Журналіст Бойко звернувся до Омельченка у справі Козаченка

Заступникові голови Комітету Верховної Ради України

з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією,

народному депутатові України

ОМЕЛЬЧЕНКУ Г.О.

Бойка Володимира, журналіста,

Шановний Григорію Омеляновичу!

На Інтернет-сторінці інформагентства „Обозреватель” та в Інтернет-виданні „ОРД” мною були опубліковані результати журналістського розслідування обставин вбивства в Одесі громадянина Олексія Жеребка, яке скоїв 23 липня 2004 року народний депутата України Олексій Козаченко:

http://old.obozrevatel.com/index.php?r=news&id=177350 – „Революціонери з великої дороги. Або як Козаченко в Одесі своє життя „врятував”

http://www.ord.com.ua/categ_1/article_13143.html - „Вбивство по-депутатські”.

Під час збирання матеріалу для цих публікацій мені вдалося встановити наступне.

23 липня 2004 року біля 23-ї години народний депутат України Олексій Козаченко, який у той день перебував у Одесі, сідав у належний йому автомобіль, припаркований на розі вулиці Канатної та провулку Нахімова. До нього підійшли двоє молодих людей, мешканці села Кучургани Роздільнянського району Одеської області, що поверталися додому з пляжу, й попрохали закурити. Народний депутат відповів нецензурною лайкою, після чого сів у машину, закрив двері, дістав з барсетки належний йому пістолет марки ТТ серії ЧВ №663 1940 року випуску (цей пістолет був загублений у 1992 році в Придністров'ї і взятий в 1996 році на облік правоохоронцями Російської Федерації як ймовірне знаряддя кількох вбивств) та відкрив вогонь через скло лівих бокових дверей автомобіля. В одного з хлопців, Жеребка Олексія Дмитровича 1979 року народження, влучили дві кулі – у голову та в праву верхню половину грудей. Товариш Жеребка намагався відтягнути пораненого від машини, але народний депутат Козаченко, вискочивши від автомобіля, продовжив стрілянину у його бік. За свідченнями очевидців, після цього на місця пригоди прибули охоронці Козаченка, які вдягнули на пораненого Жеребка наручники й забили його до смерті ногами та гумовим кийком.

Прибулі на місце події працівники міліції встановили, що народний депутат Козаченко перебував у стані алкогольного сп'яніння й доставили його в Приморський райвідділ Управління внутрішніх справ у м. Одеса. Там Козаченко дав такі свідчення:

„Я вышел из дома, в руках у меня была большая хозяйственная сумка и барсетка. Машина находилась в пяти метрах то арки дома. Я подошел к машине, положил сумку в багажник и когда направился к двери водителя, увидел возле арки напротив ресторана «Лобстер» двух мужчин… Я открыл водительскую дверь и увидел, что эти двое мужчин стали бежать в мою сторону. Когда между нами было расстояние около 15 метров, я насторожился. Я поднял голову и понял, что они бегут ко мне. Я отошел от машины. В это время они подбежали ко мне и мужчина №1 нанес мне удар в голову, от которого я упал. Потом они стали избивать меня вдвоем, нанося удары ногами и руками по всему телу . Я в лежачем положении достал пистолет из барсетки, которая находилась со мной. Вытащил пистолет марки ТТ, на который у меня нет соответствующих документов, и выстрелил в сторону нападавших. После выстрела эти двое мужчин еще продолжали бить меня, после чего побежали в сторону ул. Канатной, а я поднялся к себе домой, где бросил пистолет возле кровати. После этого я из дома позвонил в милицию по телефону 02”.

Таким чином, Козаченко визнав наявність у нього незареєстрованої вогнепальної зброї, хоча й заперечував, що вів вогонь по беззбройних людях з середини автомобіля через скло. Але проведені невдовзі експертизи повністю відновили картину злочину. Так, наприклад, у висновку призначеної слідством комплексної експертизи від 13 серпня 2004 р. №296 зазначено наступне:

„Показания Козаченко А.А. не соответствуют данным исследования трупа Жеребко А.Д. в следующем: исходя из показаний Козаченко А.А., он произвел один выстрел в Жеребко А.Д. из положения лежа на асфальтовом покрытии, то есть, с близкого расстояния. Вместе с тем, на трупе Жеребко А.Д. имелось два огнестрельных входных ранения – одно слепое, за счет контузионного действия пули (в лобной области), другое – на передней поверхности грудной клетки справа (и ему соответствует выходное ранение в поясничной области слева)… Наличие осколков стекла во входной огнестрельной ране лобной области указывает на то, что выстрел производился через стекло автомобиля. На стекле автомобиля обнаружено сквозное повреждение стекла левой передней двери, характерное для действия снаряда, выпущенного из огнестрельного оружия изнутри салона автомобиля наружу. В результате этого выстрела было причинено сквозное огнестрельное ранение туловища, при этом Жеребко А.Д. находился в вертикальном положении со слегка наклоненным туловищем кпереди, был обращен к стрелявшему лицом, был несколько повернут влево… Огнестрельное ранение головы причинено вторым выстрелом через разбитое стекло, осколки которого обнаружены в ране… Таким образом, экспертная комиссия исключает возможность производства выстрела в Жеребко А.Д. из положения лежа (как указывает Козаченко А.А.)”

До того ж 25 липня 2004 року до міліції з'явився товариш Жеребка, якому вдалося врятуватися від депутатської кулі, і розповів про подробиці інциденту. Тоді Козаченко змінив свої показання, заявив, що ніякого пістолета в нього не було, і став проводити бурхливу рекламну кампанію в пресі, розповідаючи про те, як злочинний режим Кучми організував замах на його життя, підіславши двох кілерів з пістолетом. Але, за версією Козаченка, він дав гідну відсіч нападникам, вибив у одного з них пістолет і зробив лише один постріл, випадково поранивши нападника. Більш того, на вимогу Козаченка прокуратура порушила кримінальну справу за фактом нападу на народного депутата й навіть затримала товариша вбитого Жеребка. Але через десять днів затриманого довелося випускати на волю, оскільки ніякого нападу насправді не було, а мало місце звичайне побутове вбивство, вчинене п'яним народним депутатом з належного йому незареєстрованого пістолета.

Тим не менш, попри те, що кримінальну справу було порушено за статтею 115 Кримінального кодексу України (навмисне вбивство), Козаченку обвинувачення висунуто так і не було через тиск на попереднього генерального прокурора України Васильєва з боку народних депутатів Володимира Сивковича й Юрія Кармазина. Зокрема 30 липня 2004р. Сивкович влаштував прес-конференцію, назвавши абсурдом висновок експертизи про те, що Козаченко стріляв зсередини автомобіля. Крім того, під час прес-конференції Володимир Сивкович відзначив, що якщо Козаченку буде пред'явлено обвинувачення, то депутатська група „Центр” вживе адекватні заходи стосовно посадових осіб правоохоронних органів аж до ініціювання відставки генпрокурора.

Після призначення на посаду генерального прокурора України Піскуна за його прямою вказівкою кримінальна справа, порушена за фактом вбивства громадянина Жеребка, була витребувана з прокуратури Одеської області до Генеральної прокуратури й закрита слідчим з особливо важливих справ Валерієм Силіним за відсутністю складу злочину. За інформацією, яку мені повідомили джерела в правоохоронних органах, за це Козаченком начебто було сплачено керівництву Генеральної прокуратури України хабар у розмірі 5 млн. доларів США. Також мені стало відомо, що описаний вище інцидент, під час якого Козаченко стріляв з пістолета ТТ по беззбройних людях, є не першим. Раніше був аналогічний випадок, який, на щастя, обійшовся без людських жертв.

Шановний Григорію Омеляновичу!

Ані я, ані родичі загиблого Жеребка не плекають жодних ілюзій щодо можливості покарання вбивці з депутатським мандатом і достатньо чітко усвідомлюють, яку саме „правову державу” будує Президент Ющенко разом зі своїм улюбленим генеральним прокурором Піскуном. Але я прошу Вашого депутатського втручання з тим, щоби, принаймні, домогтися відшкодувати родині загиблого бодай витрати на поховання та допомогти призначити семирічному сину Жеребка пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Річ у тім, що слідчий Генеральної прокуратури Силін відмовився визнавати матір та дружину загиблого потерпілими подібно до того, як свого часу слідчі цієї ж Генеральної прокуратури відмовлялися визнати потерпілими матір та дружину Георгія Горгадзе. Через це родичі Жеребка не тільки не можуть оскаржити постанову про закриття кримінальної справи, порушеної за фактом вбивства їхнього сина й чоловіка, але й не мають права на будь-яке матеріальне відшкодування завданих їм збитків та моральних страждань. Також звертаю Вашу увагу на те, що зараз слідчий з особливо важливих справ Валерій Силін, впоравшився з закриттям кримінальної справи щодо Козаченка, призначений керівником слідчої групи що „розслідує”, та точніше – імітує розслідування вбивства Георгія Гонгадзе.

Ваше втручання необхідно тим більше, що після моїх виступів у засобах масової інформації з оприлюдненням справжніх обставин скоєного Козаченком вбивства, стали лунати погрози на адресу журналістів від людей з оточення Козаченка, а також були вжиті заходи щодо знищення слідів злочину й самих свідків. Зокрема, такі погрози мали місце в квітні 2005 року на адресу одеського тележурналіста Олександра Федоренка, який запросив мене взяти участь в одному з випусків його авторської передачі, що виходить на телеканалі „Глас” в м.Одеса. В передачі йшлося про специфіку жанру журналістського розслідування і я на прикладах кількох резонансних справ, зокрема „справи Козаченка”, розповідав про те, як журналістам вдається розслідувати злочини можновладців. Під час трансляції запису передачі Олександру Федоренку зателефонував з погрозами бізнес-компаньйон Козаченка. Жодної реакції на цей випадок з боку прокуратури досі не має.

Окрім того, зразу ж після мого виступу на Одеському телебаченні зник головний свідок злочину – товариш Жеребка, якому вдалося в липня 2004 року врятуватися від депутатської кулі. Є підстави вважати, що його вбили, оскільки наступного після зникнення дня до матері Жеребка в село Кучургани приїхали двоє осіб, які назвали себе журналістами з Києва Юрієм та Ольгою. Вони пояснили, що начебто працюють в якійсь телекомпанії, що розташована в Києві на вулиці Грушевського, 16, і запропонували Тетяні Миколаївні Жеребко дати інтерв'ю про те, що Козаченко ні в чому не винуватий, а покійний Олексій Жеребко загинув через те, що начебто хотів пограбувати народного депутата. Матір загиблого це робити відмовилася попри запропоновану винагороду. Повідомляю телефони цих „журналістів”, які вони залишили матері Жеребка: Юрій – (044) 936 93 06, 240 72 74, Ольга – (044) 237 10 43.

Шановний Григорію Омеляновичу!

З метою припинити тиск і погрози на адресу журналістів та недопущення подальших жертв у „справі Козаченка”, прошу Вас винести обговорення питання про вбивство, скоєне цим народним депутатом, на Комітет Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, заступником голови якого Ви є. Оскільки на цей момент кримінальна справа, порушена за фактом вбивства громадянина Жеребка, закрита і матеріали цієї справи не становлять таємниці слідства, прошу Вас витребувати в Генеральній прокуратурі постанову слідчого з особливо важливих справ Силіна про закриття справи з тим, щоби оприлюднити її текст. Також прошу Вас вжити всіх заходів депутатського реагування з тим, щоби домогтися від органів виконавчої влади призначення пенсії сину загиблого Жеребка, оскільки його законний представник – дружина Олексія Жеребка – є громадянином Росії й права на отримання державної допомоги не має.

З повагою, Володимир Бойко

10 травня 2005 року.

Текст пояснення, наданого Козаченком після скоєння убивства:

ОБЪЯСНЕНИЕ

г. Одесса 24.07.2004

Приморский РО ОГУ Украины в Одесской обл.

м-р милиции Кущ В.А.

принял объяснение от

гр-на Козаченко Алексея Алексеевича

05.04.1962 г.р.

народный депутат Украины

проп. г. Одесса ул. 8-го марта 133,

прож. ул. Энгельса 2 кв.9,

8-050-316-09-73

который ознакомившись со ст. 63 Конституции Украины по существу заданных ему вопросов пояснил следующее:

Примерно в 23:45 я из дома собрался съездить на принадлежащем мне а/м. Фольксваген Туарег к своим родителям, которые проживают в Одесской области с. Ширяево. Я вышел из дома в руках у меня была большая хозяйственная сумка и барсетка. Машина находилась в пяти метрах от арки дома. Я подошел к машине, положил сумку в багажник и когда направился к двери водителя увидел возле арки, напротив ресторана "Лопстер" двух мужчин.

1-й - на вид 30 лет, рост 185 см, спортивного телосложения, волос черный вьющийся средней длины, лицо квадратное, особых примет нет. Одет: футболка темного цвета, спортивные штаны темного цвета, без головного убора. Опознать я его смогу. 2-й на вид 30 лет рост 180 см, плотного телосложения, волос темный, стрижка короткая. Был одет во все темное. Опознать его я не смогу.

Я открыл водительскую дверь и увидел, что эти двое мужчин стали бежать в мою сторону. Когда между нами было расстояние около 15 метров я насторожился. Я поднял голову и понял, что они бегут ко мне. Я отошел от машины. В это время они подбежали ко мне и мужчина №1 рукой нанес мне удар в голову от которого я упал. Потом они стали избивать меня вдвоем нанося удары ногами и руками по всему телу. Я в лежачем положении достал пистолет из барсетки, которая находилась со мной. Вытащил пистолет марки ТТ, на который у меня нет соответствующих документов и выстрелил в сторону нападающих. После выстрела эти двое мужчин еще продолжали бить меня, после чего побежали в сторону ул. Канатной а я поднялся к себе домой, где бросил пистолет возле кровати. После этого я из дома позвонил в милицию по телефону 02.

Хочу уточнить, что скорее всего пистолет я достал в тот момент, когда эти двое бежали ко мне, т.к. барсетку я потом обнаружил в машине. Нападавшие никаких требований или угроз в мой адрес не высказывали.

Висновки експертів суперечать твердженням Козаченка:

Читайте також:

Депутат-убивця розгулює вулицями Одеси - розслідування Володимира Бойка, спеціально для "Обозу"

Справа про вбивство народним депутатом Олексієм Козаченком одеського молодика – «необхідна самооборона» чи жорстокий злочин «по бєспрєдєлу»? Свідки стверджують, що останнє… На фото - загиблий. Хто наступний?

Депутат-убивця розгулює вулицями Одеси - розслідування Володимира Бойка (частина 2)

Як стверджує балістична експертиза, депутат-"стрілець" Олексій Козаченко, висуваючи слідству та пресі власні "версії" вбивства одеського хлопця, добрехався до повних нісенітниць.