Ющенко «нагне» фракцію «Наша Україна»

Голова Верховної Ради Олександр Мороз заявив, що 11 липня під час зустрічі Президента з лідерами фракцій Верховної Ради обговорювалося питання про створення широкої коаліції разом із блоком «Наша Україна».

Видео дня

У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Чи приєднається «Наша Україна» до «антикризової» коаліції в складі Партії регіонів, СПУ та КПУ?»

Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):

„Скоріш за все, приєднається, але не в форматі «Партія регіонів-СПУ-КПУ-«Наша Україна», а у форматі «Партія регіонів-СПУ-«Наша Україна». Тобто, «антикризова» коаліція, але без комуністів. Варіантів тільки два: глуха опозиція під впливом Блоку Юлії Тимошенко з перспективою розпорошення, або поглинання БЮтом, чи інсталяція в коаліцію з Партією регіонів та соціалістами. Таким чином можна буде більш-менш утримувати ситуацію: хоч і отримати поразку, але не з сухим рахунком, «розмочивши» рахунок на останніх хвилинах програшного матчу”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

„Зараз точиться боротьба за Президента України. «Регіонали» усвідомлюють, що без співпраці з Президентом парламентсько-урядова коаліція буде неефективною. У Президента є дуже багато важелів для протидії коаліції, якщо вона міститиме антипрезидентських характер. Достатньо лише згадати, що за Президентом залишається призначення Генерального прокурора та голови СБУ. Тому «регіонали» намагатимуться знайти спільну мову з Президентом. Це може бути як формальний вхід «Нашої України» до коаліції, так і просто розподіл сфер впливу між Президентом і коаліцією, без формального залучення «Нашої України».

Для Юлії Тимошенко й радикальної частини «Нашої України» боротьба за Президента так само має надважливе значення. У разі асиміляції Ющенка «регіоналами», Тимошенко спочатку відсунуть в радикальну опозицію, а потім можуть, заради недопущення її до влади, конституційною більшістю перевести президентські вибори з загальнонародного обрання до обрання в парламенті. Для того, щоби не допустити такий сценарій, БЮТ і влаштовує заворушення в сесійній залі. Бійки в сесійній залі тільки ззовні мають деструктивний характер, а насправді мають свою внутрішню логіку.

Крапку в ситуації може поставити лише Президент. «Наша Україна» – не самодостатня структура й від Президента залежить, куди вона піде – в коаліцію, чи до Юлії Тимошенко”.

Володимир ФЕСЕНКО (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):

„На мій погляд, доцільно відмовитися від тих ідеологічних назв формату коаліцій – «демократична», «антикризова», «широка», тому що вони мають за собою певний контекст, певний смисл, який дратує частину громадської думки й політичної еліти. Для того, щоб відбувся компроміс у Верховній Раді, доцільно відмовитися від цих термінів, хоча б формально. На мій погляд, компроміс може відбутися, й частина «Нашої України» до нього готова. Інша річ, що там є політичні, тактичні й навіть стратегічні розбіжності серед членів фракції, особливо серед керівників: частина фракції вважає неприпустимою коаліцію з Регіонами, а з комуністами тим паче. Думаю, що частина фракції піде на участь у новому форматі коаліції, а частина залишиться в опозиції разом із БЮТ чи окремо”.

Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):

„Я думаю, що входження у повному складі – малоймовірно, хоча бажано. Я вважаю, що це єдиний варіант стабільної конфігурації, яка може мати перспективу працювати достатньо довгий час і зняти напруження між різними секторами українського політикуму, й, одночасно, між секторами українського суспільства, якщо б вистачило впливовості в Ющенка переконати більшість фракції. Я розумію, що деяких депутатів із «Нашої України» переконати взагалі неможливо, але вони б залишилися поза коаліцією й не брали б участі в коаліційних справах. Я думаю, що тут величезна відповідальність саме на Вікторові Ющенку. Інший варіант – інкорпорування в цю широку коаліцію особистостей, яким довіряє Ющенко, погодившись при цьому на коаліцію в сьогоднішньому форматі”.

Максим СТРІХА (керівник наукових програм Інституту відкритої політики):

„Мені здається, що «Наша Україна» була б зацікавлена в форматі широкої коаліції, оскільки, це єдиний спосіб уникнути поглиблення протистояння між двома частинами України й, усе ж таки, подарувати країні якусь стабільність. Але, безумовно, для «Нашої України» було б дуже важко претендувати на щось в коаліції. Мені здається, що зусилля НСНУ будуть зорієнтовані на те, щоб переконати Регіони почати формувати коаліцію з чистого аркушу, без участі в ній комуністів. Очевидно, «Наша Україна» сформувала б таку коаліцію й без соціалістів, але потужних карт, для того, щоб вимагати від Регіонів ще й цього, вочевидь, у неї немає. Наскільки Регіони будуть готові піти на такий крок, коли вони отримали все, чого хотіли? Невідомо. Коментувати мені складно. Я думаю, що є невеликі шанси приєднання «Нашої України» до теперішньої «антикризової» коаліції. Але, якщо Регіони погодяться формувати нову коаліцію на прийнятних програмних умовах для НСНУ, то шанси входження «Нашої України» до такої коаліції доволі високі”.

Олександр ЛИТВИНЕНКО (провідний експерт політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова):„Дивлячись, які умови будуть висунуті. Зараз, коли фактично Партія регіонів буде висувати свого прем‘єра, все залежатиме від того, що зможе запропонувати «Наша Україна». Чесно кажучи, у мене поки що немає оптимізму щодо такої перспективи. «Наша Україна» заявила про велику вірогідність переходу фракції в опозицію, але я не впевнений, що їй просто вдасться домовитися з Регіонами. А після того, як Мороз фактично зрадив «Нашу Україну», я, чесно кажучи, слабо уявляю їх в одній мегафракції”.