Видео дня
Одеса є Одеса. СБУ чесно повернуло контрабанду власнику – міліції
Тут днями колишній генеральний прокурор Васильєв відкритого листа Президенту написав. З переляку. Виявляється, дійшли до Геннадія Андрійовича чутки, що новообраний Гарант дуже на нього гнівається. Так гнівається, що навіть дав вказівку нинішньому генпрокуророві Святославу Піскуну й міністру внутрішніх справ Юрію Луценку неодмінно Васильєва відправити в ті місця, де в туалет водять тільки під конвоєм.
Ну, може, таку задачу Віктор Ющенко й дійсно перед Генпрокуратурою та МВС поставив. Можливо, навіть, що керівники цих установ пообіцяли Президентові найближчим часом познайомити колишнього генпрокурора з практичним застосуванням розділу другого Кримінально-процесуального кодексу України („порушення кримінальної справи, дізнання і досудове слідство”). От тільки перейматися так з цього приводу Геннадію Андрійовичу не варто. Принаймні, відносно підступів з боку Юрія Луценка йому можна не турбуватися -в апараті МВС настільки захопилися боротьбою з корупцією в міліцейських лавах, що на оперативно-слідчу роботу просто не вистачає часу. А тим більше на те, щоб влаштувати колективне вивчення заступниками міністра Кримінально-процесуального кодексу.
В міліції нині нові віяння. Відтепер кожного року всі працівники МВС, від дільничних міліціонерів до міністра, мають здавати в Департамент внутрішньої безпеки Міністерства декларації про свої доходи, а також інформацію про доходи членів сім'ї та близьких родичів. На думку нового міліцейського начальства це має символізувати тотальну боротьбу з корупцією в правоохоронних органах. Мовляв, якщо якийсь хабарник і потрапить до чесних міліцейських лав, то його неодмінно через ту декларацію внутрішня безпека виведе на чисту воду. От і заповнюють міліціонери терміново віддруковані бланки, підраховуючи кількість вуликів в городі тещі чи пробіг автомобіля двоюрідного брата дружини. А в перервах між сеансами звітування дивляться по телебаченню розповіді свого міністра про успіхи в справі боротьби з корупцією. Так що даремно Васильєв турбується за свою долю – до нього в міліції чи навряд дійдуть руки в цьому фінансовому році. Втім, якщо Геннадій Андрійович настільки помисливий, ми можемо йому задля душевного спокою розповісти кілька історій з міліцейського-СБУшного життя, аби він переконався, які саме проблеми вирішують нині підлеглі Юрія Луценка та Олександра Турчинова.
На фронті боротьби з корупцією без змін
В управлінні внутрішньої безпеки МВС в Одеській області невеличке свято. Ще б пак – двом працівникам цього управління Володимиру Гарбузову й Юрію Дементу, працівники Служби безпеки України нарешті повернули 23 контейнери з контрабандними товарами, випадково заарештованими в березні цього року.
Як таке трапилося, що борців з міліцейською корупцією ледь не залишили без шматка хліба – достеменно не відомо. Річ у тім, що про бізнес Гарбузова й Демента не знає хіба що міністр Луценко.Що ж стосується одеситів, а особливо нового заступника начальника УСБУ по Одеській області Володимира Дорошенка, то їм достеменно відомо, що ці два поборники законності опікуються кількома фірмами, зокрема ПП „Одесатехснаб”, ПП„Алвес”, ПП „Одесапромпостач”, ПП. „Технострой”, охоронно-детективним агентством „Атанатос”, які забезпечують контрабандним товаром ринок „7-й кілометр”. Про масштаб міліцейського бізнесу можна зробити уявлення хоча б з того, що в минулому році той же „Атанатос”, наприклад, мав валовий доход понад 200 млн. грн., з яких, щоправда, заплатив податку на прибуток кілька гривень через суцільну збитковість своєї діяльності.
Отже, нема нічого дивного в тому, що 22 березня 2005 року, коли працівники УБОЗУ „накрили” забитий контрабандою склад ПП „Технострой”, біля контейнерів на своєму „Лендкрузері” ВН 03-04 АА крутився працівник Управління внутрішньої безпеки УМВС пан Гарбузов, який намагався розігнати УБОЗівців виглядом свого службового посвідчення. Дивне в іншому – замість того, щоби вибачитися перед офіцером УВБ за раптове вторгнення на його територію, працівники УБОЗ стали з'ясовувати, де ж Демент і Гарбузов взяли 23 контейнери китайського ширвжитку.
За допомогою „Інтерполу” досить швидко вдалося з'ясувати, що китайський товар, минаючи митницю, на Україну завозила американська фірма “ZEOLUMLLC”, яка хоча й зареєстрована в Нью-Джерсі, але не веде ніякої діяльності з 2002 року. Подальше вивчення інвойсів і коносаментів на вантаж дозволили дійти невтішного висновку, що документи є підробкою. А коли ж з'ясувалося, що громадянин Китаю Ліо Шико, який був у коносаменті CMABENP 22039 вказаний як власник вантажу, категорично заперечує будь-яку причетність до контрабандної афери й запевняє, що йому не відомо, хто й з якою метою навів у документах дані його паспорту, заступник прокурора Одеської області Данілін порушив кримінальну справу.
Але далі винесення постанови про порушення справи розслідування не посунулося ані на крок. Оскільки справу прокуратура передала начальнику слідчого управління УСБУ в Одеській області пану Марунченку, також відомому борцю з корупцією. За яку саме суму Марунченко спустив все „на гальмах” – не відомо. Скоріше за все тисяч за 400 зелених. Принаймні, в прокуратурі Одеської області контрабандисти за закриття справи пропонували саме таку суму, щоправда, безуспішно. Урешті-решт, без проведення жодної слідчої дії кримінальну справу в СБУ закрили, а контейнери з контрабандою повернули міліцейській фірмі. Що також нікого в Південній Пальмірі не здивувало, якщо врахувати специфічну репутацію тамтешніх „правнуків Дзержинського”. Єдине питання, яке так і залишилося не з'ясованим – чи подають у МВС декларації про доходи самі працівники Департаменту внутрішньої безпеки? І якщо подають, то чи планують пани Гарбузов і Демент включити в свій звіт за 2005 рік 23 контейнери контрабанди?
„Контрабанда – вперед!”
Якщо голова СБУ Олександр Турчинов вирішить звітувати про успіхи реалізації урядової програми „Контрабанда-стоп!”, радимо йому витребувати в Управлінні СБУ в Одеській області матеріали наведеної вище кримінальної справи, порушеної за фактом виявлення 23 контейнерів з підробленими супровідними документами. Справу закрили одеські підлеглі Турчинова за „відсутністю складу злочину” , а голові Служби було б варто переконатися, чи проводилися взагалі в тій справі бодай якісь слідчі дії. Запевняємо, що не проводилися. Бо розслідувати подібні справи – то значить псувати репутацію одеських чекістів, слава про яких вже кілька років котиться Україною.
Принаймні, одесити досі переповідають легенди про колишнього працівника управління „К” Сергія Олексійовича Батракова, за мотивами діяльності якого прокуратура також порушувала кримінальну справу. Трапилося ця неприємність через особливі взаємини Сергія Олексійовича та ще одного працівника СБУ, пана Шеєнка, з фірмою „Еверслі лайн трейдинг”. Після того, як „фірмачі” відмовилися платити данину, Управління СБУ в Одеській області здійснило затримання крупної партії товарів, завезеної цим підприємством. „Фірмачі” знову не дали в СБУ ані шеляга. Тоді заарештовані товари просто зникли. Втім, чим закінчилося досудове слідство в цій справі невідомо. Очевидно, нічим.
Також нічим не закінчилася й перевірка, яку проводила прокуратура з нагоди зникнення в 2002 році заарештованої СБУ величезної партії рукавичок. Відомо, що руку до крадіжки речових доказів, окрім Батракова, доклали ще двоє працівників СБУ, Тараненко й Цибульський. Але після встановлення цього факту в прокуратурі швиденько народилася постанова про відмову в порушенні кримінальної справи й також „за відсутністю складу злочину”. Втім, якщо Турчинов таки захоче притиснути контрабандистів з власного відомства, йому навіть не треба ворушити справи 2-3 річної давнини – достатньо поцікавитися тим, що саме той же пан Батраков робить у столиці й завдяки кому фірма „ТіД”, що контрабандою завозить комплектуючі до оргтехніки, переключила всі свої вантажні потоки на Київську регіональну митницю.
Так що даремно Геннадій Васильєв ображається на Президента й шле йому відкриті листи. Які б вказівки Ющенко не дав Луценку, Піскуну та Турчинову, виконувати їх будуть все ті ж гарбузови, дементи, марунченки й батракови. У кращому випадку – москалі. З наперед передбачуваним наслідком і наперед встановленими сумами матеріальної допомоги.