В данном разделе посетители сайта сами генерируют контент. Редакция «Обозревателя» не несет ответственности за этот контент.

Who are you, Mister Flynn?

342

"Отримавши інформацію з достовірного та добре поінформованого джерела з - за меж України (на сході від наших кордонів), яку я доповів певним посадовим особам нашої держави, відповідально заявляю, що Росія використає Крим, як базу для дестабілізації та підпорядкування собі всього Півдня і Сходу України, щоб з’єднатися з Придністров’ям. Військова спецоперація проти нас розпочата! На суверенній українській території, якою є Крим, діють війська спецпризначення Главного развєдуправлєнія (ГРУ) Гєнштаба Вооружонних Сіл Россіі, а також спецпідрозділи прикордонників, що входять до складу ФСБ Россіі. Задіяні десантники і морська піхота. В російській глибинці набирають резервістів, котрих готують інструктори для подальшого перекидання до Криму без зброї, яку вони отримають на місці", – написано в моїй статті "Чому?", над котрою я працював 1 – 2 березня, включаючи всю ніч, 2014 року (зазначена вище інформація, одразу після її отримання, мною було передана "на гору" орієнтовно за день – два до початку роботи над вказаною статтею) й опублікував 2 березня 2014 року.

"12.03.2014 р., 13:08:49 і 13:11:15.

В Архангельську (Росія) відкриті склади НЗ озброєння і боєприпасів (цього не робилося близько 60 років, відбувалося тільки оновлення і поповнення), які відправляють до нашого східного кордону. Манчуленко", – сказано в одному із багатьох моїх повідомлень (розпечатання складів НЗ для видачі військової амуніції, спорядження свідчить про підготовку до війни), котрі я тоді надсилав різним високопосадовцям України, частина з яких була згодом оприлюднена у моєму матеріалі "Листи небайдужого… Або перемога, або наша смерть!" 8 червня 2014 року.

Цю та подібну, зокрема зазначену вгорі, інформацію, котру негайно передавав українським "верхам", я отримував, маючи лише певні людські зв’язки і користуючись загальнодоступними засобами комунікації, а країни західної демократії (про них ідеться нижче) із усіма їхніми розвідувальними можливостями були глухі та сліпі щодо антиукраїнської збройної агресії Росії чи знали і мовчали? Якщо не знали, в чому я дуже сумніваюся, то їхні розвідки даремно витрачають кошти своїх платників податків, а коли знали й нічого не зробили, в першу чергу сказане стосується окремих учасників Будапештського меморандуму – Великобританії, долученої окремо до них Франції (читайте про меморандум мою публікацію "Ціна незалежності: 1240 чи 600 тисяч?"), потім вже інших західних держав, хоча б для попередження України, то це вже зовсім погано пахне.

"…країни Заходу майже "проспали" російське вторгнення в Україну на Кримському півострові…, хоча Москва готувалася до цього не один день і не один місяць – роками, тому зовсім не були готовими на початку агресії до адекватної відповіді принаймні у економічному плані.

Тільки єдина спецслужба – Розвідуправління МО (РУ МО) США… за чотирнадцять днів до початку агресії нарешті помітила масштабну підготовку цієї спецоперації та повідомила Вашинґтон (хоча й невеликий термін для підготовки – два тижні, але при наявності в Президента США належної політичної волі реакція США могла б бути упереджуючою, набагато ефективнішою і жорсткішою)", – йдеться у моєму дослідженні "Про проблеми української розвідки", опублікованому 25 березня 2015 року (всі згадані тут мої статті оприлюднені в електронних ЗМІ – інтернет - ресурсах).

Чи було РУ МО США про напад Росії на Україну відомо раніше, ніж за два тижні до початку, ніхто не знає, крім нього самого та його керівництва.

А хто ж на той час керував воєнною розвідкою Сполучених Штатів Америки – однією з найпотужніших розвідок світу? З 24 липня 2012 року по 7 серпня 2014 року директором РУ МО був генерал - лейтенант (трьохзірковий генерал) Армії США Майкл Томас Флінн (Michael Thomas Flynn). Так, так, це той самий Майкл Флінн, який із лютого 2016 року, належачи до табору Демократичної партії, працював радником у виборчому штабі республіканця Дональда Трампа й активно підтримував його в ході виборчих перегонів, зокрема і у своєму виступі під час проведення Республіканської національної конференції, котрий після своєї перемоги на виборах Президента США (отакий парадокс непрямих, двоступеневих виборів, коли кандидат від Демократичної партії отримує на 2,9 мільйона голосів виборців більше, але не стає Главою держави) 18 листопада 2016 року запропонував йому посаду свого радника з національної безпеки, а 20 січня 2017 року, одразу після інавгурації того ж дня, офіційно призначив Майкла Томаса Флінна на цей пост, знаючи про російські зв’язки свого протеже, які робили його вразливим перед Московією, бо виконувач обов’язків Генерального прокурора США – Міністра юстиції США Саллі Єйтс попередила Білий Дім відносно них ще до дати призначення містера Флінна (вона підтвердила даний факт 8 травня 2017 року під час слухань у комітеті із правосуддя Сенату США, повідомляла DW).

Яким же був життєвий шлях Майкла Томаса Флінна до цього? В 1981 році Майкл Флінн, народжений у грудні 1958 року, здобув ступінь бакалавра з менеджменту в університеті Род - Айленда, після отримання цивільної спеціальності пройшов курс підготовки офіцера запасу й вирішив продовжити військову службу, відмовившись від цивільного життя, – спочатку це були повітряно - десантні війська (82 повітряно - десантна дивізія, XVIII повітряно - десантний корпус), потім ССО та воєнна розвідка, а серед місць служби були Афганістан й Ірак (в Україні офіцерів запасу готують військові кафедри різної спеціалізації у окремих вищих навчальних закладах: 1985 року таку кафедру в Чернівецькому державному університеті імені Юрія Федьковича закінчив і я, а після здобуття диплома й 4 - місячної роботи інженером - технологом на оборонному заводі у Чернівцях за власним бажанням пішов служити офіцером в ЗС та домігся направлення у повітряно - десантні війська – деталі знайдете в моїй статті "Як російський офіцер у своїх батьків - українців стріляв…"). Містер Флінн також здобув ступінь магістра ділового адміністрування в університеті "Ґолден Ґейт", магістра воєнного мистецтва і науки у Командно - штабному коледжі Армії США, магістра мистецтв з національної безпеки та стратегії в Військово - морському коледжі і почесного доктора у Інституті світової політики в столиці США Вашинґтоні. Його кар’єра військовика була чудовою.

В серпні 2014 року Майкл Томас Флінн після звільнення із посади керівника воєнної розвідки Сполучених Штатів Америки покинув військову службу та заснував свою фірму, що надає розвідувальні послуги приватному бізнесу (промислове шпигунство?).

Майкл Флінн критикував Президента США Барака Обаму за недооцінку небезпеки, що йде від сирійських ісламістів, воюючих з Башаром Асадом – авторитарним правителем Сирії і союзником Росії (ознайомтеся із моєю оцінкою сирійської ситуації, викладеній у публікації "Чи шльондра, чи імпотент – все одно біда!"). Він вважає, що повалення фактичних диктаторів Муаммара Каддафі та Саддама Хусейна були найбільшими помилками Сполучених Штатів, оскільки зміна влади в тих країнах сприяла посиленню ісламізму на Близькому Сході (не все так просто, а вожді, диктатори, авторитарні правителі, агресори, окупанти чужих територій мають бути піддані суду і можливо навіть страчені, залежно від своєї вини: зверніться до мого матеріалу "Україна – не Кувейт"). Він підтримав введення восени 2015 року російських військ до Сирії, направлених туди московитським вождем та вбивцею тисяч українців Путіним для участі в боях на боці Асада, заявивши, що дії Московського Кремля спрямовані проти "ІД", хоча насправді цілі Росії там не такі однозначні (можна сказати, що практично зовсім інші), підтвердженням чому слугує моя стаття "Liberté, Égalité, Fraternité".

Містер Флінн виступав за зміцнення зв’язків між Сполученими Штатами Америки й Московією, неодноразово давав інтерв’ю російському пропагандистському державному телеканалу RT, який Президентом Франції Еммануелем Макроном був названий брехливим (детальніше про це йдеться у моєму дослідженні "Про "ватників", дурнів, чистоплюїв і запізнілу реакцію…"), та навіть побував 10 грудня 2015 року і мав промову на святкуванні 10 - ліття RT, де сидів поруч за одним столом з Путіним, під час триденної поїздки до Москви із проживанням у 5 - зірковому готелі "Метрополь" біля Красної площі за рахунок приймаючої сторони. Як повідомляли ЗМІ США, той візит приніс йому $45 386 фактично від Кремля, а від американських дочірніх підрозділів російських авіакомпанії "Волга – Днєпр" та комп'ютерної фірми "Kaspersky Lab" – по $11 250: отримання виплат підтвердив сам Майкл Флінн, коли Білий Дім оприлюднив 31 березня 2017 року його нову (виправлену) податкову декларацію, чого не було вказано у варіанті декларації від 11 лютого 2017 року. Дані факти підтверджують, що, на жаль, деякі представники американського істеблішменту також не гребують збагаченням за рахунок неоднозначних схем, нагадуючи цим посадовців України, про котрих ідеться в моєму матеріалі "Розкоші й злидні українських (не куртизанок) можновладців…". Правда, між ними є суттєва різниця: суспільна (громадська, владна) система США їх виводить на біле світло, як це було з містером Флінном, на відміну від України, де грошові масштаби і кількість нечесних, "брудних", але не покараних системою, високопосадовців незрівнянно більша – можна сміливо говорити про українське масове явище на тлі поодиноких американських випадків типу фліннісівського.

13 лютого 2017 року під тиском громадської думки радник Президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа з національної безпеки Майкл Томас Флінн подав у відставку через свої широкі контакти із представниками різних російських, включаючи офіційні, структур, а найбільше – за грудневі 2016 року, ще до свого офіційного призначення, розмови (заборонені американським законодавством діяння) з послом Росії в США про можливе послаблення антиросійських санкцій зі сторони республіканської Адміністрації Сполучених Штатів. Так він безславно закінчив свою кар’єру.

Українські "бійці невидимого фронту", яким по роботі доводилося спілкуватися в різних (офіційних. неофіційних) обставинах з Майклом Флінном, коли він керував РУ МО США, говорять, що він справляв враження справжнього солдата та що його наступні російські зв’язки могли бути санкціоновані "верхами", тому надання йому імунітету від кримінального переслідування, якого він бажав, але не отримав, у обмін на свідчення під час проведення слідчих дій різними американськими федеральними органами відносно його правопорушень, можливо б засвітило оті "верхи". Особисто мене беруть сумніви щодо отримання таких свідчень, адже ж наведені вище факти, зокрема відносно підтримки Флінном російської авантюри в Сирії, все одно нікуди не дінуться, як і відсутність його чіткої публічної антиросійської позиції щодо збройної агресії Московії проти України. Тим більше, що Президент США Барак Обама, який призначив та звільнив Майкла Флінна із посади головного воєнного розвідника, 10 листопада 2016 року під час прийому в Білому Домі Дональда Трампа, обраного Президентом США 8 листопада 2016 року, сказав йому, що не підтримує призначення містера Флінна на посаду радника Президента США з національної безпеки (мабуть мав для цього вагомі підстави: читайте мою публікацію "Обама загнав Трампа на слизьке…"), а згодом, вже при республіканцях, речник Білого Дому Шон Спайсер це підтвердив (інформація інтеренет - видання "Радіо "Свобода"), хоча застереження Барака Обами не завадило Дональду Трампу весною 2017 року нарікати на те, що Майкл Флінн при його попереднику працював на дуже важливій посаді, напевно забувши про звільнення Флінна із неї тим же попередником ще 7 серпня 2014 року.

Будучи до своєї короткотривалої політичної діяльності керівником воєнної розвідки США, Майкл Томас Флінн не міг не знати істинних намірів Росії щодо України, оскільки саме РУ МО є відповідальним за добування агентурними (легальні, нелегальні позиції), технічними засобами по всьому світу й не лише в районах бойових дій, аналіз і надання вищим посадовим особам Сполучених Штатів секретної воєнно - політичної інформації щодо воєнних планів інших держав.

Керівництво РУ МО США безпосередньо повністю або частково скеровує, координує діяльність РУ Армії (СВ) США, РУ ПС США, РУ ВМС США, РУ Корпусу морської піхоти (КМП) США, РУ Стратегічного командування США, воєнних аташатів при посольствах США в інших країнах, Агентства національної безпеки (АНБ) США (радіотехнічна, електронна розвідка, захист електронних мереж органів влади від несанкціонованого доступу, криптографічний захист інформації), Національного агентства геопросторової розвідки США (картографія, аеро- та космічне фотографування у різних оптичних, електромагнітних діапазонах), Національного управління розвідки США, відповідального за космічну розвідку (три останні структури є міжгалузевими).

Американська воєнна розвідка, як бачимо, крім агентурних можливостей, володіє надзвичайно потужними технічними розвідувальними засобами, тому вона повинна була задовго (значно раніше, ніж за 14 днів) до початку зафіксувати підготовку операції російського вторгнення на українську територію в Криму, адже в ній була задіяна величезна кількість людського ресурсу, транспортних засобів, озброєння й військової техніки протягом довготривалого відрізку часу.

Чому тільки за два тижні (згодом з’явилася інформація про ще менший термін) перед початком збройної агресії Росії проти України Майкл Томас Флінн проінформував про це Президента і Адміністрацію Сполучених Штатів? Так пізно воєнні розвідники здобули відповідну інформацію, чим розписалися у вкрай низьких можливостях РУ МО США? В це важко, навіть неможливо повірити!

Хто ви, містер Флінн?