Блог | Про війну він нам майже нічого не розповідав, переживав, аби ми не хвилювались

"Мужній, спокійний і добрий. Він завжди досягав поставленої мети і піклувався про нас з дітьми", - це те, про що найперше згадує дружина загиблого героя Анастасія Присяжнюк, коли говорить про свого чоловіка. Подружжя познайомилось за часів навчання. Анастасія розповідає, що Руслан їй одразу сподобався своєю рішучістю і вмінням завжди і у всьому намагатися бути найкращим. Тоді вони вирішили, що обов’язково одружаться і створять сім’ю.

В такі моменти завжди уявляється дім, затишок, а поруч – кохана людина, діти і щасливе життя. Для того, аби цього досягти, після проходження строкової служби, Руслан Присяжнюк переїхав на роботу до Києва. "Він мав фах будівельника і любив свою роботу. Казав, що радісно усвідомлювати, що твоя робота важлива і потрібна для людей", - говорить Анастасія. Пізніше, до нього переїхали і дружина з дітьми. Чоловік придбав в одному з сіл під Києвом земельну ділянку із невеличкою старенькою хатиною, у який розпочав робити ремонт. В майбутньому, планував побудувати і власний будинок для своєї родини, але не встиг. Почалась війна. Отримавши повістку, Руслан Присяжнюк без жодних роздумів пішов захищати Батьківщину у складі 95-ї окремої аеромобільної бригади. "Він казав, що мусить виконати свій борг перед Батьківщиною, адже давав присягу. А зараз настав час, коли країна в небезпеці, і аби війна не прийшла і у наш дім – потрібно зупинити її на Сході", - згадує дружина загиблого. З цього моменту у родини вже все стало по-іншому. Радісний дитячий сміх і забавки змінились на тривогу та вічність чекань, чекань, які принесли Анастасії та дітям трагічну звістку…

"Руслан дуже любив синів. Старшого Артема (від першого шлюбу Руслана) та меншенького - Кирила. Він багато працював, а коли були вихідні (зазвичай раз на тиждень) приділяв нам всю свою увагу. Ми разом гуляли у парку, їздили на екскурсії та природу. Жили звичайним радісним життям молодої родини. Дітки також дуже любили татка, завжди чекали його повернення з роботи, щоб погратись. Руслан дуже любив з ними бавитись. Як чуєш галас і сміх у дворі, знай - приїхав татко", - згадує дружина загиблого.

Руслан Присяжнюк проходив службу в зоні проведення АТО у складі 90-окремого аеромобільного батальйону. Був у гарячих точках: Пісках та Волновасі, а після ротації потрапив у Донецький аеропорт. "Руслан ще приїжджав у відпуску перед Новим роком, але про війну нам майже нічого не розповідав, переживав, аби ми не хвилювались. А потім одразу поїхав в Донецький аеропорт", - розповідає Антоніна Присяжнюк. Останній його дзвінок був у 20 числах січня. Руслан запитував: чи все нормально по господарству і в дітей. Тоді, позиції українських військових постійно обстрілювались, тривали атаки російських терористичних формувань. Під час однієї з них, у бою, він загинув смертю хоробрих.

Руслан Присяжнюк – один з тих, хто ціною власного життя зупинив ворога у донецькому летовищі. Він – приклад незламності, мужності та волі до перемоги. Оборона ДАПу вже є окремою сторінкою нашої історії, в цій, неоголошеній російсько-українській війні.

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", Руслан Присяжнюк нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

Зараз дружина Анастасія виховує двох синів: 14-річного Артема та 4-річного Кирила. Вони потребують коштів на ремонт хати, де вони разом проживають (утеплити та замінити покрівлю). Квартиру, яку виділила держава – отримали без ремонту: немає електрики, водогону, батарей опалення. А ще, дітям потрібно підготуватись до школи.

Сподіваємось, що дізнавшись про історію родини загиблого "кіборга" Руслана Присяжнюка, ви зможете їм допомогти. Адже ми живемо у мирі і спокої лише тому, що знайшлися хлопці, які пішли у самісіньке пекло війни заради нас.

ПРИСЯЖНЮК АНАСТАСІЯ МИКОЛАЇВНА ANASTASIIA PRYSIAZHNIUK 4188370025899835 (Райффайзен банк Аваль)

ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?