Магера: Федорченко "образили" в ЦВК? Повна маячня!
"Обозреватель" нещодавно торкнувся вельми неприємної ситуації, в яку потрапив, мабуть, найбільш "помаранчевий" член Центральної виборчої комісії Андрій Магера. Той самий Магера, котрий вісім років назад не підписав протокол ЦВК (тоді – під керівництвом Ківалова) про визнання переможцем президентських виборів 2004 року Віктора Януковича.
Магеру звинуватили у неправомірних діях на користь зареєстрованого кандидатом у нардепи Володимира Сацюка. Екс-заступник голови СБУ тривалий час жив за кордоном, але після того, як каденція президента Ющенка добігла кінця, став бувати (наїздами) у рідних пенатах. На переміщення Сацюка звернула увагу така собі Ганна Федорченко – лідерка Молодіжної партії України, помічена у симпатіях до провладних структур.
Вона ж розкопала і те, що у Сацюка не все чисто з громадянством: вояжуючи, він використовує паспорт то громадянина України, то громадянина Росії. Словом, розпочався скандал. Зі своїми фактами Федорченко звернулася до суду, і суд реєстрацію Сацюка скасував. Відтак у бій пішла вже ЦВК, але боротьбу програла: Вищий адміністративний суд України таки визнав дії членів ЦВК (зокрема – Магери) протиправними. З цього "Обоз" й починає наше інтерв’ю.
- Пане Андрію, чому суд прийняв саме таке рішення?
- Мені складно пояснити, чим саме керувався суд.
- Тоді почнемо з іншого: чому ЦВК зареєструвала кандидатом Володимира Сацюка? Адже він й справді перебував поза межами країни.
- Тут існує законодавча прогалина. Якщо її своєчасно не заповнив законодавець, то ЦВК тут нічим не зарадить. В даному конкретному випадку я стою на тій своїй давнішній позиції, що факт відсутності громадянина на території України може засвідчити тільки суд.
Що стосується моїх протиправних дій, то можу сказати наступне. По-перше, суд взяв до провадження справу, щодо якої добіг кінця термін давності. 3 серпня ЦВК прийняла відповідну установу, а 17-го – позивач звернувся до суду.
По-друге, позивач проживає у Києві і жодного відношення до 62-го округу Житомирської області не має.
По-третє, встановити наявність протиправних дій суд може в тому випадку, коли був порушений один з законів України – закон про ЦВК, закон про вибори народних депутатів… Натомість суд у своїй постанові посилається на ряд підзаконних актів, на постанови ЦВК, а не на закони як такі.
По-четверте, суд таки не встановив фактів порушення законодавства України мною особисто. Це дає мені підстави вважати, що якби в адміністративному судочинстві була касаційна інстанція, рішення могло бути скасоване.
- Ви кажете, що тільки суд може встановити, чи проживала та чи інша особа на території України…
- В даному випадку суд це встановив, і я не можу оскаржувати його рішення.
- Гаразд, але пані Федорченко каже, що коли вона подавала документи до ЦВК, їй довелось озброїтися купою довідок, мало чи не з ЖЕКу. То, виходить, до різних кандидатів різне ставлення?
- Повна маячня, вибачте мені на слові. Ніхто з членів ЦВК не вимагав жодного документу, якого б не було у переліку визначених законом.
- А ще вона говорила, що ваш приятель Руслан Князевич дзвонив їй та погрожував…
- Я з багатьма людьми знаходжуся у приятельських стосунках. Що стосується Федорченко, то я поняття не маю, з ким вона спілкується і хто їй дзвонить.
- То дзвонив їй Князевич чи ні?
- Це треба у самого Князевича спитати. Але я сумніваюсь, що людина, котра має юридичну освіту, буде комусь погрожувати.
- Втретє процитую Федорченко. Її запитувати, чому саме Сацюк привернув її увагу, а не, скажімо, Андрій Шевченко. Федорченко відповіла, що справа Сацюка – це лише початок, тобто з контексту зрозуміло, що аналогічні позови (якщо не від неї, то від інших) можуть бути ще. Що ви з цього приводу думаєте?
- Якби не було судового рішення по мені, я б вам дав 100-відсоткову гарантію, що такого не може бути в принципі. Тепер, коли суд показав, що він є вільним від закону, бути може все, що завгодно. Я вже нічого не виключаю.
- Відчувається, що вас це сильно зачепило. Гадаєте, то був удар персонально по Андрію Магері?
- Не виключаю. І по мені, і по Валерію Шелудьку, і, можливо, по всій ЦВК. Але моя совість чиста, я керувався законом, як і у всіх інших випадках.
- Але вашій кар’єрі в ЦВК нічого не загрожує, й ви залишаєтесь на своєму місці?
- Так.
- Тоді до іншого. Пройдено черговий етап у виборчій кампанії – завершені висування та реєстрація кандидатів. З ким було більше клопоту – з партіями чи мажоритарниками?
- У партій документи були кращі оформлені – вони якось відповідальніше до цього поставилися. На другому місці – мажоритарники, яких висунули партії, в кінці ж – самовисуванці, з ними ситуація була найгірша. У них завжди чогось бракувало: то застави, то передвиборної програми, то декларація була не за формою складена… Ті чи інші обставини ставали на перешкоді реєстрації їх кандидатами.
- З’ясувалось, що "УДАР" Кличка та "Свобода" Тягнибока не матимуть жодного представника в окружкомах – ось так не пощастило їм із жеребкуванням. Як по-вашому, це нормальна ситуація?
- Тут знов-таки доводиться звірятися з законом про вибори народних депутатів. Окружна виборча комісія формується у складі від 12 до 18 осіб. Обов’язково до її складу без будь-якого жеребкування включаються представники парламентських партій.
У нас 5 парламентських фракцій, отже, вільними лишаються ще 13 місць. Вони розподіляються через жеребкування між усіма іншими політичними партіями, хай вони навіть висунули по одному кандидату. А таких партій у нас було понад 80…
- Все це відомо. Ця норма неодноразово була критикована. Але ж хіба не нонсенс, що яка-небудь партія пенсіонерів (кажу навмання, заради прикладу), яка має підтримку на рівні 0,003%, матиме свого представника в окружкомі, а "УДАР" з його майже 10 відсотками – ні?
- Як громадянин я можу погодитися з вашими тезами. Тим паче, що ряд партій могли б висунути справді сильних людей, з досвідом роботи тощо. Але підсумок голосування такий, що змінити тут нічого неможливо. Доведеться працювати з тими кадрами, які пройшли до складу окружкомів. Хоча навіть мені, який працює в ЦВК вісім років, більшість назв партій ні про що не говорить.
Вони подекуди висували по одному кандидату у народні депутати, зате давали 225 кандидатур до складу окружкомів. Про що це свідчить? Про те, що партія виконує технічну роль. Тобто її завдання не в тому, щоб отримати місця в парламенті, а в тому, щоб підіграти іншим партіям, більш сильнішим.
- До вас звертався БЮТ зі скаргою на Партію регіонів: ПР, мовляв, вивішує свою символіку на держустановах. ЦВК абстрагувалась від цієї справи. Чому?
- Така скарга дійсно надходила, і я особисто категорично проти партійної символіки там, де мусить бути тільки один прапор – державний. Що ж стосується претензій БЮТ, то вони спиралися на публікації в Інтернет-виданнях, тож ЦВК не лишалося нічого іншого, як відмовити у задоволенні цієї скарги.
Адже на підставі цих лише фактів довести провину неможливо. Але до правоохоронних органів ми звернулися: хай вони розбираються у цій ситуації і при потребі вдаються до тих чи інших засобів реагування.
- А що з Кармазіним? Він теж скаржився. Але не на ПР, а на ЦВК. Ви його не зареєстрували кандидатом у нардепи – через те, що він хотів балотуватися відразу по двох округах чи як?
- Він справді подав документи на реєстрацію відразу по двох округах – у Полтавській та Харківській області. Але рішення щодо відмови у реєстрації ЦВК ухвалила одноголосно ще й з другої причини: кандидат Кармазін не зазначив у своїй письмовій заяві, що він бере зобов’язання не провадити діяльність, не сумісну з діяльністю народного депутата України. Цієї вимоги дотрималась всі інші кандидати.
- БЮТ буцімто планує почистити свої списки і виключити звідти невгодних керівництву осіб. Ви готові до такого варіанту?
- Це їхнє право. Якщо є сумніви у лояльності, партія може виключити своїх кандидатів. Якщо вона йде на такий крок, ЦВК мусить скасувати їхню реєстрацію. Партії можуть переглядати свої списки, але не пізніше, ніж за 12 днів до голосування.
- Але підставляти туди інші імена вони не мають права?
- Ні. Тільки виключати зі списку наявних осіб.
- Чи володієте ви інформацією стосовно того, скільки "клонів" цьогоріч балотується у нардепи? Мережа "ОПОРА" нарахувала з 30 округів, де прост- таки засилля "двійників"…
- Не можу надати такої інформації. Не виключаю, що "ОПОРА" має рацію.
- Але вас хвилює цей момент чи ні?
- Мене хвилюють дії людей, які організовують появу "двійників". При цьому їхні опоненти роблять те саме. Я не розумію, чого вони добиваються. Технологія "двійників" не є ефективною. Вона вигадана давно, але себе не виправдовує.
Згадайте вибори київського мера у 1999 році. Тоді проти Олександра Омельченка виставили кілька "клонів", але що у підсумку? Все одно переміг "справжній" Омельченко, а його "двійники" не набрали і десятих відсотка голосів.
- А як ви ставитеся до камер відеоспостереження на дільницях?
- Як громадянин вважаю, що це неефективно. Як член ЦВК виконую норму закону.
- Читала, що на вибори прибудуть 143 міжнародні спостерігачі. Чого так мало?
- Це лише початок реєстрації спостерігачів. На момент виборів їх буде, думаю, кілька тисяч.
- Від них так само мало користі, як і від веб-камер?
- От від них якраз значно більше користі, ніж від веб-камер.
- Ваш колега і голова ЦВК Володимир Шаповал вже передрікає, що із визнанням виборів дійсними можуть виникнути проблеми. Чи не зарано він чекає біди? І у зв’язку із чим такий песимізм?
- До певної міри я поділяю його позицію. Тільки не вважайте це моїми особистими образами, але це ненормальна ситуація, коли зараз розкручується технологія боротьби з членами ЦВК. Переможець виборів згодом думатиме про те, як захистити свій результат. Дискредитація складу ЦВК просто алогічна. Від подібних дій слід утримуватися, особливо тоді, коли обвинувачення зовсім безпідставне.