Голова Держкомстату вважає, що у відставці уряду Тимошенко винна політика

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати України! Шановний Юрію Івановичу і члени уряду, присутні!

На виконання рішення Погоджувальної ради депутатської фракції Верховної Ради дозвольте коротко поінформувати вас про результати соціально-економічного розвитку України в поточному році.Згідно з цим же рішенням, вам, шановні народні депутати, надані для ознайомлення детальні матеріали з даного питання. Тому у зв’язку з обмеженим регламентом буду максимально стислим у своїй інформації.

Економічна ситуація, яка склалася зараз в країні є досить непростою і неоднозначною. З одного боку, продовжується економічне зростання, так, ВВП за 8 місяців поточного року зріс на 2,8 відсотка. З іншого, темпи цього зростання суттєво уповільнились, при чому, як в порівнянні із попереднім роком, так і з початком поточного року. Нагадаю, що ВВП за підсумками минулого року зріс на 12,1 відсотка, а цей рік розпочався з 6,5 відсотків приросту у січні.

Заради об’єктивності варто перш за все зазначити, що соціально-економічні процеси та результати, які мають місце сьогодні, багато в чому витікають із попередніх етапів розвитку нашої економіки. Так, за рахунок яких же складових отриманий нинішній економічний результат? Найважливішою складовою ВВП є, як відомо, промисловість. Її частка в загальному обсягу випуску продукції біля 50 відсотків. У поточному році в промисловості продовжувалося уповільнення темпів зростання обсягів, яке розпочалося ще у другому кварталі минулого року і в результаті за січень-серпень поточного року приріст склав 3,5 відсотки.

Нагадую, що за підсумками минулого року цей показник був 12,5 відсотків. Основним інтегральним чинником, який вплинув на погіршення динаміки в промисловості є те, що в Україні так і не було сформовано конкурентноспроможну, внутрішньо орієнтовану структуру виробництва. На погіршення ситуації в поточному році також позначилася висока база минулого року, що була сформована в результаті сприятливої ситуації на зовнішніх ринках.

Переважна сировинна спрямованість національної промислової галузі ставить її в пряму залежність від кон’юнктури зовнішніх ринків, так питома вага сировинної продукції в обсязі реалізованої продукції промисловості складає зараз біля 70 відсотків. Особливо яскраві ці тенденції відслідковуються на прикладі двох базових галузей промисловості – металургії та нафтопереробки, які за підсумками 8 місяців відбулося абсолютне зменшення обсягів виробництва порівняно з минулим роком.

Питома вага підприємств металургійної галузі, як відомо, складає біля 70 відсотків. На них припадає біля 43 відсотків загального експорту України. А по багатьох товарних позиціях цієї галузі експорт складає практично 100 відсотків виробництва. Тому різке падіння цін на металопродукцію на світових ринках вкрай негативно позначилося на результатах роботи цієї галузі. Негативно вплинула на стан металургійної галузі також цінова ситуація на внутрішньому ринку. Так значно зросли протягом останніх двох років ціни на сировину, кокс і залізну руду, а також тарифи на вантажні перевезення металопродукції залізничним транспортом. Це призвело до суттєвого подорожчання продукції металургії і наслідком цього стало зменшення попиту як в середині країни, так і за кордоном. В результаті сумарної дії названих факторів починаючи з другого півріччя минулого року, темпи зростання обсягів металургії різко уповільнилися. В поточному році ця тенденція поглибилася і за вісім місяців обсяги металургії зменшилися на 3,2 відсотка.

Другою галуззю промисловості, яка зменшила обсяги виробництва за вісім місяців на 8,6 відсотка стало виробництво коксу та нафтоперероблення. Це відбулося, перш за все, через нестабільну ситуацію із забезпеченням сировиною, в тому числі, давальницькою нафтою. Питома вага виробництва основних нафтопродуктів з давальницької нафти перевищує 40 відсотків. В той же час, для порівняння, високі темпи зростання обсягів виробництва збереглися у внутрішньо орієнтованих галузях промисловості. В харчовій промисловості - 14 відсотків, у виробництві деревини - 20 відсотків, в целюлозно-паперовій і поліграфічній – 12 відсотків.

В галузі сільського господарства, яке дає біля 10 відсотків ВВП, приріст обсягів виробництва за вісім місяців становив 2,2 відсотка. Торік, за аналогічний період, темп приросту складав понад 32 відсотки і був зумовлений, в основному, дуже високим урожаєм зернових культур в минулому році. У поточному році обсяг продукції рослинництва очікується меншим проти минулорічного десь на 5-7 відсотків за рахунок скорочення, перш за все, загальної площі посівних площ на 3,3 відсотка, в тому числі, під зерновими культурами на 2,5 відсотка, а, також, зменшенням урожайності. Поряд з цим впродовж року спостерігається стабільна тенденція зростання обсягів продукції тваринництва. Так, за січень-серпень вона склала 4,6 відсотка. В тому числі, і це надзвичайно цікава підприємствах - на 15,5 відсотків.

У транспортній галузі також спостерігається зменшення обсягів вантажообороту, який за 8 місяців поточного року в цілому скоротився на 3,3 відсотка. Зменшення вантажообороту відбулось на авіаційному, залізничному, морському і трубопровідному транспорті. Для розуміння основних причин цього варто зазначити, що зменшення обсягів вантажів, відправлених, наприклад, залізничним транспортом, майже повністю корелюється зменшенням обсягів виробництва по відповідних номенклатурних товарних групах: кокс, нафта, чорні метали і так далі. Іншими словами, менше виробляємо - менше перевозимо.

У поточному році на 7,5 відсотків скоротилися обсяги продукції будівництва. Багато будівельних підприємств не вклали рівноцінних минулорічних контрактів. На скорочення обсягів будівництва суттєво вплинула робота підприємств, що займаються будівництвом інженерних споруд, зокрема більш ніж на чверть знизило обсяги роботи підприємство, що прокладає магістралі, трубопроводи, лінії зв’язку та енергозабезпечення, тощо. Позитивним у галузі будівництва є те, що за перше півріччя цього року введено 2,9 мільйонів квадратних метрів загальною площі житла, або на 7,2 відсотки більше, ніж за відповідний період минулого року. У той же час, за звітний період скоротилися на 8,3 роботи з підготовки ділянок під будівництво, і на цьому треба з акцентувати увагу, що матиме негативний вплив на обсяги будівництва в майбутньому.

Суттєво, на жаль, уповільнились темпи приросту інвестицій в основний капітал. За перше півріччя вони зросли на 8,5 відсотків, у той час, як у минулому році за цей період уже на 32 відсотка був ріст. Як і в попередні роки, основним джерелом інвестицій в основний капітал є власні кошти підприємств, за рахунок яких освоєно 65 відсотків капіталовкладень. У той же час, частка коштів Державного бюджету скоротилось у 3,3 рази і складала лише 2,7 загального обсягу капіталовкладень. Що стосується обсягів прямих іноземних інвестицій, то вони зросли на 491 мільйонів доларів США або на 5,7 відсотків порівняно з початком року. Слід зазначити, що в першому півріччі минулого року цей приріст складав 573 мільйони або на 17 відсотків більше.

В поточному році відбулися серйозні зміни в показниках зовнішньоекономічної діяльності. Перш за все – в зовнішній торгівлі товарами. Так за 7 місяців поточного року позитивне сальдо по торгівлі товарами становило всього 118 мільйонів доларів проти двух з половиною мільярдів у минулому році. Виходячи з наявних тенденцій можна очікувати, що найближчим часом це сальдо набуде від’ємного значення. Різке скорочення сальдо торгівлі товарами відбувається внаслідок уповільнення темпів росту експорту товарів до 7,6 відсотка та суттєвого зростання імпорту, який зріс на 24,3 відсотки. Глибинні причини таких суттєвих змін потребують детального вивчення. На наш погляд, вони лежать перш за все в площині реалізації заходів по детінізації зовнішньоторгівельній діяльності, які вживались владою. Серед легальних причин зменшення темпів приросту експорту слід також назвати ревальвацію гривні по відношенню до долара США та зменшання обсягів виробництва товарів в експортноорієнтованих галузях економіки, про що я вже казав.

Що стосується значного зростання обсягів імпорту товарів, то воно пов’язано також із зменшенням тарифного навантаження на імпорт та в результаті тих рішень, які приймались по стимулюванню імпорту. Неоднозначна ситуація склалась і у внутрішній торгівлі. Так, проти відповідного періоду минулого року оборот внутрішньої торгівлі знизився на 4,3 відсотка. При цьому роздрібна торгівля зросла на двадцять майже два відсотка, а оптова, на яку припадає левова частка, близько 80-ти відсотків, - навпаки, знизилась майже на 10 відсотків. Такі різкі зміни в показниках оптової торгівлі відбулися в тому числі і за рахунок заходів по детінізації економіки України. Мається на увазі ліквідація пільг і привілеїв окремих фірм, посилення боротьби з незаконним поверненням ПДВ і так далі.

Економічна ситуація, що склалась в економіці, неоднозначно впливає на фінансовий стан підприємств. Так за 9 місяців поточного року обсяги прибутку збільшились на 34 відсотки, що є, безумовно, позитивним явищем. У той же час збільшення прибутку відбулося здебільше за рахунок промислових підприємств, при цьому приріст їх прибутків на сьогодні майже на 70 відсотків обумовлене зростанням індексу цін виробників, тобто, власне, екстенсивними факторами. І до кінця року можна очікувати погіршення впливу цінового фактору на обсяги прибутку промисловості.

Одночасно продовжують негативно впливати на економіку збиткові підприємства. Збільшилася проти минулого року, як обсяги збитків на 5 відсотків, так і частка збиткових підприємств, яких зараз 35,7 відсотка від загальної кількості. Цінова ситуація на споживчому ринку з початку поточного року складалася під впливом цілого ряду чинників, до яких можна віднести зростання цін на паливно-мастильні матеріали, на комунальні послуги та квартирну плату і так далі. Як свідомо, за 8 місяців поточного року індекс споживчих цін становив 6,7 відсотка, що на разі вище, ніж за аналогічний період минулого року, коли він рівнявся 4,3 відсотка. У зв’язку з цим, оскільки кілька років поспіль мало місце зростання темпів інфляції у другому півріччі, підвищення значення цього показника викликає занепокоєння.

Підсумовуючи результати аналізу економічних показників можна зробити висновок про існування двох основних на сьогодні чинників уповільнення економічного зростання – це несприятлива економічна кон’юнктура на зовнішніх ринках і - друге - погіршення з цілого ряду причин інвестиційного клімату. Останнє підтверджується серйозними зрушеннями у структурі ВВП в напрямку зменшення валового нагромадження капіталу, який є основою інвестиційної діяльності за рахунок збільшення споживання населення. І тут серйозні відбулися деструктивні зміни, які не можуть не турбувати. Для розуміння причин цього явища необхідно звернутися до аналізу соціальних показників.

Соціальна направленість економічної політики, яка задекларована і реалізується владою у поточному році, обумовила суттєве підвищення соціальних гарантій і доходів населення. Так, середньомісячна номінальна заробітна плата у січні-липні в 1,6 рази перевищила законодавчо встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб 453 гривні, і становило 741 гривню, що на 34 відсотки більше порівняно з відповідним періодом минулого року.

Систематичне підвищення рівня мінімальної зарплати сприяло зменшенню частки працівників, які отримують заробітну плату нижче прожиткового мінімуму для працездатної особи. За цей час частка їх зменшилася майже на дев’ять відсотків порівняно з відповідним періодом минулого року. Реальна заробітна плата за січень-липень зросла на 17,5 відсотків. Стабільність зростання зарплати впродовж цього року обумовила суттєве підвищення життєвого рівня населення. Так, за сім місяців цього року порівняно з аналогічним періодом минулого номінальні доходи зросли на 44 відсотки, а реальні майже на 26. В той же час, зростання доходів населення в поточному році відбувається в основному за рахунок збільшення соціальних допомог у два рази та соціальних трансфертів у півтора рази. Ця тенденція спостерігається, починаючи з другого півріччя минулого року.

Така динаміка соціальних виплат обумовила виникнення диспропорції у структурі загальних доходів населення. Так, частка цих виплат за січень-липень зросла до 45,6 відсотків, в той час як питома вага заробітної плати, яка є фактично базовою для їх виплати, навпаки, скоротилася до 41.

Не менш серйозною є проблема невідповідності темпів зростання заробітної плати та обсягів виробництва. Як я вже сказав, темпи зростання ВВП і ключових галузей суттєво відстають від темпів зростання доходів і заробітної плати, що, в свою чергу створює передумови для виникнення додаткових соціально-економічних диспропорцій. О, одним із проявів цього, на нашу думку, є відновлення зростання в поточному році загальної суми боргу з виплати заробітної плати, на відміну від минулорічної тенденції скорочення заборгованості. Хотів би сказати на завершення про те, що соціально-економічна ситуація на сьогодні є дуже непростою, але в той же час, на наше глибоке переконання, вона є цілком керованою і може за рахунок узгодження дій усіх гілок влади надалі суттєво покращуватися.

Дякую за увагу.

СИМОНЕНКО П.М. Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемый докладчик, вас информировали о нашей просьбе вчера на погоджувальной раде о том, чтобы вы говорили не относительными цифрами, характеризуя экономику, а в некотором абсолютном выражении того, как наполняется внутренний рынок? Вы говорите о процентах. Процентами народ не кормят и в проценты не селят народ. Все-таки каким образом развивается строительный комплекс? Сколько строят жилья для народа конкретно в квадратных метрах, миллионах? В сравнении с 90-ым годом, пожалуйста, представьте. Сколько у нас выпускается станков, допустим, с частовым программным управлением? Сколько автобусов, машин выпустили? Какова покупательная способность людей? Каковы цены на рынках и так далее?

Вы сегодня в очередной раз занимаетесь обманом людей, потому что Центральное статистическое управление превратилась в механизм разрушения государственности и уничтожения отечественного товаропроизводителя.

ОСАУЛЕНКО О.Г. Я дякую за запитання, шановний Петро Миколайович.

Ну, по-перше, я ще раз кажу, що народним депутатам роздані детальні матеріали стосовно цього питання, в яких є всі відповіді на питання, які ви задаєте. Що стосується житла, я сказав, у цьому році введено уже 2,9 млн. кв. метрів. На жаль, ми поки що, так сказати, далеко від того рівня знаходимося. Ну десь близько зараз у нас 40 відсотків до того рівня 90-го року. Десь так.

СКУДАР Г.М.

Уважаемый докладчик, вы нам рассказали всем и всему народу о том, что резко падает промышленное производство, что сальдо экспорта-импорта резко снижается. Если в прошлом году мы за год имели плюс 4 миллиарда долларов, то в этом году к концу года мы будем иметь ноль.

Вы рассказали также о том, что почти на 40 миллиардов выросла денежная масса в стране, при этом ВВП, видимо, к концу года будет равен нулю. Скажите, пожалуйста, какие ваши расчетные показатели положения, экономического положения и социальной защиты населения к концу этого года в результате вот такого руководства страной?

ОСАУЛЕНКО О.Г. Дякую за запитання.

Я в своєму виступі всю інформацію сказав про те, що да, дійсно, є негативні тенденції по багатьої галузях економіки України, які врешті-решт відображаються на обсягах і темпах валового внутрішнього продукту як інтегрального показника. Але я також підкреслив, і ще раз хочу підкреслити, що ці тенденції не є породженням цього року. Якщо ви подивитеся ці графіки, які ми вам роздали, то ви побачите, що тенденція падіння обсягів промислового виробництва розпочалася у другому кварталі минулого року, темпи почали зменшуватися, причому достатньо великими темпами це відбувалося. Точно так же, як в результаті цього, починаючи з другого півріччя минулого року почали зменшуватися темпи приросту ВВП. То ми пожинаємо результати всіх проблем в політиці, економічні, в даному випадку макроекономічні, які були за всі роки незалежності. Просто зараз вони співпали якраз з такою політичною ситуацією, і це, очевидно, усугубляється.

Але я думаю, що ситуація зараз наближається до стабілізації на певному рівні, хай не у такому високому темпі, як раніше, але все-таки стабілізація, після чого можна очікувати на подальше відновлення економічного зростання.

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний доповідачу, із вашої доповіді і з тих матеріалів, які ви нам подали, очевидно стало, як мені давно вже очевидно, що країна знаходиться в глибокій економічній кризі, до якої довів попередній уряд і попередні уряди.

Але ви даєте відсотки зростання заробітної плати 17,5. А чому ви окремо не написали уряду, що в чотири рази, що там в рази підвищено, щоб ми бачили в таблицях. Промислове виробництво – падіння колосальне у виробництві коксу, продуктів нафтоперероблення і так далі. Чому, чи ставилося питання на уряді про те, що іде така крива, крива йде вниз неухильно і страшно? Чи робили ви це чи ні? Чи оце тільки перша спроба ваша сказати якісь правдиві речі і то не до кінця. Я переконаний, по цих цифрах бачу…

ОСАУЛЕНКО О.Г. Дякую за запитання.

Перш за все ситуація, яка склалася в економіці і відповідно у соціальній сфері відображається, була неодноразово предметом розгляду на уряді. По крайній мірі, наскільки я там буваю, бо я не є членом уряду, і не завжди там присутній. Але неодноразово при мені ця ситуація розглядалася. Вживалися відповідні заходи, комплекси заходів розроблялися. Але, на жаль, повторюю, зараз ситуація об’єктивно йшла до низу. Це правда.

Що стосується зарплати, то, на жаль, як я вже вам доповідав, вийшли свого роду ножиці. При скороченні темпів економіки, з іншого боку, відбувається високими темпами зростання заробітної плати, причому по більшості категорій. І це, на жаль, призводить до того, що створюється диспропорція в економіці. Ми всі знаємо, що темпи росту зарплати і соціальних виплат повинні відповідати темпам росту економіки. На жаль, поки що це не так, і це є, на жаль, як я вже сказав, однією з головних проблем на сьогодні. Якщо ця ситуація не буде виправлена, будуть серйозні проблеми і надалі.

Що стосується зарплати урядовців, то вони відображаються в таблиці в сфері державного управління. І відповідно впливають на рівень зарплати в цій сфері, яка показана в таблиці. Дякую.

КАЛІНЧУК В.А.

Заробітна плата реальна зросла, як ви кажете, на 17,8%. Я хотів би узнати, а скільки конкретно зросла заробітна плата в сільському господарстві, не в АПК, а в сільському господарстві, це перше. І як збільшилась купівельна спроможність нашого населення в зв’язку з ростом заробітної плати? Чи вона взагалі збільшилася, а чи ні? Дякую вам.

ОСАУЛЕНКО О.Г. Дякую за запитання.

Коли ми говоримо про рівень зарплати, то ми говоримо номінальний, з одного боку показник, з іншого боку – реальний показник. Я називав обидва ці показники. Реальна, якраз, 17 з половиною відсотків. Це зросла реальна зарплата, тобто зарплата з урахуванням цінового фактора. Сюди, це вже береться номінальна зарплата і перераховується з урахуванням впливу цінового фактору.

Що стосується сільського господарства. На жаль, ситуація поки що покращується дуже повільно. В сільському господарстві на сьогодні, практично, сама нижча зарплата. От вона у липні була 483 гривні при тому, що в середньому по економіці була 837 гривень. Це серйозний розрив – майже вдвічі. І це є тема для серйозної роботи. Хоча, якщо подивиться темпи зростання зарплати в селі, то вона зросла більшими темпами ніж в середньому по економіці.

Якщо в середньому по економіці вона зросла на 37%, то в селі десь на 49, але поки-що відставання дуже велике і це є темою серйозної роботи надалі.

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу, я сподіваюсь, ви розумієте, що вас запросила сюди, у Верховну Раду, щоб ви дали картину, ілюстрацію певну діяльності уряду. І багато хто хотів використати ваш виступ із присутніх тут народних депутатів, щоб сказати: бачити, навіть статистичне управління, навіть статистика говорить, що уряд діяв погано. Ви ілюстрацію цього не дали, не проілюстрували.

То до вас запитання: чи згідно того органу, яким керуєте ви, чи згідно статистичного управління були такі прорахунки уряду, які б спричинили б його відставку? Чи статуправління володіє подібними цифрами, чи був колапс в Україні економічний, фінансовий і які причини по-вашому, з огляду на ваше відомство могли спонукати відправити у відставку уряд і Прем’єр-міністра Тимошенко? Дякую.

ОСАУЛЕНКО О.Г. Я дякую за запитання.

Я на цій трибуні виступаю як фахівець, як професіонал. Я не є політиком в силу своєї посади. Я перш за все, професіонал і держслужбовець, вищого рангу, правда. Ви знаєте, що міністри рангів не мають. Питання, яке ви задаєте, воно лежить скоріш за все, в політичній площині і рішення, яке приймає Президент стосовно призначення чи звільнення Прем’єр-міністра це прерогатива Президента, а не моє, при всій повазі до питання, яке ви поставили.

Що стосується того, як працював уряд. Як у любому уряді були і сильні кроки, були і прорахунки, без цього взагалі не буває роботи ніякого уряду, тим більше, нинішні, надзвичайно не прості. Не тільки в соціально-економічній, але і в політичній ситуації.