зайняття посад голів або заступників голів судів таким антиконституційним шляхом".