УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Марина Ставнійчук
Марина Ставнійчук
Політик, юрист

Блог | "Олімпіада селюків", або Сучасна "Казка про Золоту рибку"

'Олімпіада селюків', або Сучасна 'Казка про Золоту рибку'

Останнім часом політичне життя в країні перетворилось на процес, який вимагає нової кваліфікації. Бо називати витівки деяких представників політикуму цирковими номерами або масовим загостренням у палаті №6, є практикою застарілою, а характеристикою – дуже м’якою: в новому політичному сезоні вони значно відірвались від рівня шапіто або середньостатистичного дурдому.

З початку цього тижня ми вимушені споглядати за процесом, який, у виконанні топ-політиків цілком вкладається у напис-попередження, яке колись красувалось в київському зоопарку при вході до мавпячого розпліднику: "Обережно, тварини кидаються лайном!". Цей плакат давно прибрали – чи то мавпи порозумнішали, чи то відвідувачі перестали їх дратувати…

Але сенс написаного залишився актуальним, перейшовши до іншої площини. І, здається, таку табличку треба нині демонструвати на стартових сторінках сайтів та у титрах перед випусками новин. Бо явище набуває системних рис.

Не встигли заспокоїтись наскоки одного єврооптиміста на Генпрокурора – естафету перехопила найкраща очільниця Нацбанку (за версією Президента – "кращий банкір Європи), жбурнувши у Верховну Раду папірця з вимогою прибрати подалі з її очей Голову Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності. Через його "непрофесійність" та "політичну заангажованість".

Цей останній випадок потребує окремого аналізу, бо перед тим сама Верховна Рада жбурнула в бік Нацбанку… частину своїх повноважень!

Доки предмети літають, згадаємо про останнє загострення навколо фігури, яка очолює головну фінансову установу держави. Взагалі-то жінці не позаздриш. З одного боку ряд депутатів вимагають її звільнення та навіть кримінального переслідування, причому стукають вже у двері західних партнерів. З іншого - підступно підбирається група законодавців кількістю аж більше 170-ти депутатських голів, яким вищі сили нашептали необхідність змінити ст. 99 Конституції, що регламентує роль та повноваження Нацбанку. Цим нардепам раптом здалось, що опікуватись лише стабільністю національної валюти для "регулятора" якось іміджево слабкувато, тож необхідно підкинути іще повноважень – забравши їх власне у самого парламенту (щодо формування грошово-кредитної політики) та ще й прихвативши урядові (щодо реалізації цієї політики).

Увійшовши в конституційний конфлікт з положеннями ст. 92 та 116 Конституції України, парламентарі запропонували викласти ст.99 Основного Закону в такій редакції: "Центральний банк держави – НБУ розробляє та проводить грошово-кредитну політику, спрямовану на реалізацію потенціалу довготермінового економічного росту країни, забезпечення цінової та курсової стабільності грошової одиниці, стриманого рівня довготривалих процентних ставок та сприяння максимальної зайнятості населення".

Уявляєте собі реакцію жінки, яка і з стабільністю валюти якось не дружить, коли її фактично намагаються поставити в багатьох аспектах вище уряду і парламенту разом взятих? За Пушкіним – може охопити непереборне бажання "стать владычицей морскою". Судячи з того, що наступного ж дня із НБУ вийшов відкритий лист до парламенту із вимогою заміни голови профільного комітету, - все за Пушкіним і розвивається. Чекаємо на нові прояви "високих стосунків". Адже в історії вітчизняного парламентаризму ще не було випадку, коли НБУ щось вказує парламенту і вимагає від нього зробити те, що є у виключній парламентській компетенції. І точно поза межами повноважень НБУ. Людині із розумінням того, як функціонує влада, таке в голову не прийде…

Чи буде в фіналі "розбите корито"? За законами жанру – так. А поки процес іде, не залишається нічого іншого, ніж дивитись та дивуватись кожного разу.

Але є і приємна звістка. Цей "політичний" гармидер таки має назву і аналог. Щорічно в американському штаті Джорджия відбуваються незвичайні перегони, відомі під назвою "Олімпіада селюків". У програмі багато цікавих номінацій, серед яких, до прикладу, змагання із хлюпання животом у багнюку, з швидкісного плювання насінням та жбурляння на дальність кілець від унітазу… Участь в змаганнях платна, як і можливість їх дивитись.

Нічого не нагадує? Різниця лише в тому, що ми дивимось на це безплатно. Точніше – вимушені дивитись. Бо більше нічого не показують. Тому залишається захищати власну психіку здоровим цинізмом.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...