Скільки себе пам’ятаю, так Україні, напевно, ще не аплодували

Скільки себе пам’ятаю, так Україні, напевно, ще не аплодували.

Я сказала, що попри те, що сьогодні свято, я маю особливе звернення про Україну, але зі звернення я встигла сказати лише перше слово - "Україна".

При слові "Україна" люди мене перервали, встали і почали скандувати та плескати.

Це тривало десь хвилину у прямому ефірі. За цю хвилину я згадала всіх наших хлопців, які загинули, і не змогла себе стримати - почала плакати.

Я плакала від того, як люди приймали Україну.

Ця хвиля енергетики, яка пішла від залу, - це неможливо передати. Неможливо передати цю енергетику через екран, можливо, ви не побачите це через відео, але Україну люблять.

Я зараз розумію, що кожна людина, яка встала, вона щось мала на увазі.