УкраїнськаУКР
русскийРУС

Школу-музей Василя Симоненка можуть закрити

1,5 т.
Школу-музей Василя Симоненка можуть закрити
Google Subscribe

Будьте первыми в курсе главного – подпишитесь на Новини на OBOZ.UA в Google

Подписаться

Заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко направив звернення до Міністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка та голови Полтавської облради Олександра Удовиченка з проханням не допустити закриття Біївської початкової школи у Лубенському районі Полтавської області, в якій свого часу навчався визначний український поет Василь Симоненко, повідомляє прес-служба М. Томенка.

Посилаючись на звернення громадськості Полтавської області, яка повідомила про наміри щодо закриття цього навчально-освітнього закладу, Микола Томенко звертає увагу на те, що Біївська початкова школа є до того ж і діючим музеєм поета. У зв’язку з цим заступник Голови Верховної Ради просить Міністерство освіти і науки не допустити закриття цього навчального закладу, який займається не лише освітньою, а й історико-культурною та пізнавальною діяльністю.

Довідка:

Василь Симоненко (8 січня 1935, село Біївці Лубенського району на Полтавщині - 1963) — український поет і журналіст, діяч українського руху опору.

В. Симоненко писати вірші почав ще в студентські pоки, але друкувався неохоче: за його життя вийшли лише збірки поезій «Тиша і грім» (1962) і казка «Цар Плаксій і Лоскотон» (1963). Зате уже в ті роки набули великої популярности самвидавні поезії Симоненка, що клали початок українському рухові опору 1930-70-их pоків. Тематично вони становили сатиру на совєтський лад

Самвидавною творчістю Симоненко, за визначенням критики, став на шлях, указаний Т. Шевченком, й увійшов в історію укр. літератури як визначальна постать боротьби за державний і культурний суверенність України другої пол. 20 в.

1962 року В. Симоненко разом з А. Горською та Л. Танюком виявили мiсця поховання розстрiляних НКВС на Лук'янiвському та Василькiвському цвинтарях, в Бикiвнi, про що й було зроблено заяву до мiської ради. Пiсля цього його було декiлька разiв жорстоко побито, унаслідок чого помер від швидкоплинної хвороби нирок у 1963.

Читайте також:

Дмитро Стус розповів, за що отримав Шевченківську премію