Українці досі лякають дітей словом з чотирьох літер

2 березня міністр закордонних справ України Борис Тарасюк в інтерв‘ю «Українській правді» заявив, що протягом трьох років Україна може вступити в НАТО.

У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Коли Україна вступить у НАТО?»

Валерій ЧАЛИЙ (директор міжнародних програмУкраїнського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова):

„Більше всього мене цікавить не дата вступу в НАТО, а досягнення критеріїв НАТО і Європейського Союзу в самій Україні, адже 80% завдань плану дій Україна-НАТО й цільових щорічних планів стосується не зовнішньополітичної чи воєнної сфери, а сфер, які потребують модернізації саме для українців, не залежно від вступу чи не вступу в НАТО. Вже давно треба зрозуміти, що з одного боку визначення термінів – це не головне, а з іншого – є певне планування, яке теж треба мати на увазі. Коли міністр закордонних справ говорить про певні терміни й просування до їх реалізації, в мене немає підстав йому не довіряти. В той же час рішення щодо вступу в НАТО буде залежати як від позиції самих країн членів НАТО, так і від трансформації цієї організації та консенсусу українських політичних еліт щодо такого рішення”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

„А я натомість можу стверджувати, що протягом цих трьох років Україна не вступить до НАТО, і в мене є сильна підозра, що мій прогноз більш реалістичний, аніж прогноз пана Тарасюка. Не зможе вступити до НАТО країна, більша частина населення якої виступає проти членства в цій організації. НАТО занадто довгий час перебував у якості негативного жупела для радянського населення. Радянський Союз уже помер, а радянські міфологеми значною мірою ще живі.

Прозахідна частина політичної еліти не дуже вдало пропагувало серед населення необхідність входження до цього військового блоку. А якщо говорити про питання безпеки української держави, то у нормального «маленького», середнього й великого українця виникне питання: що краще в ХХІ сторіччі захищає державу-вступ до військового блоку чи вдалі угоди по забезпеченню країни енергоносіями? Поки що переваги вступу до НАТО для України ніхто пояснити не зумів”.

Кость БОНДАРЕНКО (директор Інституту національних стратегій):

„Щодо висловів Тарасюка. В цьому випадку згадується народна приказка – дай, Боже, нашому теляті вовка з‘їсти, це по-перше. А що стосується того, чи вступить Україна в НАТО, то для початку потрібно запитати: навіщо Україні НАТО? Я поки що не чув відповідь на це запитання з вуст жодного українського політика – адепта НАТО. На початку 90-х років, коли «нових українців» запитували: «Навіщо ти робиш цей крок?», то відповідь була – «Це ж круто!». Мені здається, що й українські політики думають, що вступати в НАТО – це просто круто, бо іншого якогось логічного чи раціонального пояснення цьому немає. Другий момент – це те, що соціологічні опитування незмінно показують, що рівень прихильників вступу України в НАТО сягає приблизно 25% загальної кількості населення. Тому я вважаю, що потрібно враховувати інтереси українців, а не лише інтереси української владної верхівки”.

Володимир ФЕСЕНКО (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):

„Я думаю, що після парламентських виборів рік-два піде на те, щоб адаптувалась і до політичних, і до соціально-економічних умов нова політична система України. політики будуть облаштовуватися в нових політичних умовах і це певною мірою загальмує процес євроатлантичної інтеграції України, тим паче, що так чи інакше зросте вплив тих політичних сил, які критикують ідею вступу України до НАТО. Тому. я думаю, що в найближчі два-три роки буде дуже важко реалізувати цю мету – вступ України до НАТО. Я думаю, що так чи інакше ця ідея набуде більш-менш серйозного реального змісту лише після наступних президентських виборів за тієї умови, що переможе представник того політичного табору, який визнаватиме ідею євроатлантичної інтеграції, і якщо в той же час і в парламенті буде сформована більшість із сил, які підтримують цю ідею. Так що це станеться не раніше 2010-2011 року”.

Сергій ДАЦЮК (консультант корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика»):

„Питання безпеки не є питанням правового консенсусу. Безпека – це питання компетенції, тобто знань. Якщо ми говоримо про те, що у нас має бути найвища безпека, то у нас повинна бути компетенція в розумінні того, що таке безпека. Ви мусите вибирати з дуже багатьох способів організації безпеки – таких, як ядерна зброя, супутникова зброя, вклюкачаючи супутники пасивного спостереження й активного знищення аж до лазерів з ядерною накачкою. Це не є питанням вибору громади. Є багато речей, які є питаннями вибору громади, наприклад мова, тому що це питання права. А є питання які є питаннями компетенції, які не можна виносити на референдум, тому що громада некомпетентна. Це питання компетенції, а не правового консенсусу”.

Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):

„На мою думку, протягом трьох-п‘яти років Україна не вступить в НАТО. А як буде далі – не відомо: НАТО може змінюватися, й українське ставлення до цього процесу може змінюватись, так що найближчим часом цього не станеться, я в цьому абсолютно впевнений”.