Ющенко поговорив з Ахметовим про футбол?
30 березня відомий український бізнесмен, член Партії регіонів Ринат Ахметов повідомив на прес-конференції, що мав зустріч з Президентом України Віктором Ющенком. У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Який може існувати простір для домовленостей між Ющенком й Ахметовим?»
Кость БОНДАРЕНКО (директор Інституту національних стратегій):
«Я думаю, що ця розмова мала б відбутися набагато раніше, ще коли Ющенко тільки став президентом. Справа в тому, що Ахметов не остання людина в державі й багато що значить для української економіки та політики. Вплив Ахметова на політичне життя України є просто, скажімо так, необмеженим, він не обмежується лише Партією регіонів, тому я думаю, що практика домовленостей вищих посадових осіб держави із впливовими громадянами, може тільки вітатися і є неминучою в тих умовах, в яких перебуває Україна зараз. Ігнорувати фактор Ахметова, ігнорувати його впливи на частину України неможливо й недоцільно.
Про що вони могли говорити? Скоріш за все про функціонування Партії регіонів у нових умовах, про функціонування частини депутатів майбутнього парламенту, на яких має вплив Ахметов і про можливу координацію дій. Навіть, якщо Партія регіонів буде в опозиції в наступній Верховній Раді, перебування в опозиції не означає цілковите обрубування контактів».
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):
«Президент України опинився після парламентських виборів у непростій ситуації. Обидві сили, які здобули перемогу на виборах: і Партія Регіонів, і Блок Юлії Тимошенко, завдячують своєму успіхові протестному вибору населення. Тобто більшість населення голосувало проти існуючого стану речей у державі. Президент мусить враховувати інтереси опозиційного електорату. Чи опиниться Партія регіонів у парламентсько-урядовій коаліції, чи перейде в повну опозицію, чи перебуватиме в частковій опозиції (наприклад, до уряду не увійде, але отримає кілька губернаторських посад в областях, де контролює місцеві Ради) — в будь-якому випадку, центральна влада враховуватиме Партію Рината Ахметова як «утримувача контрольного пакету акцій» цієї партії» .
Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):
«Перше, що спадає на думку, — звісно, обговорення можливої коаліції — «Наша Україна»-Партія регіонів. Ще те, що Ющенко хотів дізнатися думку з цього приводу, а також думку про конкретні можливі коаліційні розміни істинного керівника Партії регіонів і провідника нової донецької еліти Рината Ахметова. Але не виключаю, що одним із стрижневих сюжетів цієї розмови було й обговорення можливої кандидатури на посаду прем‘єр-міністра — Юлії Тимошенко, й реакція на подібну коаліційну прем‘єрську перспективу представників донецького капіталу й донецької великої політики, зокрема пана Ахметова. Так що Президент в ході цієї розмови міг «прощупати», як сприймають таку перспективу «донецькі», та які будуть можливі їх дії в разі прем’єрства Тимошенко й відтворення майданної коаліції».
Володимир КОРНІЛОВ (директор українського філіалу Інституту країн СНД):
«Виктор Ющенко после сокрушительного поражения его партии на этих выборах, конечно, я думаю, должен учитывать тот факт, что он становится второстепенной фигурой даже в «оранжевом» лагере, я уже не говорю про Украину в целом, которая в значительной степени не приемлет и Президента, и оранжевый цвет. И для того, чтобы сохранить свои позиции хотя бы где-то на вершине этого политикума, он понимает, что теперь ему нужно подстраховываться — договариваться не столько со своими вчерашними партнерами по Майдану, сколько с теми, кто в значительной степени влияет и на бизнес, а после этих выборов, и на политику. Соответственно теперь Виктор Ющенко должен признавать то, что Партия регионов получила треть голосов поддержки избирателей, и то, что Ринат Ахметов теперь становится не только влиятельным бизнесменом, но и влиятельным политиком, и будет во многом определять позицию самой крупной, самой мощной фракции. Само собой, как минимум обменяться мнениями, они должны были».
Дмитро ВИДРІН (директор Європейського інституту інтеграцій та розвитку):
«Я думаю, пока общим у них является страсть к футболу, так как больше я не вижу на данный момент у них общих интересов».
Євген КОПАТЬКО (директор Компанії соціальних і маркетингових досліджень ДІАЦ, м.Донецьк):
«Самый широкий, хотя бы по той простой причине, что Партия регионов победила на выборах, и победила убедительно, это первая позиция. Второй момент. Партии, которые заняли второе, третье место и т. д., не хотят уходить от декларативных заявлений по поводу того, что быстро нужно делать «оранжевую» коалицию. Если будет «оранжевая» коалиция, то тогда, наверное, поле будет очень узкое: Партия регионов, очевидно, будет в оппозиции, но это будет как-то очень неестественно для победившей силы. Поэтому поле для маневра должно быть широким. Когда люди уйдут уже от всей этой майданной риторики, начнут реально думать головой, тогда наверно будет нормальный продуманный диалог. Я считаю, что позиция Партии регионов является очень продуманной и взвешенной, без поспешных заявлений, что дает повод для маневра другим политическим силам. Партия регионов показывает, как лучше вести политический диалог».